Добрая весть - основы (RUS - на русском языке) - 20140730.txt

Мишель Нострадамус написал, что пришло время показать людям, что необходимо сделать некоторые важные уточнения в понимании Слова Божьего, в частности, Евангелия, которое представил людям Иисус Христос по заданию Отца.
(Смотрите: Предсказания Мишеля Нострадамуса, перевод Дианы Меркурьевой - http://graal777.narod.ru/trapeznaya/nostr.html , http://nostradamys.ru/ , http://gusev.ip64.net/141.htm , http://nostradamys.ru/dm-141-0.html ) 

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=E6cvct7I7SQ&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=1 ) 


Содержание:
.......Проект построить "Царство Небесное" на Земле - это план Бога, цель которого - спасти биологический вид "homo sapiens" и другие виды жизни на планете Земля. Алгоритм Бога защиты жизни (управление проектами).
.......1. Бог не судит и не карает, а советует и учит, чтобы спасти. (Учитывая закон симметричного ответа мира.)
.......2. Поверить Богу, то есть понять и принять Его науку, советы и план действий. Три раздела плана действий (два раздела и разоблачение обманных схем). Для того, чтобы это сработало, нужно устранить помехи и построить не только внутренний, но и внешний (институциональный) компонент - законы общества: Царство Небесное на Земле.
.......2.1. Активное право на жизнь. Экономика Царства Небесного. Любить ближних и помогать каждому из "меньших братьев Бога". Достаточное условие: "всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят". Начать с того (цель-минимум), чтобы у всех был "хлеб насущный на каждый день", то есть одинаковая минимальная социальная поддержка - защита (пенсия?).
.......2.2. Право на (само)защиту. Система безопасности Царства Небесного. Любить врагов и помогать "заблудшим". (Лучше исправить программы, чем выбрасывать компьютер за то, что в нем вирусы или плохие программы.) Не судить (исключения?). Крест. Древняя Дама. Мстительную "Фемиду" (точнее, её оружие?) убрать - заменить её на целесообразную логическую систему профилактики преступности (устранение мотивов (смысла) преступлений и остановка, недопущение преступлений перед их совершением) и помощи "заблудшим" (разъяснить, уроки - чтобы учиться). Поставить правду на защиту народа от преступности: максимальная открытость и прозрачность.
.......Дополнение: Алгоритм войны и смерти "Фемида".
.......2.3. Обман (обманные схемы), ложь, сокрытие правды разоблачить и убрать. Заменить это на правду: максимальная открытость и прозрачность. (Ложь и сокрытие правды - это то семя, из которого быстро вырастает урожай всякого зла, в т.ч. войны, где смерть обильно жнёт, косит и молотит...)
.......3. Чтобы было легче понять идеи Бога, надо осознать, что каждый из людей является частью единого большого сверх-организма - жизни Земли (потенциально - Царства Небесного). И каждый имеет свою миссию в мире и делает что-то полезное для каждого из других, кто в нём живет.
.......Почему именно сейчас? Мишель Нострадамус. Пора повзрослеть. Угрозы и возможности. Технологии.
.......Дополнение: Обманные схемы.
...


( видео: http://www.youtube.com/watch?v=QsbSv5yI4r0&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=2 ) 

"...и познаете истину, и истина сделает вас свободными!"

Из науки Иисуса следует, что:
.......Слово Божье даёт алгоритм оптимизации с критерием максимум вероятности выживания биологического вида "homo sapiens" на планете Земля.
Учитывая историю с Ноевым ковчегом и другие (посторонние) рассуждения, можно сказать, что на планете Земля две функции коррелируют: вероятность выживания вида "homo sapiens" и вероятность выживания большой части биоты планеты. Поэтому также:
.......Слово Божье даёт алгоритм оптимизации с критерием максимум вероятности выживания вида "homo sapiens" и большой части биоты (других видов) на планете Земля.
Причём тоже очень интересно, что особенностью этого алгоритма является то, что максимизация вероятности выживания всего вида "homo sapiens" достигается через
.......создание системы под названием "Царство Божье" (или "Царство Небесное"), что означает систему наиболее благоприятных условий для жизни каждого отдельного представителя этого вида, то есть, для каждого отдельного человека (и заодно, даже для представителей других видов, то есть, растений и животных, ведь мы знаем, что людям, чтобы хорошо жить, нужны растения и животные). Потому что когда будут создаваться наиболее благоприятные условия для жизни каждого, тогда это откроет возможности для каждого найти и в максимальной степени проявить свой творческий потенциал (на благо всех), а также высвободит максимум ресурсов для его осуществления (реализации). Кроме того, алгоритм Бога постоянно поддерживает целенаправленность, целесообразность. Среди прочего, это максимизирует вероятность возможностей не погубить уже существующую жизнь и развить мощные технологии защиты жизни. Таким образом, из науки Иисуса следует, что
.......создание Царства Божьего (на планете Земля) является достаточным условием для указанной максимизации вероятности выживания (видов на этой планете).
Иисус прямо указывает на это в Евангелии (Матфея) - в разделе про Последний суд: "Истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне. ... Так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне!" И далее указывается, что те, кто сделал (помог), будут жить в Царстве Божьем, а другие будут брошены в огонь (думаю, это означает, что они будут уничтожены, то есть, умрут). В разных местах Благой Вести Бога Иисус повторяет слова о том, что вознаграждением допущенным в Царство Божие будет сама жизнь, например: "Недалеко ты от Царства Божьего, - так поступай, и будешь жить!", "Бог не есть Бог мёртвых, но живых!"
Как подсказывает "здравый смысл", логика здесь понятна: если все люди будут помогать другим, то каждый получит помощь, когда у него возникнет в ней потребность. Так возникнет "синергетический эффект", что обеспечит спасение и поддержку жизни.
Иисус прямо указывает, какое есть Царство Небесное - оно подобно зерну горчичному: посадил его человек на поле своём, и выросло дерево, и птицы небесные укрываются в ветвях его. То есть, это указывает на то, что Царство Божье - это результат процесса использования такой информации, благодаря которой человек может создать благоприятные условия для жизни (разных биологических видов, в т.ч. собственного (homo sapiens )). Поэтому его ещё называют Царством Небесным - не потому, что оно может быть только на небе или только после смерти, а потому, что информация для его создания - это Слово Небесное (Слово Бога с неба).
.......Характеристикой Царства Божьего является взаимная помощь между его участниками (и это единственный критерий для суда). А как надо вести себя, чтобы достичь такого поведения, - это указывает Закон Божий, в частности, 2 основные заповеди: любить Бога своего всем сердцем своим, всей душой своей, всеми своими силами и умом (мыслями) и любить ближнего, как самого себя, - а также объяснения - о прощении вины врагам и любовь к ним, и совет - не осуждать, чтобы не быть осуждёнными, что их уточняют. Об этом же (в краткой форме) напоминает и единственная стандартная молитва, которой Иисус научил своих учеников - молитва "Отче наш", в которой приведены основные потребности человека, о которых следует всегда помнить.
.......Поэтому молитву "Отче наш" можно рассматривать, как своеобразный скелет собственно алгоритма (главная программа), очевидно, предназначенный для настройки индивидуальных участников (и всех составных частей) системы:
"Отче наш, сущий на небесах, (протокол подключения к системе, установление связи)
да святится имя Твоё, (протокол подключения к системе, идентификация "свой - чужой")
да приидет Царствие Твоё, (уточнение целей, калибровка курса на главные цели - Царство Небесное ради жизни)
да будет воля Твоя и на земле, как на небе. (указатель на основной блок - инструкции прямого движения к цели)
Хлеб наш насущный дай нам на сей день; (3-й уровень системы безопасности - поддержка аппаратной части)
и прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим; (2-й контур системы безопасности - гашение, остановка, исправление последствий)
и не введи нас в искушение, (1-й контур системы безопасности - избегание рисков, уклонение)
но избавь нас от лукавого. (0-й/основной блок системы безопасности - фильтр "правда или ложь?" / "истина или ложь?" / "true or false?" - этот фильтр очень важен, ведь ложная входная информация во многих ситуациях приведет к генерации неадекватных решений (управляющих воздействий)).
...
.......Пример. Для демонстрации действенности Закона Божьего можно взять аналогию с каким-то другим алгоритмом. Очень наглядной (и несколько смешной) является аналогия с правилами дорожного движения и управления автомобилем:
"Отче наш, сущий на небесах, (..)
да святится имя Твоё, (не забудьте взять права и техпаспорт)
да приидет Царствие Твоё, (куда, собственно, мы хотим приехать? в каком направлении надо ехать, чтобы попасть в Царство Небесное?)
да будет воля Твоя и на земле, как на небе. (чтобы двигаться, прекратите тормозить, заведите мотор и жмите на газ)
Хлеб наш насущный дай нам на сей день; (не забывайте вовремя заливать бензин, точнее, заправляться горючим)
и прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим; (это - как подушки безопасности, и ещё - как отбойник на повороте дороги над пропастью на случай, если водитель пропустил знаки опасной дороги и поворота или вообще не смотрел на дорогу, или не смог вовремя затормозить)
и не введи нас в искушение, (это как дорожные знаки, разметка и правила дорожного движения: не стоит заплывать за буйки, превышать скорость движения или вести машину нетрезвым, а увидев знак поворота на горной дороге, стоит быть внимательным и вовремя аккуратно повернуть в правильном направлении)
но избавь нас от лукавого. (Представьте, что будет, если вы ведёте авто по извилистой горной дороге и при этом вообще не смотрите ни на дорогу, ни на знаки, вместо этого перед вашими глазами установлен некий GPS-навигатор с таким большим экраном, что он заслоняет собой почти всё лобовое стекло, и вы ведёте авто, глядя на этот экран, а в нём показывают программу "Вести", и ведущий заканчивает предыдущую фразу: "...МИД России требует немедленно прекратить действия Правого сектора!", и понимая из этих его слов, что вы уже достаточно повернули вправо (довольно хорошо-так уже повернули вправо... совсем уже оправели, если честно), вы заканчиваете выполнять предыдущий правый поворот. Далее, как раз перед новым - левым поворотом дороги (а вы, как и раньше, его не видите, поскольку не смотрите ни на знаки, ни на дорогу, а ориентируетесь только на информацию из вашего "навигатора") ведущий "Вести" с экрана говорит: "...Президент сказал, что это движение в правильном направлении." ... ... (Странно: вроде, говорит "в правильном направлении", а почему-то кажется, будто, снова "в правом направлении"...) Таким образом вы понимаете, что теперь уже едете в верном направлении, то есть теперь уже дальше надо прямо. И вот здесь возможны варианты: например, поскольку, слушая информацию ведущего из "навигатора", вы едете прямо, то возможно, вам повезет в том, что отбойник на повороте дороги всё-таки будет, и он всё-таки сможет выдержать удар вашего авто (когда вместо того, чтобы повернуть снова, но теперь уже влево, вы продолжите ехать прямо), чтобы оно не упало в пропасть... Хуже, если отбойника на том повороте не будет... Ну, вы понимаете, да? Здесь речь идёт о том, что если кто-то так себя ведёт, то, похоже, что у него уже не работает 0-й, то есть основной блок системы безопасности, то есть фильтр "правда или ложь?" на входном потоке информации. При этом последствия вполне могут быть аналогичны только что рассмотренному "дорожно-транспортному происшествию". ... Но, очевидно, есть простой выход из такой опасной ситуации: просто вам, как водителю, который управляет своим авто (и заинтересован сохранить при этом как свою жизнь, так и жизнь других существ на дороге), стоит хотя бы немного отодвинуть в сторону тот экран "навигатора" и посмотреть в окно - в мир (на дорогу), чтобы увидеть, что же действительно происходит на дороге, - тогда у вас появится возможность проверить, насколько адекватную информацию предоставляет вам ваш "навигатор" (т.е. восстановить работу вашего основного фильтра системы безопасности), и тогда у вас стремительно возрастут шансы выжить и не убить других на этой дороге.
...


( видео: http://www.youtube.com/watch?v=fxX1pZyNBLA&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=3 ) 

Имеют место и следующие важные уточнения в понимании людьми Слова Божьего, на неотложную актуальность которых указал Мишель Нострадамус:

"Отче наш, сущий на небесах,
да святится имя Твоё,"

.......1. Новый Завет Бога (законы, заповеди) - это НЕ средство устрашения наказанием за грехи (которые являются нарушением якобы произвольно установленных ограничений), а система практических советов о том, каким образом наиболее эффективно можно достичь желаемых целей в этом мире (с учётом предупреждения о том, что особенностью строения этого мира (который был создан Богом) является наличие (закона) симметричного ответа мира на добрые или злые поступки каждого). А желаемые цели это - жизнь, то есть:
..............1.1. избежать различных неприятностей и смерти вследствие ложных представлений, недознания, недопонимания, ошибок и других нецелесообразных действий (которые в Слове Божьем называются термином "грехи") и
..............1.2. познавать, утверждать, поддерживать и защищать жизнь путём построения общества с системой отношений "Царство Божье" как на небе, так и на земле, в котором цветёт и властвует жизнь, максимально развиваются таланты и способности людей и природы, люди пытаются стать совершенными, как совершенен Отец их небесный (как Он и просил их делать), и получают возможность для того, чтобы живя, идти к Посвящению в величие творения Бога, и возможность стать практически всемогущими творцами, каковыми и надлежит им быть, ведь они созданы по образу и подобию Творца (не для того, чтобы "создать себе имя", как это пытались сделать люди, строя Вавилонскую башню, а для того), чтобы быть детьми Бога и продолжать дела Отца (творить чудеса, в т.ч. технологию личного бессмертия, чтобы жить, и возможно, даже создавать новые миры, чтобы радоваться, любуясь красотой и этого, и других миров), и удивляться необъятному величию, мудрости и совершенству Отца...
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=ccXX5r14cJ4&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=4 ) 

"да приидет Царствие Твоё,
да будет воля Твоя и на земле, как на небе."

.......2. Но, прежде всего, Иисус Спаситель учил людей, чтобы спасти их в этом мире. Об этом явно сказано в Евангелии: "Верующий в Меня не в Меня верует, но в Пославшего Меня. И видящий Меня видит Пославшего Меня. Я свет пришел в мир, чтобы всякий верующий в Меня не оставался во тьме. И если кто услышит Мои слова и не поверит, Я не сужу его, ибо Я пришел не судить мир, но спасти мир." – Итак, это должно быть первоочередной целью. Повторно: Ещё во времена, когда Иисус ходил по земле и учил учеников и массы людей лично, люди представляли себе спасение от мессии иначе, чем это, как оказалось, было задумано Богом. Многие до сих пор представляют, что Бог создаст (или уже создал) Царство Небесное, думая, что Бог сам построит это Царство. Но разве не логично более вероятным считать другое предположение, - что Бог дал людям знание о том, какое должно быть Царство Божье, и как его можно построить, то есть представил им проект (и ещё с детальными разъяснениями и многими примерами), для того, чтобы они сами смогли построить такое общество по этому Его проекту? Когда-то раньше - перед потопом - такое уже было: Бог спас род человеческий и многие виды животных тем, что предупредил Ноя о будущем потопе и дал ему план спасения от потопа - проект корабля и инструкции, что и как делать. Ной построил корабль для спасения от потопа по проекту Бога, а не Бог построил корабль для Ноя. (Более подробное объяснение этой же идеи на примере правил дорожного движения приведено ниже.)
Людям прощены их "грехи". Об этом всем известно. Благодаря Иисусу. Но в молитве-алгоритме не сказано: "И прости нам долги наши, ибо Иисус уже подарил нам прощение всех наших грехов (и поэтому теперь можем грешить, как и сколько угодно)", - но там сказано: "И прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим". И Иисус снова повторно уточняет то же самое: "Ибо если вы будете прощать людям согрешения их, то простит и вам Отец ваш Небесный, а если не будете прощать людям согрешения их, то и Отец ваш не простит вам согрешений ваших". Эта формула показывает, что полный контроль над прощением или не прощением их "грехов" Бог отдает самим людям. Но это не значит, что можно грешить, сколько угодно, и затем получить спасение, ибо простятся тебе твои "грехи" после того, как и ты простишь другим, кто провинился против тебя. Потому что прощение грехов - это очень важно, но это, всё же, не является достаточным условием для спасения. Выше приведены цитаты из раздела про Последний суд, где указано, что критерий суда - активно проявлять любовь к живым существам в этом мире, то есть помогать всем "малым братьям Бога", поддерживать и защищать их (таким образом через них мы это делаем для Бога, который создал мир и жизнь в нём). Как же можно говорить о помощи кому-то, если против них постоянно "грешить", то есть мешать им жить? Кто же попросит у тебя помощи, если перед этим тобой совершён против него "грех" (он же преступление)? Может, он и простит тебе то преступление (оно же "грех"), но захочет ли он после того обратиться к тебе с просьбой о помощи? И как же он сможет доверять тому, кто не прекращает совершать преступления ("грехи")? Если кто-то чего-то не понял сразу и ошибся, то другие могут понять это и простить это ему один раз или даже несколько раз (даже много раз, если до человека туго доходит, что вредить - это неразумно). Но если это повторяется постоянно и не прекращается, то видимо, дело здесь не в непонимании нецелесообразности преступлений ("грехов") и не в непонимании идей Бога о взаимной любви и помощи, а уже в сознательном отказе от них и в сознательном нежелании исправлять свои привычки, чтобы жить в гармонии с миром. А если (из-за того, что твои поступки причиняют им неприятности, осложнения, мешают им жить) другие не захотят даже общаться с тобой, то как тогда будешь им помогать?.. (Ведь тогда люди не захотят даже просить тебя о помощи.) Видимо, поэтому Иисус и говорит: "И тогда объявлю им: "Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие"". То есть, получается, что тот, кто постоянно творит беззаконие, то есть не прекращает его делать, тот хотя и может быть формально прощён Богом, когда простит и сам вину всем другим, но это не спасёт его, потому что он не сможет помогать тем, кто от него отвернулся и не только не обратился за помощью, но и знать его не хочет из-за его беззакония (и постоянного риска опасности, которая происходит от этого его бесконечного беззакония). И Иисус говорит: "Не всякий, говорящий Мне: "Господи! Господи!", войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного". Как говорится, что и требовалось доказать.
Таким образом, мы только что увидели ещё одно доказательство того, что в логической системе Слова Божьего (в частности, в её последней версии - в Евангелии) все строки молитвы-алгоритма "Отче наш" важны, а не только какие-то отдельные из них.
Многие люди поняли, что Бог ждёт от людей активных действий во исполнение Нового Завета, и пытались лично жить по Слову Бога, однако, похоже, что в этом мире до сих пор нет ни одного государства, которое было бы построено по проекту Царства Божьего, то есть на основе Закона Божьего Нового Завета (хотя человечество уже в определённой степени приблизилось к этому). Одним из наиболее очевидных показателей этого является то, что практически во всех государствах правоохранительная система построена по принципу древнеримской карающей системы (символ - Фемида с весами и мечом), что предусматривает страх наказания за совершение преступления в качестве противовеса к мотиву преступления. Ещё один показатель - несоответствие законов "мирских" ("светских") государств критериям Божьего суда (требование Бога о помощи всем тем, кто в ней нуждается, то есть о наличии активного права на жизнь, и отсутствие такого активного права на жизнь у государств этого мира).
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=QDXiu_fQ0_M&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=5 ) 

..............2.1. Активное право на жизнь. Экономика Царства Небесного.
Иисус учит (активно) любить Бога и ближних (2 основные заповеди) и (активно) помогать каждому из "меньших братьев Бога" (про Последний суд). Помощь может быть не только материальная, но иногда очень важно личное участие и внимание к окружающим людям (и другим существам?) - о том, кто такие "ближние" Иисус объясняет на примере притчи о добром самарянине (который, увидев на дороге избитого и ограбленного преступниками незнакомца, перевязал ему раны и доставил его к месту, где ему оказали помощь, и всё это оплатил всё тот же самарянин). И об этом не стоит забывать (это тоже часть активной защиты и поддержки права на жизнь). Но, похоже, что в отношении базовых моментов экономики (в плане Царства Небесного), науку Иисуса можно интерпретировать так:
    - "...хлеб наш насущный дай нам на сей день..."
    - "Просите, и дано будет вам; ищите, и найдёте; стучите, и отворят вам; ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят." (Притча о добром самарянине и разъяснения про Последний суд охватывают более широкое множество явлений, чем те случаи, в которых человек (живое существо?) сам просит о помощи. Там говорится о помощи даже в тех случаях, когда тот, кто в ней нуждается, не всегда может попросить о ней. Но если кто-то даже просит о помощи, то понятно, что это достаточное условие для того, чтобы начать реагировать на эту просьбу (в некоторых случаях человеку на самом деле может быть нужно не то, что он просит, а что-то другое, но он не всегда может это понять, - тогда помощью может быть объяснить, где правда, а уже потом, если он согласится, что это его действительные потребности, помочь удовлетворить настоящие потребности человека).)
    - Притча о работниках в винограднике (равная оплата за разное время работы - по договоренности).
    - "Отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу."
Думаю, что эти аксиомы экономики от Бога можно понимать так:
    - Цель-минимум - начать с того, чтобы у всех был "хлеб насущный на каждый день" (буквально).
    - Цель-максимум - прийти к осуществлению принципа: "Просите, и дано будет вам; ищите, и найдёте; стучите, и отворят вам; ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят."
    - Замечание: Индивидуальная оплата труда согласно предварительной договорённости независимо от того, о чём договорились другие работники, - это нормально. Не стоит завидовать другим, а надо сделать выводы и в будущем договариваться о новых условиях (возможно, других, а может, - без изменений). Главное - чтобы договорённость устраивала обе стороны и выполнялась.
    - Примечание: Системы экономики кесаря и Бога - это две разные системы, которые не обязательно должны пересекаться или быть связанными (это все знают). Но здесь возможны варианты: например, один из вариантов - это когда система кесаря вообще может исчезнуть (или её использование может значительно уменьшиться), а останется (или станет основной) только система Бога (заменив собой функции системы кесаря)...
Рассмотрим более детально:
...
.......Цель-максимум - прийти к осуществлению принципа: "Просите, и дано будет вам; ищите, и найдёте; стучите, и отворят вам; ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят." Теоретически это означает, что каждый может получить всё, что угодно, в том числе, всё, что ему необходимо. Человечество уже давно знает различные приближения этому принципу, например:
    - Коммунисты (в СССР) декларировали похожий принцип в другой формулировке: "Каждому - по потребностям, от каждого - по способностям". Однако здесь есть различия: коммунисты декларировали его, но на практике осуществить его не смогли. Почему? - Наверное, потому, что Иисус говорит о том, что людям следует от своего имени (лично) и по собственной воле (добровольно) просить, искать и стучать. А коммунисты (во-первых) говорили о каких-то потребностях и способностях (и одновременно - о диктатуре пролетариата)... - А кто их определит эти потребности или способности? И вот на этом этапе их победила ложь (ниже: обманные схемы - подмена целей), потому что вместо того, чтобы спросить самого человека (каждого лично), что ему нужно и т.д., коммунисты стали вместо этого человека сами определять якобы его потребности и якобы его способности. То есть потребности и способности вместо самих людей стали определять властные структуры (партийные и государственные органы, Госплан и другие). Причём (во-вторых) это вмешательство государства во многих случаях было не консультативно-совещательным (помощь, которую можно добровольно принять или отклонить: "Не можешь? - Научим!"), а директивным (принуждение: "Не хочешь? - Заставим!"). Во многих случаях государственные органы вообще переставали даже приблизительно интересоваться настоящими потребностями людей, а просто придумывали якобы "их потребности" (и якобы "их способности") по своему усмотрению. И потом государство всё это навязывало людям, гражданам (диктатура партийно-номенклатурно-государственно-бюрократической системы). В результате таких "определений" и "применений" некоторые цели системы через некоторое время оказались очень далеки от истинных целей (потребностей) людей, граждан. В результате люди, граждане перестали поддерживать систему. (Руководители коммунистов не обращались за помощью к Богу, не пользовались алгоритмом Бога, и при этом ещё и скрывали много правды, сами обманывали людей и мыслить позволяли не всем и не по-всякому, а только тем, кто мыслит так, как учит партия,... поэтому "лукавый" их победил, дав им обмануть самих себя (нарушения в работе 0-го, основного блока системы безопасности), и это было одним из факторов, в результате которого система стала вести себя неадекватно относительно объективной реальности, и граждане перестали верить системе и поддерживать её, в результате чего система разрушилась.)
    - Люди давно практикуют добровольные пожертвования (имеется в виду не "добровольно"-принудительные, а именно действительно добровольные пожертвования). В последнее время добровольные пожертвования стали тенденцией, которая всё больше распространяется во всё большем количестве сфер и отраслей. Это стало просто очевидно в 21-м веке благодаря распространению Интернета, особенно, в области программирования (программисты создают программы и другие продукты и выкладывают их в открытом доступе, и при этом просят желающих добровольно помочь, сделав пожертвование для поддержания и дальнейшего развития данного проекта, например, http://www.openttd.org , http://www.google.com , http://www.microsoft.com ), в различных общественных проектах (общественное телевидение и другие) и в сфере благотворительности. Знаковым в этом контексте является предложение БЕСПЛАТНО (на добровольных пожертвованиях) ДИСТАНЦИОННО УЧИТЬСЯ в некоторых ведущих вузах мира:
http://www.youtube.com/user/MIT 
http://ocw.mit.edu/index.htm 
http://ocw.mit.edu/courses/ 
http://www.topfreeclasses.com/ 
http://prometheus.org.ua/ 
Это явление (свободный доступ к благам для всех желающих и поддержка добровольными пожертвованиями без всякого вымогательства или принуждения) становится всё более распространённым благодаря Интернету, другим IT-технологиям и ещё такому важному фактору, как значительно более высокая производительность труда людей в 21-м веке по сравнению с предыдущими временами, которая даёт в распоряжение людей огромные избыточные ресурсы (человек, который работает в высокотехнологичной отрасли производит гораздо больше благ, чем было бы достаточно для личного выживания или даже достаточно комфортной жизни этого человека). То есть человечество уже начало достаточно широко внедрять в повседневную практику один из прототипов трудовых отношений, которые близки к тому, что предусмотрено Богом в проекте Царства Небесного.
    - Дополнительно к трудовым отношениям, основанным на волонтёрстве и добровольных пожертвованиях (бери продукт, услугу - бесплатно, а заплатишь, если захочешь и если сможешь или... заплати другому(, или не плати вообще)), принцип Царства Небесного "просите, и дано будет вам" требует ещё, чтобы была в наличии ЭФФЕКТИВНАЯ система "приёма просьб" (учёт заявок, выяснение спроса, измерение целей), их обработки и удовлетворения. Как показывает неудачный пример коммунистов (СССР), система приёма обращений от людей и работы с этими обращениями должна быть объективна и эффективна, чтобы удовлетворять просьбы людей, хотя бы, в основном. Добровольные пожертвования или их отсутствие - это тоже некоторый комплексный индикатор уровня удовлетворения спроса, то есть потребностей, то есть потенциальных просьб потребителей. Однако этот индикатор настолько "комплексный", что не всегда можно понять его структуру, и это не позволяет чётко определить факторы, которые на него влияют, и, следовательно, это сильно усложняет анализ с целью найти наиболее эффективные алгоритмы удовлетворения спроса, потребностей и просьб. Однако и у существующих электронных систем сбора заявок есть недостаток - часто они разрознены, то есть, не связаны между собой, из-за чего система "2" не знает, какая часть спроса удовлетворена в системе "1". Но современные информационные технологии позволяют построить ещё более точную и результативную систему приёма обращений и поиска решений для удовлетворения этих просьб. Правда, пока далеко не везде такие системы уже созданы и работают. Хотя некоторые приближённые прототипы уже есть - например: социальные сети и электронные системы опроса общественного мнения - если их усовершенствовать и расширить, то можно будет получить "постоянно действующий референдум" (объективное измерение-отражение общественного мнения) и систему "приёма и обработки просьб". Поэтому в этом направлении ещё много нужно будет разработать, создать и запустить в работу.

"Хлеб наш насущный дай нам на сей день;"

.......Цель-минимум - начать с того, чтобы у всех был "хлеб насущный на каждый день". Для того, чтобы понять, какого, сколько, где и когда "хлеба насущного" должно быть, чтобы он был у всех, снова требуется наличие эффективной системы приёма и удовлетворения заявок. Но пока такая система не создана и не налажена, а также для того, чтобы всем людям уменьшить количество транзакций, можно упростить подход к выполнению цели-минимум следующим образом. Сегодня в России и в Украине уже существуют различные институты социальной поддержки в "наиболее сложных" ситуациях, например: выплаты родителям на ребёнка при его рождении (до достижения им возраста трёх лет), выплаты опекунам на детей-сирот (до совершеннолетия), стипендии, (временное) пособие по безработице, пенсии, помощь малообеспеченным семьям (для людей любого возраста) и другие социальные выплаты (помощь). Этих всяких социальных пособий много, и большинство граждан даже не знают о многих из них, и на любую помощь есть свой закон, и каждую следует вычислять по каким-то формулам, каждая из которых нередко бывает достаточно сложной, а для различных пособий формулы разные... и нужно много госслужащих, кадровиков и бухгалтеров, чтобы всё это, хотя бы, теоретически правильно рассчитывать... А ещё нужны другие госслужащие, которые придумывают все эти пособия, правила и льготы... и всем этим расчётчикам, контролёрам и разработчикам надо платить зарплату за их иногда непростой труд... Вместо того, чтобы выплатить эти деньги на социальную помощь. И при этом некоторым бывшим госслужащим платят пенсию, которая в несколько раз превышает среднюю, а тем более, минимальную зарплату работающих людей... Но самая главная проблема - это наличие "дыр" в существующей системе социальной защиты, то есть то, что ЕЩЁ НЕ ВСЕ ЛЮДИ ЗАЩИЩЕНЫ! Точнее, формально (теоретически) все люди защищены, так как государством предусмотрено оказывать помощь членам малообеспеченных семей для людей любого возраста, в т.ч. для малообеспеченных людей трудоспособного возраста. Но для того, чтобы государственная служба социальной защиты рассмотрела заявление на получение этой помощи, нужно собрать несколько различных справок, и должны быть выполнены ещё несколько условий. И даже после этого нет гарантии, что человеку не откажут и таки дадут помощь (
http://audio.meta.ua/1721681.audio 
http://4begemota.ru/?articles=70&id=59#menu 
http://krampravda.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4609:-2014-&catid=28:officialnews&Itemid=60 
http://www.youtube.com/watch?v=uJUdlwMakDw 
http://www.prostopravo.com.ua/semya/stati/pomosch_maloobespechennym_semyam_usloviya_razmer_dokumenty_osnovaniya_dlya_otkaza 
http://pomogalka.info/pomoshh-maloobespechennym-semyam-v-ukraine-v-2014-godu/ 
http://fakty.ua/176217-na-kazhdogo-rebenka-starshe-treh-let-iz-maloobespechennoj-semi-v-2014-godu-budut-doplachivat-ot-250-do-500-griven 
http://law-guide.com.ua/maloobespechennaya-semya-v-ukraine-kak-naznachayetsya-socialnaya-pomoshh/ 
). Но на практике всё гораздо сложнее: даже одну справку иногда невозможно получить из-за непреодолимых бюрократических препятствий, а не то, что несколько... Например, в действительности может оказаться практически недостижимой цель получить справку о составе семьи (например, потому, что кто-то из должностных лиц фактически откажется выдать её по каким-то причинам), а без этой справки невозможно получить даже одноразовую помощь при рождении ребёнка. Получается абсурд: помощь должна выплачиваться родителям при рождении ребёнка, ребёнок есть, родители есть, а помощь не выплачивается (из-за каких-то совсем посторонних причин) - различных причин может быть много, а результат один - отсутствие помощи... Для получения же пособия в связи с малообеспеченностью, кроме справки о составе семьи, нужно ещё несколько других справок, то есть там устроено ещё больше искусственных преград и помех, и ещё больше зависимости от каких-то посторонних обстоятельств и, часто, от произвола различных должностных лиц... Все пособия являются временными, то есть не защищают человека постоянно. Мягко говоря, такая система социальной защиты несовершенна. В чём же настоящие, основные причины беспорядка? Думаю, что в таких двух вещах:
    - Современная система социальной помощи (на самом деле НЕ ЯВЛЯЕТСЯ СИСТЕМОЙ НАДЁЖНОЙ ЗАЩИТЫ, потому что не все люди защищены вследствие часто практически непреодолимых бюрократических препятствий, потому что она) смешана с системой мотивации (льготы, повышенные пенсии, более ранний выход на пенсию, и особенно, - стимулирование-принуждение безработных к какой-то работе путём прекращения временной помощи и очень усложнённых, для некоторых людей практически недостижимых условий для получения помощи по малообеспеченности). Эти две системы - защиты и мотивации - имеют совершенно разные цели, поэтому их объединение создаёт большой беспорядок.
    - Обе системы слишком усложнены и запутаны (различными особенностями и исключениями).
Каким образом можно решить эти проблемные вопросы?
    - Надо разделить (в частности в пенсиях) функции социальной защиты (защита права на выживание = активное право на жизнь) и мотивации (поощрение за работу, поощрение льготами и более высокими и более ранними пенсиями). Даже при сохранении объёмов выплат разделение функций позволит уточнить цели и сделать систему защиты жизни более понятной, целесообразной, прозрачной (контролируемой), управляемой и эффективной.
    - Максимально упростить систему минимальной помощи для выживания можно, если её максимально унифицировать, сделать однородной, убрать исключения и особенности, то есть если бы была установлена одинаковая минимальная социальная поддержка для любого человека (минимальная пенсия для выживания) в качестве базового (наименьшего, самого главного) уровня помощи. Речь идёт о минимальных деньгах, которые позволят человеку в буквальном смысле ВЫЖИТЬ (биологически), т.е. чтобы хватило для того, чтобы в буквальном смысле дать человеку хлеб насущный на каждый день. На хлебе и воде можно выжить и прожить даже несколько лет. По крайней мере, столько времени, чтобы успеть попросить о чём-то ещё и не умереть с голоду, пока просьба будет услышана и получит ответ. Это и есть активное право на жизнь и цель-минимум в программе социальной поддержки в проекте Царства Божьего. Если же человек хочет большего, чем просто выжить, то у него есть возможность (и время) просить, искать, стучать или что-то делать дальше. Но Бог советует для каждого обеспечить минимум, который позволит каждому выжить (не умереть), даже если по каким-либо причинам человек не способен заработать больше (или не в состоянии собрать справки для получения помощи от государства через социальную службу). Главный критерий - дать хлеб насущный на каждый день (в буквальном смысле хлеб, то есть минимальную пищу). В современных условиях самый простой способ этого достичь - дать каждому человеку (от рождения и до смерти) какую-то минимальную сумму денег еженедельно или ежедневно (банки уже сейчас технически готовы АВТОМАТИЧЕСКИ распределять предоставленные им для этого средства пересчётом на карту или лицевой счёт, например, http://pb.ua ). Это позволит не привлекать лишних (и дорогих) ресурсов для учёта, измерения, контроля, распределения и т.д., то есть не будет необходимости дополнительно тратить лишние деньги на персонал сопровождения (обслуживания) этой простой системы. А купить на эти минимальные деньги хлеб или какую-то дешёвую одежду сможет почти каждый человек самостоятельно. Дополнительно были бы желательными ещё какие-то пункты, представительства, центры, в которых можно было бы получить дешёвый (или бесплатный) хлеб, одежду или убежище. Здесь есть ОЧЕНЬ ВАЖНЫЙ (ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ) МОМЕНТ: поскольку каждый человек таким образом будет гарантировано защищён от смерти, связанной со временем недосягаемости жизненно необходимых ресурсов, то есть будет уверен, что не умрёт от голода (или холода) при любых условиях, потому что безусловно получит помощь на каждый день (даже если не сможет собрать всех справок), то ЭТО ПОЗВОЛЯЕТ ЧЕЛОВЕКУ сразу же ОСВОБОДИТЬСЯ от большой части СТРАХОВ за жизнь свою и членов своей семьи. И значит, люди смогут более спокойно и адекватно мыслить (не находясь под влиянием эмоции страха), то есть процесс принятия решений в большей степени будет перенесён из сферы эмоций в область разума (логических рассуждений, более взвешенных аргументов и оценок). В терминах психологии это соответствует переходу людей в "пирамиде Маслоу" с первых двух уровней (физиологические потребности и значительная часть вопросов безопасности) сразу на третий и более высокие уровни. Это (устранение принуждения и страха) сразу даёт потенциал для развития качественно иных областей деятельности людей, по сравнению с имеющейся сегодня социальной системой, основанной на стимуле-принуждении или страхе.
Бог не согласен с принципом: "Кто не работает (или не смог собрать справок), - тот не ест!", - Иисус говорит: "Взгляните на птиц небесных: они ни сеют, ни жнут, ни собирают в житницы; и Отец ваш Небесный питает их". Так же, и об одежде. В итоге: "...Отец ваш Небесный знает, что вы имеете нужду во всём этом. Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это всё приложится вам." Это не означает, что Бог хочет, чтобы люди ничего не делали и жили за счёт других людей, - об этом Иисус говорит в притчах о талантах и про десять мин серебра. Но очевидно, что Бог предлагает каждому человеку самостоятельно и ДОБРОВОЛЬНО решать, чем ему заниматься и что делать (Бога тоже никто не принуждал, но Он добровольно работал, когда создал мир и всё в нём). И надо, чтобы у каждого была страховка - у каждого безусловно должен быть всегда хлеб на каждый день.
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=D_DRchupnLQ&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=6 ) 

"и прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим;
и не введи нас в искушение,
но избавь нас от лукавого."

..............2.2. Право на (само)защиту. Система безопасности Царства Небесного.
Карающая система по принципу "Фемиды" далеко не всегда достигает цели удержать человека от совершения преступления из-за страха наказания, потому что многие люди надеются, что смогут так совершить преступление, что их после него не поймают, и поэтому не накажут. А некоторые люди даже сознательно готовы "отсидеть" за своё преступление, потому что так им всё равно выгоднее (как им кажется), например: кто-то обманул других людей на несколько миллионов, спрятал их или передал сообщникам, потом отсидел несколько лет, а деньги не найдены (не каждый может заработать миллион за год)... Тогда как вместо этого Иисус учит НЕ СУДИТЬ, А ПРОЩАТЬ (ущерб) И ЛЮБИТЬ ВРАГОВ (2-й контур системы защиты - гашение, остановка, исправление последствий), что можно интерпретировать так, что надо ПОМОГАТЬ ВРАГАМ ПОНЯТЬ НЕЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ ПРЕСТУПЛЕНИЯ (обман искушения + есть другие пути к цели: вместо преступления можно, например, просто попросить), УСТРАНЯЯ таким образом СМЫСЛ ЕГО СОВЕРШЕНИЯ, т.е. СДЕЛАТЬ МОТИВ ПОТЕНЦИАЛЬНОГО ПРЕСТУПЛЕНИЯ ЛИШЁННЫМ СМЫСЛА (или достижимым другим способом - не через преступление), КАК БОЛЕЕ ЭФФЕКТИВНЫЙ И БОЛЕЕ ЦЕЛЕСООБРАЗНЫЙ МЕТОД ОСВОБОЖДЕНИЯ ОТ ПРЕСТУПНОСТИ. А что до последствий уже совершённых преступлений, то здесь логика такая: месть не исправляет ущерб, причинённый в результате преступления, а потому от мести нет пользы пострадавшему в этом смысле. Больше смысла в том, чтобы компенсировать пострадавшему ущерб (например, из других источников, если у виновника на это нет возможности или желания). Дополнительно следует заметить, что Иисус, кажется, ни в одном месте Евангелия не призывает людей судить других людей, даже говоря о грешниках и будущий Последний суд Божий.
Касательно тюремного заключения как способа устранения дальнейшей опасности от тех, кто совершил преступление, на какое-то время (путём их обездвижения)... То, во-первых, карающая система "Фемиды" и в этом аспекте нелогична, а именно: вероятность повторного совершения преступления тем человеком, который уже совершил какое-то преступление ранее (рецидив), вряд ли зависит от тяжести преступления. Поэтому повторная мелкая кража порой не менее вероятна, чем повторное убийство (если ни вора, ни убийцу не будут задерживать). Поэтому нет логики в том, чтобы мелкого вора или убийцу задерживать на разное время - обоих тогда было бы логично задерживать навсегда (пожизненно), чтобы больше никогда не могли повторить своих преступлений в отношении других людей, и выпускать только тогда, когда специальная аттестационная комиссия убедится, что они не будут повторять предыдущие или совершать новые преступления. По какой же логике тогда преступников выпускают после некоторого заранее установленного времени на свободу, зная, что после этого не только вор может продолжить воровать, но и убийца может продолжить убивать? Это могут быть какие-то посторонние рассуждения типа милосердия или условных (вымышленных кем-то, то есть, произвольных) оценок соответствия срока заключения тяжести наказания, но во всяком случае эта логика слабо связана с вероятностью повторного совершения преступлений (после освобождения уже наказанных или так и не наказанных преступников), и поэтому лишь частично согласуется с целью уменьшить преступность. Во-вторых, и это очень важно, в наше время есть альтернатива - новейшие технические средства позволяют автоматически обездвиживать человека при его попытке приблизиться к другому человеку ближе некоторого порогового расстояния. Эти и другие технические средства позволяют останавливать повторное совершение преступлений непосредственно перед мгновением их совершения и таким образом предотвращать их. То есть современная техника позволяет останавливать преступления (защищаться от них). Потому эта функция - заключение в тюрьму для обездвижения - сегодня также всё в большей мере теряет смысл. Ещё более эффективно современная техника позволяет лишать преступления смысла, например: видеозапись преступления позволяет быстро найти и поймать преступника, а если все люди вокруг будут знать, что кто-то что-то украл, то они могут отказаться торговать с вором, чтобы не стать и самим соучастниками кражи через обмен ворованными деньгами или вещами. Что же тогда будет делать вор, если он не сможет никак использовать украденные деньги? Есть ли тогда смысл что-то воровать, есть ли смысл так жить? Думаю, что здесь максимальная открытость и доступность информации может существенно помочь. Часто можно слышать: "Героям слава!" Но и антигероям тоже можно устроить максимальную личную славу - чтобы все знали правду о том, что кто-то совершил преступление, - возможно, тогда люди смогут помочь такому человеку понять, что есть более разумные способы осуществить свои мечты, и помочь ему в их осуществлении... А если на ещё более раннем этапе выяснить желания потенциального преступника, то есть до совершения преступления выяснить, каких целей он хочет достичь в результате преступления, то возможно, ему можно заранее помочь достичь его целей, достичь выполнения его желаний без преступления - такая система предупреждения преступлений может быть даже дешевле для общества, чем существующий тандем "Фемида"+преступность.
...
Как Иисус Христос спасает людей? - Он учит, как можно преодолеть "грехи" и их последствия (повторно - система безопасности: распознать зло (в т.ч. потенциальное), чтобы уклониться от него или остановить его действие, если даже уклониться не удалось + активное право на жизнь (поддерживать жизнь каждого): хлеб на каждый день + цель-максимум: просите, и дано будет вам, ищите, и найдёте, стучите, и отворят вам). Но в этой науке Бога указано, что кроме личного поведения (это внутренний компонент), есть ЕЩЁ ОДИН ОЧЕНЬ ВАЖНЫЙ МОМЕНТ - внешний, институциональный фактор - это ВНЕШНИЙ КОМПОНЕНТ: Иисус на своём примере показал, к каким последствиям приводит само уже наличие карающей системы "Фемиды", а именно, к тому, что само наличие такой системы (в обществе) приводит к смерти даже вполне невиновного человека (Иисуса Христа убили) в угоду чьим-то произвольным посторонним интересам. (При этом убийцу Варавву отпустили.) То есть вместо функций системы защиты от преступности карающая система "Фемиды" сама становится орудием преступления и, если заглянуть дальше, то видно, что это дополнительно ещё и соблазняет (искушает) потенциального преступника, хотя бы, самим фактом наличия дополнительных возможностей для преступления, которые создаются наличием этого орудия, которое может быть использовано, как оружие. Думаю, это означает (логически доказывает), что система "правосудия Фемиды" не только не всегда эффективна в роли института защиты людей от преступности, но наоборот, может и способствовать преступности, и даже поощрять её, становясь её инструментом или оружием, и даже дополнительным мотиватором. И этот внешний относительно каждого человека фактор очень сильно усложняет, а зачастую и вовсе делает невозможными (или сводит на нет) усилия человека в направлении его попыток жить по Слову Божьему и строить Царство Небесное на Земле. Думаю, что ЭТО - ОДНО ИЗ КЛЮЧЕВЫХ СООБЩЕНИЙ НАУКИ БОГА.
Иисус не мог прямо сказать об этом словами, потому что тогда бы Его (или позднее Его учеников) могли обвинить в попытке подрыва государственной власти, и тогда бы римляне сказали, что они убили Его не безвинного, а за преступление. А так, без этих слов, и действующий (иудейский) царь Ирод признал, что Иисус невиновен, и главный представитель (наместник) римского государства (в Иудее) - Понтий Пилат - ещё до казни признал, что Иисуса осудили на смерть невиновного. То есть, поход к Пилату просто обеспечил первосвященникам формальное прикрытие, то есть внешнюю видимость будто бы соблюдения закона, когда они фактически произвольно убили невиновного Иисуса из личных соображений. И таким образом Иисус показал, что "Фемида" убивает не только виновных, но любого - в зависимости от того, кто и как повернёт её меч. И это не случайность, а один из главных уроков Бога для людей. Почему Иисуса убили именно так, как это было? Если предположить, что Он должен был стать просто чистым Агнцем Божьим, которого должны были принести в жертву для прощения (отпущения, искупления) "грехов" всех людей, то становится непонятно, почему это не сделали так, как приносят в жертву агнцев? Почему не было так, как Бог когда-то говорил сделать Аврааму, чтобы проверить его веру: положить сына своего (Исаака) на алтарь и сделать его жертвой? Может потому, что смерть Иисуса именно на кресте - это не случайность, а ЗНАК!? Точнее, это - ОДИН ИЗ САМЫХ ГЛАВНЫХ ЗНАКОВ: Иисус Своей смертью поставил огромный крест на враге Бога - на зле, которое прикрывается маской "Фемиды". Это, как военные иногда обозначают на карте цели - крестом. И прицеливаясь, также на цель наводят крест. Или как когда-то Моисей по указанию Бога обозначил (правда, не крестом, а кровью... агнцев пасхальных) двери домов народа Израилева в Египте для того, чтобы Бог мог увидеть, где Израильтяне, а где Египтяне (идентификация "свой - чужой"). (Кстати, тогда Бог сказал Моисею: "...и над всеми богами Египетскими произведу суд.") Или, ещё - как говорят: "поставить на ком-то крест", - то есть, пометить его, как обречённого, списанного и более не нужного представителя прошлого. Ещё: в одном из четырёх вариантов Евангелия - от Иоанна - есть уточнение о том, что: "Но, придя к Иисусу, как увидели Его уже умершим, не перебили у Него голеней, но один из воинов копьём пронзил Ему рёбра, - и тотчас истекла кровь и вода." Думаю, что это копьё - это тоже не случайность. Это копьё - это как стрелка, которая дополнительно указывает на этот крест (с казнённым на нём НЕВИННЫМ Иисусом). (Будто стрелка-курсор в компьютерной игре указывает на знак квеста (загадка), обозначенный крестом.) Итак, похоже на то, что именно так Иисус Своей смертью победил смерть ещё и в таком смысле: Бог поставил на горе (на виду перед всем народом) большой крест, которым обозначил, где ещё скрывается смерть в этом мире, то есть указал на хитрое укрытие зла - "Фемиду". Ещё и копьём, как стрелкой, дополнительно было указано на этот крест. Наверное потому, что "Фемида" - это очень хитрая маска, которая под видом, якобы, идеала справедливости и, якобы, единственно возможного (и поэтому, будто бы, необходимого) способа борьбы против преступности на самом деле может скрыть (и скрывает) огромное количество зла, и под её повязкой в действительности прячут свои глаза дьявол и смерть. Поэтому Иисус говорит: "...о суде же, что князь мира сего осуждён", то есть, осуждён дьявол (и его княжество зла), ибо Иисус сделал нас всех свидетелями против него, разоблачив его хитрую маску "Фемиды".
Что же может скрываться под маской якобы "справедливой" "Фемиды"?
Смотрите дополнение: Алгоритм войны и смерти "Фемида".
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=Jp6maxY4IFQ&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=7 ) 
... 
..................... Дополнение: Алгоритм войны и смерти "Фемида". (Начало.)
...
.....................2.2.1. Тихая мирная река... слёз, крови и смерти.
Как уже отмечалось, даже в теории (в логическом идеале), то есть без коррупции, система "Фемиды" не является эффективным инструментом освобождения общества от преступности. Потому что даже не юристу понятно следующее:
    - Наиболее наивные нарушители закона придумывают детективные схемы, чтобы запутать "правосудие", чтобы их не наказали (не покарали). Иногда при этом пытаются сознательно подставить вместо себя другого человека под подозрение и обвинение.
    - Другие (наивные) - просто готовы "отсидеть", потому что это всё равно оправдывает их сверхприбыли от преступления.
    - В любом случае, даже если преступников потом всё-таки ловят и наказывают (карают), всё равно они совершают преступления, потому что перед тем верят, что им повезёт, и их не поймают и не накажут (не покарают). И такие их надежды иногда оказываются оправданными, потому что их действительно не удаётся поймать. Очень ярким примером этого являются США, где граждане, пожалуй, больше граждан других стран, понимают важность соблюдения законов и ценят закон. Похоже, что в США много честных полицейских, юристов и судей. Однако всё равно это не помогло избавиться преступности - преступность там не исчезла. Может, поэтому в США так популярны стали различные супергерои (супермен, человек-паук и другие), которые борются с преступностью, а люди надеются, что, возможно, хотя бы какие-то чрезвычайные возможности этих суперполицейских смогут помочь побороть преступность, которую не удаётся преодолеть обычным полицейским...
Но более опытные преступники "работают" оптом (т.е. их дела поставлены на поток, на конвейер), строя свой внезаконный "бизнес" с привлечением коррупционных возможностей:
    - Делятся частью сверхприбылей от противозаконного "бизнеса" с разрешительными и контролирующими органами (разовые и регулярные взятки). Таким образом, контролёры становятся той частью организованной преступности, которая как раз обеспечивает легализацию и прикрытие (маскировку и защиту) преступной системы, т.е. и здесь люди закона (люди "Фемиды") системно работают не на освобождение общества от преступности, а наоборот, - на защиту преступности от претензий общества. Схем прикрытия уже много, а со временем их становится всё больше. Например, адвокаты, судьи и прокуроры могут задержать время настолько, что оно практически останавливается (как вблизи космических "чёрных дыр"): дела можно откладывать, пересматривать, оспаривать, возвращать на дорасследование... И даже просто открывать и закрывать их (хотя бы и по несколько раз). И это может длиться годами... Даже бесконечно долго, если понадобится. ... Подробнее - ниже: Обманные схемы. "Презумпция невиновности" забирает право на недоверие.
    - Чтобы всем участникам преступных схем было проще жить (а другим людям от этого жить становится тяжелее), можно вообще узаконить эти несправедливые, то есть преступные схемы, которые преступникам дают права, возможности и преимущества, а у других их забирают, отнимают (создают неравенство субъектов перед законом). Это, пожалуй, наиболее удобный способ, потому что когда такое удаётся сделать, то уже на все претензии система отвечает ссылкой на закон и на то, что изменить закон может только парламент... А если в парламенте большинство депутатов "свои", то он уклонится от отмены законов с несправедливыми схемами. При этом очень эффективно работают даже довольно прозрачные несправедливые законные схемы, замкнутые на парламент, например, государственные закупки: государство прописывает такие условия "тендеров", чтобы никто другой, кроме заранее определённой "своей" компании, не мог их удовлетворить. (После этого можно поставлять государству товары или услуги по иногда в несколько раз завышенным ценам (чтобы разницу между ценой госконтракта и рыночной ценой перекачивать в частные карманы) или ненадлежащего качества (чтобы через 1-2 года снова пришлось тратить государственные деньги на те же самые товары или услуги, поскольку предыдущие стали непригодны иногда ещё до того, как были сданы государству). И таким образом часть собранных государством налоговых денег законно забирают себе "свои" частные или юридические лица.) Ещё одним весьма показательным примером этого (узаконивания несправедливых схем) является дефицит государственного бюджета: все понимают, что это обман, но никто не может побороть его, потому что его принимает парламент, и потом их защищает "Фемида". Если же схема достаточно запутанная, то вероятно, никто вообще и "раскапывать" её не станет. А если какой-то отдельный человек и начнёт "копать", то его можно задавить, например, физически или натравив на него "Фемиду". Как говорил Роберт Хайнлайн в романе "Чужак в чужой стране" (англ. "Stranger in a Strange Land"): "Неугодных убивали и будут убивать", но "Убийство замалчивают в том случае, если это сделать легче, чем возбудить дело". То есть преступники кого-то из неугодных убивают, а кого-то другого из неугодных сажают в тюрьму по подставному, т.е. ложному обвинению, - в зависимости от того, что им легче организовать. Или ещё удобно - ввести такие законы, чтобы каждый в любой момент времени был виновен в нарушении какого-либо из этих законов, тогда любого и в любой момент можно официально заключить (посадить в тюрьму), создавая вид якобы наказания за якобы нарушение какого-то якобы "закона". То есть опять в таких схемах закон работает на защиту зла. Часто это делается путём сокрытия правды и путём защиты обмана. А кто не согласен, тот уже нарушает закон и имеет дело с наказанием (карой) от "Фемиды". Поэтому наиболее востребованными и удобными для этих целей являются такие дополнительные законы, которые бы позволяли максимально скрыть любую правдивую информацию (например, закон о защите личных данных), потому что чем больше правдивой информации открыто и доступно, тем меньше возможностей для преступности, а чем меньше правдивой информации открыто и доступно, тем удобнее всех запутывать, обманывать и скрывать любое зло.
    - Но даже не организованные, а индивидуальные преступники (маньяки, просто отдельные "свободные художники" преступного мира) тоже могут получить защиту от коррумпированной "Фемиды": просто снова вместо пёрышка на весы "Фемиды" кладутся деньги - кто больше положит, то и невиновен (достаточное количество денег на весах перевешивает грехи любой души).
Но описанные выше различные возможности, предоставляемые преступности "Фемидой" - это только одна "сторона медали". Вторая сторона - это требование неотвратимости наказания (кары) для преступников. И вот, поскольку "Фемида" настаивает на том, что кто-то обязательно должен получить наказание (кару) за каждое преступление, то что же происходит в случаях, когда "Фемида" не может или не хочет найти настоящих преступников? - Тогда вместо настоящих преступников она наказывает (карает) любого другого, кого сможет обвинить. А если при этом у её служителей имеются такие три "бока", как:
    - разрешение считать доказательством вины (в совершении преступления) "добровольное признание" (и при этом слово "добровольное" фактически разрешается заменить "подписанное под пытками", а, как известно, основной смысл пыток состоит в том, что человеку угрожают причинить невыносимую боль, покалечить и затем убить его в случае неповиновения, то есть пытками пытаются запугать человека страхом смерти, и слово "признание" фактически разрешается заменить на "выдумку с клеветой на самого себя", в результате чего получается, что: разрешение считать доказательством вины "добровольное признание" фактически означает разрешение считать доказательством вины "подписанную под пытками, то есть под страхом невыносимой боли и смерти, выдумку с клеветой на самого себя") - этот "метод" "доказательства" "вины" невиновных людей зло использовало во все времена, например, во времена инквизиции, но в последнее время это стало более массовым явлением: например, генеральный прокурор СССР во времена сталинских репрессий стал постоянно пользоваться им в ответ на заказ вождя, - чтобы поставить "на поток" осуждение невиновных людей, чтобы массово убивать и порабощать их (уничтожать), - и это позволило уничтожить миллионы людей, но и после смерти и Сталина, и того прокурора система "Фемиды" не отказалась от этого исключительно удобного для неё инструмента, который фактически позволяет поставить беззаконие на конвейер (на поток);
    - неадекватный ключевой показатель эффективности работы (англ. KPI (ки-пи-ай)) служителей "Фемиды" по формуле = "процент "раскрытых" преступлений от общего количества зарегистрированных преступлений, %" (неадекватный, потому что он не уменьшает преступность, а увеличивает её, потому что из-за разрешения клеветы на себя фактически в этой формуле слово "раскрытых" заменено на "наказанных" ("покаранных") или, точнее, "осуждённых", причём безотносительно к наличию или отсутствию настоящей вины у осуждённого);
    - наличие огромной "вилки" возможных приговоров для наказания (кары) за одно и то же преступление (как говорят: "от трёх до восьми..." или "от двух недель условно до пожизненного в тюрьме строгого режима...", причём сыну прокурора за убийство человека машиной на дороге в результате вождения в нетрезвом состоянии дают "две недели условно", а кому-то за кражу личного имущества стоимостью меньше нескольких среднемесячных зарплат - "от трёх до восьми..." лет тюрьмы); -
то в результате всех этих "особенностей" "мирной" "Фемиды", мы имеем, то, что имеем (как сказал один из членов недавно правившей партии, - "Фемида" в Украине работает по принципу: "найти виновных, затем наказать невиновных, затем вознаградить непричастных", - но похоже, что на самом деле виновных находить вообще не обязательно, главное – кого-то наказать (покарать), а вознаграждают на самом деле не только непричастных, но, и ещё больше, - причастных тоже (KPI "% раскрытия"), что значительно ускоряет и распространяет развитие беззакония, поскольку становится одним из поощрительных мотивов этого процесса). И всё это в итоге приводит к таким последствиям:
    - Осуждение и наказание невиновных вместо виновных, а также избегание наказания (кары) виновными становятся постоянным и со временем всё более преобладающим над всеми другими вариантами явлением. Об этом регулярно рассказывают экстрасенсы по итогам расследований в телепрограмме "Следствие ведут экстрасенсы (Украина)". И благодаря "Фемиде" преступность (т.е. зло) не только не исчезает, но наоборот, процветает, развивается, распространяется и захватывает всё больше и больше власти над обществом, приобретает всё большее влияние на него, а законопослушные люди в обществе теряют всё больше всяких прав - от личных свобод человека и гражданина до имущественных прав, как например, право собственности даже на предметы первой необходимости (последнее жильё или, хотя бы, минимальная социальная помощь, которая позволила бы выжить в трудное время). ... И беспрестанно, безостановочно течёт широкая тихая мирная река слёз, крови и смерти...
Повторно: Что и наблюдается до сих пор, как и много лет назад. Только теперь беззакония стало ещё больше, потому что у зла было много времени, чтобы развить и распространить своё влияние. И это не удивительно, потому что в основе системы законов общества, как раньше, так и теперь, была и осталась заложена одна и та же самая логика, одни и те же схемы, одинаковые алгоритмы - это логика, схемы и алгоритмы законов "Фемиды".
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=doPK-uKJWNs&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=8 ) 

.....................2.2.2. Бурный водоворот борьбы. (Восстание.)
Если власть ведёт себя мудро, то она устраняет беззаконие и сама не допускает его, пытается прислушиваться к пожеланиям людей и удовлетворять истинные потребности людей, а не свои собственные интересы, обманом провозглашаемые "желаниями народа" (как это делает немудрая власть). Мудрая власть пытается быть честной и не совершать поступков, которые могли бы вызвать недоверие или недовольство народа, а если такое произошло, то извиниться за ошибки и недоверие и предложить их исправить. Но если много людей не согласны снова довериться действующей власти и требуют её отставки, то мудрая власть понимает, что лучше уйти в отставку, чем вступать в борьбу против народа, чтобы люди не начали борьбу против неразумной власти.
Если же люди восстают против власти, пытаясь защитить себя от её произвола, и при этом формально нарушая закон, потому что этот закон написали и ввели сами те преступники, которые своевольно попрали права людей и не оставили людям формальной законной возможности защищать свои естественные права, даже право выступать с мирными протестами, даже если такие права предусмотрены Конституцией, то система якобы-правосудия "Фемиды" автоматически перенацеливается на подавление протестов и уничтожение людей, восставших бороться за свои свободы и другие права, объявляя их преступниками за их протест. Причём даже мирный протест законодатели-преступники могут поставить формально вне закона, введя противоправные своевольные изменения в закон, или получив противоправные своевольные решения зависимых от власти судов (с фиктивными или тоже принятыми по произволу якобы-обоснованиями этих решений), а вдобавок ещё и побить протестующих (а некоторых из них даже убить). В таких ситуациях якобы "правоохранительная", а на самом деле уже преступная система "Фемиды", поскольку одним решением провластного парламента она быстро переподчинена преступным законам, которые своевольно крадут у людей их права, становится орудием (оружием) массовых репрессий со стороны зло-действующей власти (независимо от номинальной системы правления: или республики, или олигархии, или монархии, или иной системы власти, а фактически - диктатуры и тирании). При этом "Фемида" нападает на протестующих или повстанцев, пытаясь их убить или посадить в тюрьму.
Так было и во времена Спартака в Древнем Риме, и в разные годы 21-го века в России, и во время Майданов в Украине зимой 2013-2014 годов:
....... (примеры из истории)
    - Древний Рим во времена Спартака был рабовладельческой республикой с диктатурой рабовладельцев, где у рабов не было права на протест или восстание, а вместо этого у раба была только обязанность быть казнённым в случае его неповиновения рабовладельцу (протест) или сопротивления рабовладельцу (восстание), или в случае его побега (протест). Люди, которых рабовладельцы "законным" путём (каким-то образом) сделали рабами, законом были лишены права в законном порядке обжаловать эти нормы о лишении их некоторых (многих) прав, в частности, прав на протест или на восстание, или других (например, у них не было права разорвать рабские трудовые отношения с работодателем-рабовладельцем). И Древнеримская "Фемида" с помощью армии уничтожила беглецов (мирных протестующих) и повстанцев возглавленных Спартаком.
    - Россия в разные годы начала 21-го века формально была федеративной республикой, а фактически - диктатурой и тиранией, в которой несогласных с властью людей хватают при попытке выразить свою позицию на митинге (или в СМИ) или даже за немой протест и заключают за это. Потому что власти в России успешно удалось закрепить законом (юридически) то, что не удалось власти в Украине, - фактически отнять у народа право проводить мирные митинги протеста, поскольку людям оставили право проводить митинг только в случае, если это будет разрешено властями. На практике это означает, что власть может запретить проводить любой митинг протеста. В случае сопротивления этому запрету "Фемида" силой заставляет несогласных выполнять этот своевольный закон и наказывает (карает) их, в т.ч. и штрафами, и заключением.
    - Украина во времена протестов "Майдана" в Киеве и других городах зимой 2013-2014 годов, формально была республикой, а фактически - диктатурой и тиранией, в которой правящая партия во главе со своими лидерами, в т.ч. с тогдашним Президентом Украины, сначала несколько раз силами милиции и наёмных бандитов били протестующих (при этом обвиняя их, своих жертв, в тех преступлениях, которые на самом деле сами преступники - власть и её наёмники - совершали против них). Многих протестующих даже похитили и убили (они были найдены мёртвыми или вообще не были найдены после исчезновения). А потом, вместо того, чтобы признать свою неправоту, эта правящая партия во главе со своими лидерами (и с нарушением регламента, то есть с нарушением закона) проголосовала (в парламенте) за принятие законов, которыми пыталась украсть у людей право на мирные протесты не только фактически, как раньше (путём избиений, запугиваний, похищений и убийств), но теперь уже и юридически - путём введения законом таких дополнительных ограничений на возможности осуществлять это право, которые фактически отнимают это право у людей, лишая их возможности его практического осуществления - по образцу России (поэтому вероятно, что это делалось в соответствии с указаниями из Москвы). После этой попытки правящей партии юридически закрепить желание власти отнять у народа право на протесты, то есть после 17.01.2014, часть протестующих начала использовать бутылки с зажигательной смесью для физической борьбы против силового компонента власти, то есть, против милиции. Таким образом, реакцией на попытку правящей партии поставить законные мирные митинги протеста вне закона просто путём произвольного изменения законов стал переход части митингующих от мирного протеста к восстанию (случаи применения огнестрельного оружия с их стороны если и были, то не более, чем несколько случаев за всё время восстания, что означает вероятное присутствие провокаторов). Другая часть протестующих на Майдане осталась в пределах мирного митинга, потому что не участвовала в наступлениях на кордоны милиции. Начало восстания дало "Фемиде" повод объявить о нарушении законов со стороны митингующих и о том, что в ответ на это власть вновь применит силу, но теперь уже с использованием более тяжёлого оружия. ... Через некоторое время следствием упрямого нежелания правящей партии и её лидеров признать свои ошибки и извиниться, чтобы начать останавливать процесс роста напряжённости и объёмов конфликта, стали: расстрел (с участием вооружённых "служителей Фемиды") протестующих из огнестрельного оружия в Киеве со многими жертвами ("Небесная сотня"), а также бегство тогдашнего Президента Украины в Россию. ... ... (Дополнительно: Участие России в таких событиях, как бегство бывшего Президента Украины в Россию, дальнейшая оккупация и фактический захват Крыма Россией с официальным объявлением России о присоединении Крыма к своей территории, а также информационная война России против Украины (и против российского народа), а также террористическая и уже даже прямая необъявленная война России против Украины на территории Украины, особенно, в Донецкой и Луганской областях, - всё это, как теперь стало понятно, есть разные компоненты одного процесса - войны, которую Россия начала против Украины.)
....... (конец примеров из истории)
При этом чаще всего, то есть, как правило, бывает, что нарушений прав и законов со стороны самой власти "Фемида" "не замечает" (потому что её служители не хотят замечать этих нарушений). Этот принцип описывает давно известная фраза, которая уже стала поговоркой: "Победителей не судят". На практике это означает, что пока власть учиняет репрессии против ещё мирных протестующих или против уже восставшего народа, то есть, пока народ ещё не добился учёта властью народных требований, то никакие "правоохранительные органы" не будут ни расследовать, ни судить, ни наказывать (карать), и иногда даже не будут просто словами осуждать нарушения прав протестующих или повстанцев со стороны власти (со стороны силовых подразделений власти или со стороны дополнительных посторонних наёмников власти, или со стороны парламента, прокуратуры или судов). Потому что "Фемида" является частью власти, и если она зависима от правящей партии диктаторского режима, то не будет действовать вопреки действиям этого режима, то есть не будет противодействовать своим фактическим владельцам, даже если эти владельцы совершают преступления и беззакония, и это значит, что "правоохранители" не будут ни охранять, ни защищать права протестующих, поскольку судьба самих "правоохранителей" во многом зависит от произвола диктаторской беззаконной власти.
Если же оппонентам удастся побороть предыдущую власть, то власть меняется и меняет людей на должностях, в т.ч. и в системе "Фемиды". Там, где это удаётся сделать, "Фемида" автоматически разворачивает своё оружие против людей, которые поддерживали предшественников, и тем более, которые работали в системе предыдущей власти. При этом к недавним протестующим и даже повстанцам, которые теперь победили, новая власть, которая до этого была лишь слабой оппозицией, вместе с наполненной другими кадрами "Фемидой" относятся лояльно, т.е. стараются не конфликтовать с повстанцами и в случае необходимости делать им замечания очень мягко, то есть "Фемида" с обновлёнными кадрами теперь старается "не замечать" новые и "забыть" старые возможные нарушения со стороны митингующих и даже повстанцев, которые победили... В частности, и новая власть, и "Фемида" теперь стараются не вспоминать о том, что право на восстание в Конституции не предусмотрено, поэтому повстанцы формально должны были быть, как минимум, подозреваемыми в нарушении законов. Хотя во многих случаях очевидно, что они применили силу для самозащиты от беззакония и нарушения их прав со стороны предыдущей власти, однако по формальным правилам "Фемиды" только суд вправе признать эти действия самозащитой, а пока такого решения суда нет, то эти действия повстанцев формально вызывают подозрение о возможном нарушении законов со стороны повстанцев... Но почему-то все привыкли к тому, что победителей не судят. Хотя в описанной здесь ситуации повстанцы, хотя и не имели права на восстание, однако имели право на самозащиту от нарушений их прав со стороны предыдущей власти, и это означает, что и для них, и для новой власти, возможно, было бы выгодно провести такие суды как раз для того, чтобы снять с них и подозрения, и необоснованные обвинения путём того, что оправдать повстанцев, признав официально и формально в судебном порядке, что это была самозащита (что соответствует фактической истории событий на Майдане 2013-2014 годов, но не во время восстания Спартака, поскольку у граждан Украины формально права ещё не успели отобрать, а у Спартака и других рабов формально таких прав не было). Причина этого явления тоже, вроде бы, понятна: кто знает правду о событиях протеста и восстания и способен думать, то и сам поймёт, что это была самозащита, а, с другой стороны, расследовать и провести через суд такое дело - с огромным количеством участников, событий и эпизодов, по многим из которых нет возможности установить детали, поскольку преступникам удалось скрыть и уничтожить следы и доказательства их преступлений... - такое дело имеет перспективу никогда не быть доведенным до конца, а значит, многие люди могут остаться под подозрением, только теперь уже формальным со стороны "Фемиды" (а в случае восстания Спартака "Фемида" вообще не имела оснований оправдать восставших рабов, даже если бы им удалось победить). Поэтому теоретически "Фемида", вроде бы, могла бы судить даже повстанцев-победителей и даже оправдать их, хотя здесь могут возникнуть, кажется, значительные технические затруднения... Но проблема... со Спартаком: это только сейчас у людей есть право на самозащиту, и, изменив кадры служителей "Фемиды" после победы, сейчас можно теоретически надеяться на оправдание повстанцев-победителей на основе права на самозащиту (если соседи-друзья диктаторов не вернут всё обратно), а раньше Спартаку и его товарищам - рабам - было бы недостаточно изменить людей "Фемиды", а пришлось бы для этого изменить ещё и законы, но ведь и это не смогло бы удовлетворить "Фемиду", потому что рабы повстанцы и беглецы формально по рабовладельческим законам Древнего Рима совершили преступления до того, как они победили и изменили законы (если бы даже они смогли тогда победить), а значит, формально "Фемида" даже в случае их победы должна требовать от них соблюсти закон и наказать его нарушителей, то есть от восставших и беглых рабов вместе со Спартаком честная и последовательная формальная "Фемида" должна была бы требовать, чтобы они убили (казнили) сами себя или друг друга - не важно - главное, что даже если бы они смогли победить, и если бы при этом честно "Фемида" придерживалась законов и начала судить всех, в т.ч. победителей, то Спартак вместе с другими рабами-повстанцами и рабами-беглецами не имели бы никаких других вариантов, кроме как быть убитыми или умереть, то есть закон для рабов предусматривает только такой выбор вариантов - выбрать, каким из вариантов смерти им погибнуть...
Поэтому похоже, что во время массовых протестов - и во время "Майданов" в Украине 2013-2014 годов, и в России начала 21-го века, и в Древнем Риме времён Спартака - проблема даже относительно "честной" формальной "Фемиды" заключается не только в технических особенностях и осложнениях расследований, и не только в том, что она судит не всех, а только тех, кого захочет, то есть в основном оппонентов, но главное, что Спартаку и другим рабам даже теоретически формальная логика "Фемиды" не оставляет шансов на жизнь, потому что судит она на основе человеческих законов, которые до сих пор и в России, и в Украине не признают не только право народа на восстание, но и ставят под сомнение право людей на самозащиту, несмотря на то, что Конституция гарантирует такое право (как, между прочим, и право на митинги протеста без оружия, право на свободу мысли и её публичного высказывания, то есть на свободу слова, право на получение объективной информации от СМИ и другие). При этом Спартаку и другим рабам человеческие рабовладельческие законы не оставили иного права на самозащиту, кроме смерти. Но ведь понятно, что это просто произвол человеческих законов диктатуры и тирании (и их защищает "Фемида"...), а Бог даёт людям право на самозащиту и на жизнь, потому что Бог дал людям ноги, руки и голову, Бог дал людям силы, волю и разум не только для того, чтобы работать, но и для того, чтобы они могли защищать себя и те права, которые им дал Бог, и оберегать всю жизнь на Земле. Поэтому как бы рабовладельцы не писали, что у рабов нет прав, как бы они не пытались отнять у людей их права посредством своих произвольных законов и оружия "Фемиды", но Бог имеет другое мнение. И Иисус говорит об этом:
    - "И вам, законникам, горе, что налагаете на людей бремена неудобоносимые, а сами и одним перстом своим не дотрагиваетесь до них."
    - "Говорю же вам, друзьям Моим: не бойтесь убивающих тело и потом не могущих ничего более сделать;" ... "И не бойтесь убивающих тело, души же не могущих убить;"
    - "Истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне. ... Так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне!"
    - "Люби ближнего своего, как самого себя." ... "Итак во всём, как хотите, чтобы с вами поступали люди, так поступайте и вы с ними, ибо в этом закон и пророки."
И, кроме того, похоже,... что Бог поставил на "Фемиде" крест.
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=bR3z38JZaK0&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=9 ) 

.....................2.2.3. Адская трясина. (Война.)
Отношения "Фемиды" с победителями рассмотрели. Предположим, что об обвинении почти побеждённых "Фемиде" не позволяет "забыть" часть победителей, которые по привычке требуют от "Фемиды" наказания (мести) почти побеждённым врагам (за те страдания, в т.ч. кровь и смерти, которые враги причинили им ранее - во время борьбы)... Но почти побеждённые преступники знают об этом, и поэтому они заранее подготовили запасной план - план вооружённой обороны (с возможным контрнаступлением). И они (называют себя "ополченцами" и) начинают войну, прикрываясь тем, что это с их стороны самооборона, то есть тоже самозащита, будто бы симметричное явление к тому восстанию людей в защиту своих прав, которое свергло предыдущую власть с её произволом и беззаконием. Но фактически, они говорят частично правду, когда заявляют о том, что это с их стороны есть самооборона, то есть самозащита, потому что их посадили бы в тюрьму, если бы новая власть с частично обновлённой кадрами "Фемидой" смогли их достать. И хотя это самозащита преступников от преследования со стороны закона, однако закон "Фемиды" для них означает надолго попасть в тюрьму, так что это всё-таки является самозащитой людей от тюрьмы (от расправы)... Поэтому, всё же, самозащита преступников от "Фемиды" с её не только законом, но и тюрьмой, - это один из логических мотивов, из-за которого преступники не захотят прекратить войну, сдать оружие и дальше уже мирно вести переговоры о зонах влияния, даже о возможных изменениях в законах или о чём-то другом с новой властью. А вот если бы убрать этот мотив самозащиты... - если бы тому, кто ранее совершал преступления, дали прощение (за прошлое) и возможность не потерять свободу в том случае, если он (или она) признает вредность продолжения войны, признает преимущество и потребность как можно быстрее вернуться к мирному состоянию и, соответственно, прекратит воевать и сдаст оружие выбранной народом власти (и этим признает её таковой), а значит, признает таким образом и права и интересы народа и поймёт необходимость уважения к народу, который эту власть выбрал, то возможно, что (среди преступников) нашлись бы желающие согласиться на такое предложение.
Вести переговоры мирно означает в пределах законов, то есть не продолжая нарушать права других людей, не угрожая другим людям оружием и расправой, но без тюрьмы для преступников за прошлые их преступления.
Легенда о самозащите преступников - это только отчасти правда, потому что кроме этого мотива самозащиты у них могут быть и другие мотивы, например: положительное желание сохранить своё влияние и в дальнейшем продолжать творить беззаконие, отнимая у других людей их права ради удовлетворения своих интересов или амбиций или требуя для себя каких-то льгот и больших прав в сравнении с другими людьми ради тех же целей; банальное зарабатывание грязных, кровавых, но достаточно больших денег, которые скрытый враг платит этим преступникам как своим наёмникам и марионеткам, чтобы ради достижения целей этого тайного врага они в дальнейшем ещё больше угнетали людей, ещё больше отнимали их права, ещё больше запугивали (терроризировали и убивали) их и ещё больше мешали им работать и жить; (у преступников) могут быть и другие мотивы... Поэтому если преступники не признают избранной народом (законной) власти, не прекращают врать и воевать (против народа) и не сдают оружие даже после предложения не сажать их в тюрьму (прощение в случае согласия на мир), ЗНАЧИТ, НА САМОМ ДЕЛЕ В ИХ МОТИВАЦИИ ГЛАВНЫМ ЯВЛЯЕТСЯ НЕ МОТИВ САМОЗАЩИТЫ (спасение преступника от тюрьмы), А КАКОЙ-ТО ДРУГОЙ МОТИВ, и поэтому они не отказываются от своих произвольных посягательств на права других людей, пытаясь сохранить себе полученные вследствие обмана и противоправного применения силы или запугивания силой льготы, преимущества и другие паразитские возможности в отношении других людей, и это означает, что они продолжают считать себя высшими существами, чем другие люди, то есть продолжают презирать других людей (не уважают их), а значит, они готовы снова врать и нарушить права других людей при первой новой возможности, то есть готовы снова вернуться к совершению преступлений и беззакония. (Это, как будто, логический детектор правды.) Тогда, к сожалению, народу остаётся только защищать себя от таких людей силами выбранной им власти, то есть силой оружия, или другими способами (желательно при этом сохранить максимум жизней (всем))... Если же после прощения предыдущих преступлений в случае согласия на мир (чтобы им уже не грозила тюрьма от "Фемиды" за старые преступления), преступники соглашаются вернуться к миру и прекратить свои ложь, преступления и беззаконие против народа, соглашаются начать уважать других людей, в т.ч. их права, тогда есть надежда на то, что эти люди станут из бывших преступников нормальными людьми и будут удовлетворять свои интересы и амбиции в равных условиях и на равных правах с другими людьми. ИМЕННО ПОЭТОМУ ОБСУЖДАТЬ ВСЕ ДРУГИЕ ПОЖЕЛАНИЯ И ТРЕБОВАНИЯ ПРЕСТУПНИКОВ (кроме их самозащиты от тюрьмы) ЕСТЬ СМЫСЛ ТОЛЬКО ПОСЛЕ ТОГО, КАК ОНИ ПРЕКРАТЯТ ВОЕВАТЬ, СДАДУТ ОРУЖИЕ И НАЧНУТ УВАЖАТЬ ДРУГИХ ЛЮДЕЙ (И ИХ ПРАВА), - ТОГДА ТАКОЕ ОБСУЖДЕНИЕ ВОЗМОЖНО НА ОБЩИХ ОСНОВАНИЯХ, Т.Е. В РАВНЫХ УСЛОВИЯХ И ПРАВАХ С ДРУГИМИ ЛЮДЬМИ. Если бывшие преступники согласились на мир и уважение к народу, то зачем же их сажать в тюрьму, когда они уже поняли и признали, что раньше ошибались и больше не будут причинять вред другим людям? Если бывшие преступники не будут учинять ложь, преступления и беззаконие против других людей, то есть против народа, то основная цель, достижения которой люди ждали от "Фемиды", - прекратить продолжение преступлений - таким образом будет достигнута именно благодаря устранению мотива самозащиты преступников от тюрьмы путём отказа от идеи и от намерения сажать людей в тюрьму. То есть основная цель будет достигнута через отказ от привычных методов мотивации со стороны "Фемиды" (через отказ от тюрьмы и от запугивания тюрьмой).
Но при этом предложение прощения (отказ от тюрьмы) в случае согласия на мир не должно содержать никаких исключений или ограничений, например, там не должно быть исключения о том, что прощения и освобождения от тюрьмы не будет для преступников, которые ранее совершили убийство или другие тяжкие или особо тяжкие преступления (кто из оппонентов вообще понимает классификацию преступлений, чтобы знать, какие из них тяжкие, особо тяжкие, а какие не являются таковыми и позволяют избежать тюрьмы?). Потому что если такие исключения появляются, то, во-первых, предложение мира сразу же становится гораздо менее интересным для людей, которые не смогут получить прощение и освобождение от тюрьмы, и, во-вторых, многие другие люди, которые в действительности не совершали тяжких преступлений, то есть могли бы получить прощение и освобождение от тюрьмы, вряд ли поверят в это предложение, потому что никто точно не знает (в т.ч. власть, которая его объявила, и тем более, другие люди), кто из оппонентов совершил тяжкие преступления, а кто - не совершал, поскольку эти данные могут со временем измениться после выяснения дополнительных обстоятельств предыдущих преступлений. А это означает, что исключения из предложения о прощении очень сильно уменьшают количество людей, которых это предложение может заинтересовать, то есть количество людей, которые согласятся на переход к мирному урегулированию конфликта. (Тем более, если довольно много людей взяли оружие и начали воевать против народа и выбранной им новой власти именно потому, что находились в неадекватном состоянии почти гипнотического обмана вследствие мощного и длительного влияния вражеской пропагандистской лжи, от которой государство не смогло их ранее защитить, а некоторые из них и дальше продолжают верить в эту ложь о том, что другая часть народа и новая власть хотят якобы устроить над ними расправу, якобы отнять их права и якобы едва ли не убить их, и поэтому им якобы необходимо защищаться... И хотя это становится всё тяжелее, потому что война ежедневно увеличивает количество жертв, но всё равно и возможно, и нужно показать тем людям, что то была безосновательная клевета - откровенная ложь - со стороны хитрого тайного врага, а истинные цели народа и его власти - это мир и взаимное уважение для всех.) Чем вообще обусловлено наличие исключений (в предложении о прощении в случае перехода к миру)? ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КАКОЙ ЦЕЛИ МОГУТ БЫТЬ ДОБАВЛЕНЫ ЭТИ ИСКЛЮЧЕНИЯ? Следует понимать это, и насколько важна цель, которой они служат, потому что именно эти исключения могут помешать устранению мотива самозащиты преступников от тюрьмы, который может быть решающим для разных людей в разное время, и таким образом эти исключения могут стать ключевым препятствием (камнем преткновения) на пути от войны к миру. И потому эти исключения, эта полумера могут стать той трясиной, которая грозит затянуть всех людей обратно во всё возрастающий ад продолжения войны. Но ведь все нормальные люди хотят мира! (Подробнее - http://www.youtube.com/watch?v=MEfaB690xHU .)
Обо всём этом говорит Иисус Спаситель:
    - Вы слышали, что сказано: "Люби ближнего твоего и ненавидь врага твоего". А Я говорю вам: "Любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас, да будете сынами Отца вашего Небесного..." Итак, будьте совершенны, как совершенен Отец ваш Небесный!
    - Молитесь же так ... "... и прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим..." (и не введи нас в искушение (желание мести), но избавь нас от лукавого (от неправды о том, что месть якобы как-то могла бы помочь)).
    - Не судите, да не судимы будете, ибо каким судом судите, таким будете судимы; и какою мерою мерите, такою и вам будут мерить. ... (но) Не давайте святыни псам и не бросайте жемчуга вашего перед свиньями, чтобы они не попрали его ногами своими и, обратившись, не растерзали вас... (поэтому, к сожалению, приходится защищаться от нападений тех, до кого не сразу доходит истина о том, что мир и взаимное уважение наиболее выгодны для всех сторон конфликта (поскольку это увеличивает их шансы выжить)).
    - "Может ли слепой водить слепого? Не оба ли упадут в яму?"
    - Притча о блудном сыне: "...станем есть и веселиться! Ибо этот сын мой был мёртв и ожил, пропадал и нашёлся" ("надобно ... радоваться и веселиться, что брат твой сей был мёртв и ожил, пропадал и нашёлся").
...
Причины связи беззакония и зла с "Фемидой" становятся лучше понятными, если учесть, что эта древнейшая якобы "правоохранительная" система "Фемиды" на самом деле является просто узаконенным обычаем мстить обидчикам и врагам или кому-то другому, кого назначат ответственным вместо истинного виновника (козёл отпущения), главное, чтобы было: око - за око, зуб - за зуб, смерть – за смерть, - что, похоже, в гораздо большей степени соответствует желанию удовлетворить эмоцию гнева, чем логической цели уменьшить преступность (желательно до нуля).
И благодаря тому, что сильные эмоции, такие, как гнев, отключают у человека разум, то злу так долго удавалось разными способами скрывать от людей ОДИН ИЗ САМЫХ БОЛЬШИХ ОБМАНОВ В ИСТОРИИ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - миф о том, что якобы только "правоохранительная" система "Фемиды" является единственно возможным способом борьбы против преступности и установления справедливости, тогда как на самом деле "Фемида" - это якобы "приличная" и "официальная" маска, под которой научились прятаться самые разнообразные проявления самого большого в мире количества зла (то есть сил, нацеленных на разрушение, уничтожение, недееспособность и смерть), в т.ч. "Фемида" - это часть оружия и даже мотивации преступности. Главный принцип "Фемиды": "наказание (кара) - за преступление", точнее, "наказание (и страх наказания-кары) - за нарушение", то есть "око - за око, зуб - за зуб (и смерть – за смерть)!" - ЭТО АЛГОРИТМ НЕ СПРАВЕДЛИВОСТИ, А ВОЙНЫ И СМЕРТИ (ЕСЛИ ТОТ, КТО НАКАЗЫВАЕТ (КАРАЕТ), САМ МОЖЕТ БЫТЬ "НАКАЗАН" (может потому, что он нарушает (естественное) право на самозащиту?)). Потому что этот алгоритм мести запускает последовательность взаимных ударов между участниками с привлечением всё большего и большего количества участников с течением времени (процесс "война"), стационарными (т.е. конечными устойчивыми) состояниями которой являются только смерть или бессилие участников с одной или с нескольких сторон (недееспособность, вследствие которой участники сторон уже не способны продолжить войну, как требует от них правило отвечать ударом на удар, то есть вследствие недееспособности они уже не способны продолжать выполнять этот алгоритм). В некоторых случаях принцип "Фемиды" доходит до того, что люди наказывают (карают) даже сами себя (ошибочно думая, что Бог якобы хочет их наказать (покарать), или боятся, что Бог якобы собирается наказать (покарать) их позже) вместо того, чтобы прийти в себя, остановиться, посмотреть вокруг, вспомнить о жизни своей и других существ и о целях (своей и других жизней), признать, что "я" могу ошибаться, попытаться понять свои ошибки, и как можно их исправить, то есть задуматься о том, какие выводы им надо сделать (чему научиться) из тех уроков, которые дали им Бог или мир, чтобы попытаться понять, куда идти дальше.
Итак, этот алгоритм мести (и смерти) и его воплощение по имени "Фемида" - ЭТО ОЧЕНЬ ЗНАЧИТЕЛЬНЫЙ ФАКТОР РИСКА ДЛЯ ЖИЗНИ В МИРЕ (на Земле). Именно поэтому Иисус уделил особое внимание вопросам о врагах, суде, раскаянии и прощении грехов и, особенно, - системе прикрытия зла - "Фемиде". Кроме того, Иисус показал, как можно эффективно держаться в области влияния добра и избегать воздействия зла - это молитва-алгоритм "Отче наш", и в т.ч. строка: "...но избавь нас от лукавого", - что означает: помоги нам освободиться от неправды и помоги нам знать правду, ибо зная правду мы получим больше шансов защитить себя, найти оптимальный выход из различных конфликтов (разнообразных интересов) и достичь правильных целей.
...
..................... Дополнение: Алгоритм войны и смерти "Фемида". (Конец.)
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=1FlnYAUuE7k&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=10 ) 

..............2.3. Обман (обманные схемы).
Заблуждение (ложь) и сокрытие правды - это семя, из которого быстро вырастает урожай всякого зла, в т.ч. войны, где смерть обильно жнёт, косит и молотит... Подробнее о том, как это происходит, о логических "механизмах" этого явления - смотрите ниже – дополнение: Обманные схемы.
Ложь (заблуждение), сокрытие правды надо разоблачить и убрать. Заменить это на правду: максимальная открытость и прозрачность. Иисус говорит: "...и познаете истину, и истина сделает вас свободными!"
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=YXTyGOMC4IU&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=11 ) 

.......3. Думаю, что для того, чтобы было легче понять идеи Бога, переданные в науке Иисуса (Евангелии), каждому человеку надо скорректировать осознание самого себя, а именно, понять, что каждый из других людей (и даже других живых существ) - это тоже часть (как клетки в биологии) единого большого сверх-организма: общества, страны, человечества, биоты Земли и всего мира (потенциально - Царства Небесного). И каждый из даже "сих меньших" братьев Бога имеет в этом мире свою миссию. И каждый из этих биороботов делает что-то полезное для этого мира, а значит, и для каждого из тех, кто в нём живет.
А если кто-то делает плохое и вредное, то вероятно это потому, что или это так только кажется наблюдателю из-за того, что сам наблюдатель не понял миссию того вроде бы "злодея" в мире (тогда стоит сначала "вынуть бревно" из своего глаза), или потому, что "злодей" сбился со своего пути, заблудился, как тот "блудный сын" или "пропавшая овца", поэтому можно попытаться помочь ему найти выход на тропу к правде, спасению и жизни в хороших, благоприятных условиях, и тогда он тоже будет помогать другим, то есть внесёт свою "лепту" в дело общих жизни и процветания.
Человек по имени Бобби Коннер так пересказал слова Иисуса, переданные (по свидетельству Бобби) Иисусом через него людям: "Скажи народу, что они были избраны Богом в вечном прошлом, чтобы жить в настоящем, чтобы творить будущее. Это наше призвание. "(0.20:50 на http://www.youtube.com/watch?v=GsmY__039cY&t=0h20m50s )
Следовательно, нет людей, что от рождения лучше или хуже других людей, но каждый может (в каждый новый миг времени) совершить "хороший" или "плохой" поступок. Думаю, из этого следует вывод о том, что безосновательно утверждать о расовой или этнической, или половой, или ещё какой-то "хужести" или "лучшести", "недостойности" или "превосходстве". Но в каком-то определённом деле каждый имеет возможность лучше других проявить себя (именно в этом деле).
...


( видео: http://www.youtube.com/watch?v=N9giLhAXGSM&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=12 ) 

Почему именно сейчас?

.......Мишель Нострадамус указывает, что именно сейчас возросла актуальность того, чтобы человечество (биологический вид "homo sapiens"), наконец, повзрослело и стало не по-детски, а сознательно воспринимать Слово Бога. Сознательно, по-взрослому - означает, что недостаточно вызубрить стихи Владимира Маяковского: "Крошка сын к отцу пришёл и спросила кроха: что такое - хорошо, и что такое - плохо?", - и недостаточно, чтобы отец просто навешал ребёнку ярлыков: это - "хорошо", а это - "плохо". Вместо этого взрослый человек должен понимать не только то, что что-то есть хорошее или плохое, но критически важно, чтобы человек верил в это, потому что вера сделает эти знания применимыми, действенными и активными. А чтобы легче было поверить, человек должен понять, УВИДЕТЬ своим УМОМ причинно-следственные связи между явлениями и алгоритм взаимодействия между ними, то есть понять правду о том, ПОЧЕМУ что-то является хорошим или плохим, и главное, - ЧТОБЫ ДОСТИЧЬ КАКИХ ЦЕЛЕЙ это есть целесообразно (хорошо), а для каких - нецелесообразно (плохо).
(Наблюдение: Знание и понимание не является необходимым условием для веры, но они принадлежат множеству, которое имеет непустое пересечение с множеством достаточных условий для веры.)
Иисус говорил: "Ибо истинно говорю вам: если вы будете иметь веру с горчичное зерно и скажете горе сей: "перейди отсюда туда", и она перейдёт; и ничего не будет невозможного для вас" ... - "Как зерно горчичное" – что это значит?: Веру маленькую, как размер зерна, или функционально - что внутри зерна содержится генетический алгоритм (информация), который при определённых условиях разворачивает зерно в растение? Поэтому, если человек знает, как может гора перейти, соответственно, человек верит, что гора может перейти... Например, терриконы в Донбассе - памятники тому, как люди заставили горы выйти из-под земли... Привычка говорит, что такая интерпретация(, конечно,) выглядит несколько "натянуто", но логика подсказывает, что это логически непротиворечиво. Привычка говорит, что возможно, всё же, это не совсем уместный пример о вере... но... это логически непротиворечиво.
.......Почему же именно сейчас возросла актуальность необходимости человечеству повзрослеть? На этот вопрос Мишель Нострадамус отвечает, что если это не произойдёт, то:
"То Слово от Бога впустую пришло,
И будет тогда на земле тяжело." (Предсказания Мишеля Нострадамуса, перевод Дианы Меркурьевой - http://graal777.narod.ru/trapeznaya/nostr.html )
А также:
"А если не соберутся,
То всей Земле - гроб, -
Такое условие выдвинул Бог. "( http://www.youtube.com/watch?v=5zhAb5ir3VM )
.......Думаю, что здесь можно пофантазировать о возможных причинах таких условий. Например:
.......Предположение 1. Представим, что Бог знает, что на планете Земля через определённое время вероятно начнутся катастрофы. Предположим, астероид может упасть и уничтожить жизнь на планете (вместе с человечеством). Для того, чтобы подготовиться к спасению себя и других видов жизни на Земле, человечеству необходимо начать готовиться к спасению заранее, например, за сто или за тысячу лет до вероятного события, чтобы было время сделать нужные открытия, разработать технологии, достаточные для выживания в космосе, переселения с Земли или выживания на Земле после катастроф и т.д.. Кроме достаточного ресурса времени на такие масштабные разработки требуется наличие ещё и достаточного количества других ресурсов, например, интеллектуальных ресурсов, вычислительных мощностей, точного высокотехнологичного производства и т.д.. А если люди вместо того, чтобы готовиться к спасению себя и других занимаются наоборот войнами, уничтожением (убийствами) друг друга, или хотя и не убивают, но максимально усложняют жизнь друг другу (угнетают, подавляют), отнимая у других ресурсы, которые позволили бы им не только думать о выживании сегодня, но заниматься уклонением от будущих катастроф и подготовкой к спасению, занимаются разработкой новых видов оружия вместо технологий поддержания и продления жизни, просто потребляют невозобновляемые природные ресурсы и деградируют, не желая думать о будущем самих себя и других живых существ в мире... Тогда Бог понимает, что люди вероятно погибнут, когда такая катастрофа произойдёт, ведь будут не готовы спасти себя, ошибочно надеясь, что всё это вместо них должен сделать Бог. И понимая это, Бог предупреждает: люди, подумайте, так вы не сможете спастись, и будете уничтожены!
Здесь стоит снова вспомнить историю про Ноя - Иисус Спаситель прямо рассказывает об этом в Евангелии (Матфея): "...ибо, как во дни перед потопом ели, пили, женились и выходили замуж, до того дня, как вошёл Ной в ковчег, и не думали, пока не пришёл потоп и не истребил всех". И в Ветхом Завете сказано: "всякая плоть извратила путь свой на земле", - а также: "земля наполнилась от них злодеяниями". Всё это наводит на мысль (предположение) о том, что Бог предупредил Ноя о предстоящем потопе заблаговременно, но люди не сделали правильных выводов, они не хотели думать об этом, не хотели верить в это, даже вообще пренебрегали Богом, и потоп уничтожил их, кроме Ноя, который послушал Бога и сам построил корабль для спасения. (Замечание: в Библии нет утверждения о том, что Ной сообщил другим людям о предупреждении Бога о предстоящем потопе и о задании, которое поручил ему Бог, однако там нет и отрицания этого, то есть противоположного утверждения - о том, что Ной не сообщал другим людям о предстоящем потопе - http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%91%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%B5 .)
.......Предположение 2. Даже без астероидов человеческие технологии сейчас такие, что могут уничтожить жизнь на Земле, если с ними неосторожно обращаться: война - быстро (в т.ч. атомные бомбы, но и не только они), а также неэкологическое промышленное производство и глобальное потепление - тоже быстро, хотя и несколько медленнее, чем война. Все знают об этом (что антропогенное воздействие уже сейчас является значимым фактором в глобальных экологических процессах, и его значимость постоянно растёт), но некоторые делают вид, что не верят в это, хотя думаю, даже такие знают, что это правда, а их отказ поверить - это обман. Поэтому если при нынешнем техническом развитии не изменится соответственно мировоззрение человечества и отношение большинства людей к другим людям и к Природе, то слишком высокой может быть вероятность смерти всей жизни на Земле от влияния самих людей.
Иисус говорит: "...Я пришёл не судить мир, но спасти мир. Отвергающий Меня и не принимающий слов Моих имеет судью себе: слово, которое Я говорил, оно будет судить его в последний день. Ибо Я говорил не от Себя; но пославший Меня Отец, Он дал Мне заповедь, что сказать и что говорить. И Я знаю, что заповедь Его есть жизнь вечная. Итак, что Я говорю, говорю, как сказал Мне Отец." ... ... Слово будет судить в последний день? - Это похоже на: Я вас предупреждал! (...что если вы будете уничтожать мир и друг друга, то сами же уничтожите так и себя.) – Разве, нет?
.......Оба эти вероятных сценария глобальной катастрофы и гибели большого количества людей (и природы) не новы и известны. Но почему многие люди не относятся к ним достаточно серьёзно для того, чтобы начать действовать, чтобы проанализировать свои привычки и отказаться от вредных из них для того, чтобы уклониться от будущих катастроф или смочь выдержать их удар? Может, потому, что они ведут себя по-детски, перекладывая ответственность за своё спасение на Бога или на правительство, или на ещё кого-то другого, надеясь, что Бог или кто-то другой буквально вытащит их из водоворота смерти? Но если каждый будет ждать помощи от кого-то другого, а сам в этом не собирается никому помогать, то кто же тогда им поможет? Так может, пора повзрослеть и услышать советы Бога о том, как не только спасти себя, но и как устроить себе при этом хорошую жизнь? Поверить в то, что Бог любит нас и хочет помочь (пусть и не тем способом, как нам бы хотелось, или точнее, как мы привыкли это представлять, а по-другому), а потому логично предположить, что Слово Его - это не просто советы, но практические и эффективные, т.е. целесообразные советы. То есть логично предположение о том, что Бог уже помогает нам, подсказывая и объясняя, что и как стоит устроить. Эти предположения следует обосновать логически (математически), для того, чтобы убедиться, что это правда. Но пока что - простой пример: Наши биологические родители (мама, папа) тоже любят нас и тоже желают нам добра, и тоже хотят уберечь нас от опасностей. Они учат нас разному, также и правилам дорожного движения. Они учат нас для того, чтобы спасти нас от опасностей мира, в частности, и от смерти на дороге от какого-то авто. Возможно, нам и хотелось бы, чтобы кто-то из наших родителей постоянно оберегал нас от автомобилей и выдернул нас из-под угрозы смерти, но ведь... даже несмотря на то, что это возможно (теоретически, отец может постоянно ходить вместе с нами и нас оберегать), но это было бы крайне непрактично, потому что такая "система безопасности" требует крайне много лишних затрат ресурсов (энергии, времени и других) по сравнению с другим способом - научиться правилам дорожного движения и самоконтроля, то есть добровольно самостоятельно придерживаться этих правил, мотивируя себя пониманием целесообразности таких правил и такого поведения, и собственно, целей, на достижение которых всё это направлено.
.......Предположение 3. Не отрицая предыдущих рассуждений (а дополняя их) можно предположить, почему новая интерпретация Слова Божьего не была запущена в работу раньше. Вероятно потому (это предположение), что раньше развитие не только науки, но и техники и технологий ещё не было достаточным для того, чтобы построить Царство Божие на Земле с высокой вероятностью успеха, а теперь оно уже стало достаточным для этого.
Возможно, раньше, как и до потопа, люди не хотели думать над этими вопросами. Большинство людей по привычке занимались своим хозяйством, пытались обеспечить себе богатую жизнь. Но не редко большинству людей так и не удавалось достичь большего, чем как только заработать себе на проживание. То есть многие люди и сегодня зарабатывают примерно столько, чтобы хватило прожить только от зарплаты до зарплаты. Или даже немного меньше. То есть столько, чтобы люди постоянно боялись потерять работу. А потеряв её, сразу же пытались найти новую из-за страха быть голодными, потерять жильё и т.д.. На первый взгляд, это странно, но так есть. Почему? Думаю, с одной стороны, некоторые люди просто сами на этом останавливаются и не пытаются достичь чего-то большего (видимо, это ГЛАВНАЯ ПРИЧИНА). Но даже тем, кто стремится и пытается достичь большего, нередко не удаётся вырваться из невидимых пут зла (страха, неуверенности в будущем и ограничения возможностей), поскольку многие другие (люди-паразиты) знают, что можно обманом забрать себе то, что вырастили, создали или заработали другие люди (люди-работники) или даже другие их права (не только имущественные). И они это делают постоянно, но незаметно (обманом). Если же общество приближается к тому, что обманные схемы рискуют быть раскрытыми, тогда те, кто паразитирует, устраивают диктатуру и тиранию (лишение прав), террор (запугивание всех и убийства отдельных наиболее активных несогласных) или войну (уничтожение), поскольку диктатура, тирания и террор позволяют наиболее активных несогласных уничтожить, а менее активных - заглушить (страхом или тюрьмой, или принудительной психушкой), и таким образом уничтожить или отделить мыслящую часть людей от масс, чтобы ложь обманных схем не была раскрыта. А война позволяет паразитирующим не только сохранить обман (чтобы и дальше отнимать имущество и права других людей), но и уничтожить носителей правды массово, чтобы даже подозрения, даже зародышей правды чтобы не осталось. И одновременно с этим война позволяет скрыть в огне, руинах и смерти ещё много другой правды. То есть война - это не только море крови, смерти и слёз, но и море лжи, в котором паразитирующие оптом топят правду и прячут все концы. Потом любые преступления можно списать на войну. И рабовладельцы снова правят рабами.
Так бывало раньше. Так есть и сейчас. Потому что мощная "ядерная" страна - Россия - уже начала новую (не объявленную) войну: физически - против Украины, информационно - против всего мира... даже в т.ч. против самой себя, показывая всему миру, в т.ч. другим "ядерным" странам, что в мире, якобы, до сих пор господствует закон рабовладельцев - "кто сильнее, тому можно всё" ("кто сильнее, тот и прав", "сильный слабого съест").
Но есть одно "но"..., точнее, одновременно два новых "но" - это современное развитие науки, техники и технологий и новое понимание Слова Божьего:
Раньше паразитирующим (с помощью инструментов власти) легче было заглушить тех людей, которые догадывались об обмане и о правде, то есть не допустить, чтобы их информация стала общеизвестной. Но сейчас Интернет стал доступен многим людям, и поэтому, вместе с верой в поддержку от Бога, это даёт надежду, что на этот раз силам добра и правды удастся победить и остановить войну ещё в её начале, пока она ещё не достигла своих целей.
Поэтому именно сейчас, в начале новой войны, которая вполне вероятно может стать для этого мира последней (в т.ч. ядерной),
Бог даёт людям второй (и вероятно, последний) шанс начать жить по-новому, подсказывая в Слове Божьем, как лучше всего это можно сделать - остановить войну и построить Царство Небесное на Земле по проекту Бога, который представлен людям Иисусом Спасителем в Евангелии. И сейчас стало возможно осуществить этот план благодаря тому, что теперь человечество имеет такие науки и технологии, которых раньше не было, например: кибернетика, компьютеры, программирование, Интернет, генетика, молекулярная биология, современная медицина (точная компьютеризированная диагностика, точная хирургия, кибернож, протезирование, выращивания запасных органов на основе собственного генетического материала) и многие другие, то есть потому, что современный уровень развития науки, техники и технологий теперь уже позволяет успешно запустить проект построения Царства Божьего на Земле (начать).
.......Маленькое шуточное дополнение к предположению 3.
Представьте, будто Бог - это программист, который написал (создал) компьютерную игру под названием "Мир", и в этом (виртуальном) мире Он создал разные объекты, в т.ч. разных "растений" и "животных", а затем и более сложных виртуальных роботов - "Адама" и "Еву". И после этого Бог увидел, что получилось хорошо. И вот дальше, как можно себе представить, Он стал наблюдать, как же будет развиваться этот запрограммированный на самоорганизацию (виртуальный) мир, населённый генетическими алгоритмами "растений" и "животных", а также "людей", которые кроме генетических алгоритмов были оснащены дополнительно значительно более мощным, чем у всех "растений" и "животных", искусственным интеллектом, что теоретически должно было сделать их наиболее совершенными самопрограммируемыми виртуальными роботами в этом мире, потому что они были созданы по образу и подобию своего Творца (и по Его замыслу). (Думаю, это не просто хорошо, а это просто захватывающе!) Но, наверное, как и любой ребёнок, искусственный интеллект имеет потребность в обучении, чтобы развиться, потому что без обучения их развитие может остановиться на уровне "животного" или даже просто погибнуть (каламбур, конечно, потому что ребёнок - это и есть искусственный интеллект...). Например: город Рим, с которого началась государственность Древнего Рима, по легенде построили люди, которые в детстве остались без родителей и были спасены (и, видимо, частично воспитаны) волчицей, - поэтому не удивительно, что их развитие вероятно могло остановиться на уровне волков. И вот (развивая дальше нашу гипотезу), понимая потребность в обучении, чтобы повысить уровень развития своих "детей" для того, чтобы увидеть, как удивительно может быть раскрыт их потенциал, Бог время от времени совершал корректирующие воздействия, многие из которых были в виде указаний, подсказок и других информационных материалов, наиболее полным и наиболее совершенным из которых, похоже, были жизнь и учение Иисуса Христа. И всё это для того, чтобы человек, как модель Бога, раскрыл свой потенциал и стал совершенным и, как можно предположить, чтобы стал творцом, чтобы (вероятно) защищать этот мир и творить новые чудеса и красоту на радость и себе, и Богу...
И вот теперь, как уже было сказано, Россия уже начала войну против Украины в условиях, когда уровень науки, техники и технологий позволяет уже очень многого достичь. Что же могло бы случиться, если бы война эта не разрушила весь мир, но если бы при этом нынешняя власть России победила бы и задавила бы Украину и то пробуждение народа, которое произошло путём революции на Майданах? Что бы могло случиться, если бы нынешняя власть России смогла распространить свой диктат на всех несогласных? Думаю, что в таком случае человечество не только не успело бы подготовиться к вероятной будущей атаке астероидов или спастись от глобального потепления (см. предположения 1 и 2), но боюсь, что смотря на Землю, Бог мог бы видеть только российские полицейские телесериалы. Согласитесь, что это просто ужасная перспектива - тысячу лет смотреть сериалы про "юность в сапогах" или "следственные" сериалы о "доблестной" работе "Фемиды"... ... А вы как считаете? Поэтому думаю, что желание избежать этого варианта развития истории могло быть дополнительным мотивом Бога для того, чтобы именно сейчас начать новую коррекцию развития Его потенциально совершенных виртуальных детей, то есть людей (которых Он создал быть не рабами царя, а детьми Бога). Кроме того, мы уже ранее выяснили, что план Бога для людей был не вечно страдать фигнёй, а построить Царство Небесное, начиная с Земли.
...


( видео: http://www.youtube.com/watch?v=V2hEL6yjhoI&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=13 ) 

..................... Дополнение: Обманные схемы. (Начало.)
(Это дополнение основано не на Библии, а на других знаниях.)
(Некоторые из тех схем, которые могут быть обманными. Вероятно, что здесь приведены не все обманные схемы, которые есть в мире. - Дополнительно к тем схемам, которые уже описаны в основном тексте "Доброй вести".)

"...но избавь нас от лукавого."
"...и познаете истину, и истина сделает вас свободными!"

Содержание дополнения "Обманные схемы" (перечень фрагментов):
Обманные схемы. Теория обмана - неадекватность представлений (модели).
Обманные схемы. Установление несуществующих связей: "навешивание ярлыков".
Обманные схемы. Установление несуществующих связей: некорректное обобщение, провокаторы (часто используют против массовых митингов).
Обманные схемы. Подмена понятий.
Обманные схемы. Подмена понятий и установление несуществующих связей (навешивание ярлыков): власть крадёт конституционные права людей, прикрываясь "соображениями общественной безопасности".
Обманные схемы. Подмена понятий: "презумпция невиновности" отнимает право на недоверие.
Обманные схемы. Подмена целей.
Обманные схемы. "Ловкость рук": подмена целей - месть вместо защищённости.
Обманные схемы. Операции во время "слепоты" (фокусы): изменение мира вне внимания наблюдателя.
Обманные схемы. Откровенная ложь: Выдумки, мошенничество (несуществующие явления).
Обманные схемы. Откровенная ложь: Стрелочничество: это не я - это он. (Подмена субъекта.)
Обманные схемы. Откровенная ложь: Клевета на оппонента о том, что делаю сам (зеркальная или симметричная клевета). Пожарник-поджигатель. Схема оправдания нападения. (Подмена субъекта.)
Обманные схемы. "Секретность" (вопросы "национальной безопасности" и другие).
Обманные схемы. Связывание денег, отъём богатства (бездействующие деньги, замороженное богатство, законная конфискация).
Обманные схемы. Изменение порядка последовательности во времени. Изменение порядка приоритетов.
Обманные схемы. Откровенная ложь: Дефицит бюджета (физически невозможные, несуществующие явления).
Обманные схемы. Случайность (непредсказуемость), "большие рулетки".
...
.......Обманные схемы. Теория обмана - неадекватность представлений (модели).
Главный принцип обмана - привести объект обмана (т.е. того, кого обманывают) к такому состоянию, в котором его представления о мире отличаются от истинного положения вещей в мире (с учётом свойств этих вещей, возможных действий над ними и связей между ними). Т.е. привести субъект мышления как систему принятия решений (он же объект обмана) к такому состоянию, чтобы его представления, то есть его внутренняя картина мира, стали неадекватными действительному положению вещей в мире. Т.е. чтобы внутренняя информационная модель мира в системе принятия решений не имела изоморфного соответствия с действительным положением вещей в мире с учётом свойств этих вещей и связей (отношений) между ними. Цель обмана - привести объект обмана к другим последствиям его действий, нежели те, которые он намеревался получить. То есть цель обмана - это, как минимум, чтобы объект обмана не смог достичь своих целей, и как максимум, чтобы при этом он помог достичь целей обманщика. Таким образом ловкий обманщик может достигать своих целей за счёт ресурсов других субъектов действия (других людей, животных, групп, организаций и т.п.), экономя при этом собственные ресурсы. Это иногда позволяет обманщикам достигать таких целей, которых они не смогли бы достичь самостоятельно, то есть без использования ресурсов обманутого. Ресурсами может быть разное: время, работа, деньги, имущество, права, кровь, жизнь и прочее. В этом аспекте обманщик является одним из видов паразитов. И это, как правило, является мотивацией обманщика (за исключением тех "сторонников зла", которые получают удовольствие просто от причинения ущерба и неприятностей другим, и фокусников, которые не скрывают, что вводят зрителей в заблуждение). Но важной особенностью, характеристическим признаком обмана является именно то, что обманутый человек вследствие обмана не достигает своих целей фактически или рискует их не достичь, если построит план своих действий на основе обмана (другими словами, это - необходимое условие обмана, иначе это называют не обманом, а ложными или ошибочными представлениями). Часто промах мимо цели вызывает у людей эмоцию разочарования, иногда вместе с эмоцией гнева (возможны и другие эмоциональные последствия). Итак, промах мимо ваших целей и наличие соответствующих негативных эмоций - это признаки того, что вас, вероятно, обманули (хотя, понятно, что это не является достаточным условием наличия обмана). Однако если вы заметили что-то такое, то, всё же, есть вероятность того, что вас обманули, и есть повод задуматься, в чём именно и как именно может скрываться обман (возможно, и даже такое часто бывает, что вы сами себя обманули - но простите себе, ибо, скорее всего, это было сделано неумышленно :)).
Как уже было отмечено (в первой части основного текста), молитва-алгоритм "Отче наш" содержит строку: "но избавь нас от лукавого", - что напоминает о том, что 0-й, основной блок системы безопасности, который выполняет роль фильтра правдивости входной информации для системы принятия решений, является очень важной частью системы безопасности и всего алгоритма защиты жизни, который рекомендован Богом человеку. Там же на примере показано, насколько тяжёлые последствия могут быть, если этот фильтр не работает (вплоть до нежелательных смертельных последствий).
...
.......Обманные схемы. Ярлыки, подмена понятий, подмена целей.
Одним из широко распространённых и достаточно хитрых способов обмана в последнее время являются семантические (смысловые) операции смещения понятий, целей и установления несуществующих или неадекватных связей между ними, в частности: "навешивание ярлыков", подмена понятий и подмена целей. Все эти способы обмана часто можно заметить в рекламе различных товаров.
Все эти способы обмана достаточно хитрые, потому что они "мягкие", то есть они оперируют понятиями внутри системы мышления, то есть, например, если кто-то утверждает, что Пётр сказал "А", тогда как на самом деле Пётр сказал "Б", то можно убедиться, что это неправда, если спросить подтверждение у Петра (и он может подтвердить, что он сказал "Б"), а в случае с манипуляцией понятиями и целями на вопрос: "Владимир, это правда?", - есть вероятность, что Владимир ответит: "Возможно..., наверное..., да..., - я не могу утверждать, что это ложь..." Но аккуратное отслеживание логических утверждений и отношений между понятиями мышления позволяет выявить подмены и смешения понятий (а цели просто надо формулировать чётко).
...
.......Обманные схемы. Установление несуществующих связей: "навешивание ярлыков".
Подмена понятий путём установления несуществующих или неадекватных связей: "навешивание ярлыков" - это попытка привязать к каким-то людям, предметам или явлениям определённую эмоциональную нагрузку. Чаще всего при этом бывает, что такая искусственно внушаемая связь безосновательна, т.е. под ней нет реальной основы (иначе эта связь, скорее всего, была бы уже давно установлена ранее, то есть люди уже давно бы и сами уже имели в своих представлениях такую эмоциональную нагрузку на данном явлении). Именно этот момент и позволяет заподозрить, что вас пытаются обмануть, подсовывая ложные ярлыки. Например, Россия заявила, что в Украине в результате Майдана, якобы, к власти пришли "бендеровцы" и "фашисты", а потому, якобы, все люди в Украине якобы стали плохими (поскольку допустили таких врагов к власти). "Бендеровцы" и "фашисты" - это ярлыки, которые означают понятие "враги". Ещё придумали относительно новый ярлык - "майданутые" или "майдауны". Таким образом те, кто навешивает эти ярлыки и другими ругательными словами обзывает украинский народ, обманывают тех, кто их слушает, поскольку этими ругательствами они утверждают, что украинский народ внезапно и неожиданно стал почему-то якобы очень плохим. Таким образом обманщиками на уровне мышления слушателя или телезрителя устанавливается несуществующая в действительности логическая связь между понятиями "жители Украины (украинцы, украинский народ)" и "враги (бендеровцы, фашисты, майдауны)". Но в действительности такой связи не существует, то есть это ложь. Как и то, что в Украине якобы ущемляются права русскоязычных людей (это уже не ярлык, а просто откровенная ложь, то есть выдумка, то есть явление, которого в действительности не существует). Однако телевидение имеет возможность создать иллюзию о якобы наличии фактов, которые подтверждают этот обман. Но ведь люди давно научились снимать художественное кино, в т.ч. на основе выдуманных историй... даже сказок и фантастики. Какая цель этого и многих других примеров лжи, которую Россия распространяет о событиях в Украине? - Их цель - оправдать необъявленную войну, которую начали против Украины и украинского народа.
...
.......Обманные схемы. Установление несуществующих связей: некорректное обобщение, провокаторы (часто используют против массовых митингов).
Против митингов, в частности, в Украине 2013-2014 годов часто использовали обманную схему, которую можно кратко назвать "обобщения" (например, Киев - возле Администрации Президента 01.12.2013). Обман заключается в том, что в заданную группу людей подмешиваются провокаторы, которые начинают совершать какие-то противоправные действия. Например, люди вышли на митинг и мирно выражают свой протест против власти. К ним засылается небольшая группа провокаторов, которые делают вид, что они тоже являются участниками этого митинга. И начинают совершать какие-то правонарушения. Затем милиция нападает на митинг и жёстко разгоняет и бьёт ВСЕХ людей, которые протестуют, НЕ РАЗБИРАЯСЬ, КТО ИЗ УЧАСТНИКОВ НАРУШИЛ ПРАВА, А КТО - НЕТ. (При этом не только бьют, но кого хотят – сажают в тюрьму, а могут и убить – якобы "случайно".) То есть милиция делает "обобщения", классифицируя всех протестующих, как нарушителей порядка, закона и т.д.. Можно сказать, что на ВСЕХ участников протеста таким образом навешивается ярлык "нарушители правопорядка (или закона и т.д.)".
Почему же вместо того, чтобы идентифицировать и обезвредить отдельных провокаторов, милиция "обобщает" на всех участников протеста ярлык "нарушители"? - Потому что в таких ситуациях истинные цели милиции, порученные ей от власти, - НЕ защитить права людей и порядок, чтобы уважать права, а жёстко разогнать митинг протеста и таким образом запугать его участников (и журналистов), чтобы они в дальнейшем боялись и больше не выходили на митинги протеста против власти.
...
.......Обманные схемы. Подмена понятий.
Подмена понятий, пожалуй, часто связана с использованием предварительно навешанных ярлыков или других ранее установленных связей между понятиями или явлениями. Например, кто-то когда-то (давно) при каких-то обстоятельствах, подтверждающих правдивость этого утверждения в контексте тогдашней ситуации, сказал: "Президент - хороший менеджер" (т.е. результативный менеджер). Возможно, тогда и в контексте той конкретной ситуации это и была правда о каких-то конкретных последствиях каких-то конкретных решений, которая означала не оценку (должностного) лица, а оценку определённых решений этого человека. Но это не значит, что так есть теперь в нынешних условиях относительно других решений и их последствий, или так будет в будущем в новых ситуациях относительно совсем других решений. Более-менее объективная оценка целесообразности, эффективности или результативности управленческих решений может быть сделана только постфактум, т.е. после того, как стали известны последствия этих решений (и насколько они оказались близки к целям, на достижение которых были направлены). Но те, кто умеет ловко обманывать, могут сделать из такой прошлой оценки прошлых событий привлекательный ярлык, привязав положительную оценку вместо самого решения к лицу, принявшему это решение, то есть сделав эту оценку характеристикой не решения, а лица, и затем повторяя эту старую оценку, которая, вполне вероятно, уже утратила свою актуальность и вообще, возможно, не касается новой ситуации и новых решений, для того, чтобы ввести в заблуждение слушателей, например, избирателей или просто граждан. Проще говоря, вместо того чтобы сказать "хорошее решение", они говорят "хороший менеджер", что является подменой понятий, ведь это два совершенно разных понятия. А потом можно даже неявно это повторять, чтобы слушатели привыкли и уже перестали задумываться, правда ли это, или ложь - например: "С экономикой всё будет хорошо, потому что Президент руководит правительством и контролирует, как правительство занимается вопросами экономики." При этом под словом "Президент" скрыто напоминание о той старой оценке, что Президент - хороший менеджер. И здесь эта вымышленная связь снова закрепляется: Президент руководит (читай: "хороший менеджер руководит"), поэтому с экономикой всё будет хорошо (это предположение, но якобы обоснованное тем, что Президент - хороший менеджер)... Но далее из этого предположения подсознательно может быть сделан закрепляющий вывод: поскольку Президент руководит, и благодаря этому с экономикой всё будет хорошо, то это значит, что Президент (якобы действительно) - хороший менеджер... Хотя на самом деле последствия этого управления ещё не наступили, и поэтому не могут подтвердить, что это последнее управление было хорошим. В итоге, таким образом, под словом "Президент" теперь можно всегда подразумевать понятие "хороший менеджер". ... ... Понятно, что понятие "хороший менеджер" всё же имеет некоторую связь с успешностью прошлых решений, то есть с понятием "хорошее решение", но эта связь - статистическая, то есть "хорошим менеджером" можно условно назвать того, у кого в прошлом было достаточно много "хороших решений", т.е. оценка "хороший менеджер" является статистикой на множестве решений, т.е. функцией, которая должна учитывать соотношение между количеством прошлых "хороших решений" и общим количеством прошлых решений, причём порог успешности, над которым статистика классифицирует менеджера "хорошим менеджером", - это произвольная величина (каждый по-разному может её установить для себя). Также понятно, что на основе этой статистики можно сделать предположение о том, что, возможно, и в будущем эта статистика не будет иметь тенденции к уменьшению, то есть доля "хороших решений" в числе всех решений в будущем не уменьшится... Однако это является предположением на основе статистики, то есть на основе функции от случайных переменных. А чтобы прогноз на основе статистики имел достаточно высокий уровень надёжности, нужно, чтобы статистика была основана на многих примерах (в данном случае - на многих примерах решений), а также для этого необходимо предположение о примерно одинаковых условиях будущего и прошлого. Если же прогноз опирается на статистику, основанную на малом количестве данных, то он является ненадёжным. Если же в будущем условия, в которых решения принимаются и выполняются будут другие, чем те, что были в прошлом, то такой статистический прогноз является необоснованным (и ещё более ненадёжным). Но даже прогноз, который имеет высокую надёжность (т.е. низкую вероятность ошибки), всё равно является случайной величиной, статистическим прогнозом, то есть вероятность ошибки всё равно существует, то есть всё равно существует вероятность того, что прогноз окажется ошибочным (не сбудется). Но для тех, кто легко готов обманывать народ, это не важно - для них важнее, чтобы народ поверил им здесь и сейчас, а что будет потом, и окажется ли какое-то новое решение в действительности хорошим или плохим - об этом люди могут даже забыть, пока всё это выяснится... Итак, приведённая фраза: "С экономикой всё будет хорошо, потому что Президент руководит правительством и контролирует, как правительство занимается вопросами экономики", - подаётся, как уверенное утверждение, хотя на самом деле она может быть не более чем статистическим прогнозом (предположением), а уверенность оратора в данном случае - это только выражение его надежды на вероятный благоприятный результат новых решений. (Смотрите также: "Я не из тех людей, которые могут сказать детям, что Деда Мороза не существует..." - 0.00:55 на http://www.youtube.com/watch?v=YH3dOZC3B6k&t=0h0m55s .)
...
.......Обманные схемы. Подмена понятий и установление несуществующих связей (навешивание ярлыков): власть крадёт конституционные права людей, прикрываясь "соображениями общественной безопасности".
Конституция предусматривает право людей (свободу) мирно (без оружия) собираться, высказывать публично свои мысли, предпочтения или политические взгляды, в том числе, право на мирный протест. Но в некоторых странах Конституция предусматривает возможность ограничения этих прав (свобод) в случаях, когда их осуществление может угрожать "общественной безопасности"... или даже "нравственности населения"... - Интересно, что вообще означает это слово?.. И ещё более интересно, что означает это слово как юридический термин в тексте Конституции?.. Думаю, что "угрожать общественной безопасности" означает, что человек не уважает других людей и публично ведёт пропаганду такого неуважения, публично призывает людей к расовой, этнической, половой или любой другой дискриминации, публично призывает людей к межнациональной розни и т.п., то есть публично призывает людей не уважать и своевольно нарушать права других людей. Отдельные люди призывают не изменить законы и права, чтобы ограничить так чьи-то права, а призывают немедленно нарушать чужие права несмотря на Конституцию и законы, да ещё и сами начинают это делать, то есть фактически, начинают творить беззаконие, тогда действительно, вроде бы, логично было бы ограничить (запретить и прекращать) такие противоправные действия. Однако бывает, что власть использует эти возможности делать исключения из права (свободы) на мирные протесты для того, чтобы вообще сделать невозможными мирные протесты, то есть фактически, чтобы запретить протесты вообще, то есть крадёт конституционное право людей на мирные протесты. Как это делается? - Очень просто: власть искажает понятие, то есть, совершает подмену понятий так, чтобы понятию "угрожать общественной безопасности" дать иное толкование (значение) - такое, которое позволит власти фактически запретить протесты. С этой целью власть начинает утверждать, что даже мирные протесты с уважением к правам других людей, якобы, не только могут представлять, но и действительно, якобы, представляют серьёзную опасность или, якобы, значительное препятствие для людей (как правило, для тех, которые не участвуют в митинге, а иногда даже и для тех, которые принимают в нём участие). Далее продолжают, что если власть будет иметь право разрешать или запрещать проведение митингов, то это, якобы, отвратит указанные опасности и неудобства (уменьшит их вероятность). Цель - сделать так, чтобы было запрещено проводить митинги без разрешения на это от власти, которого власть, конечно же, под любыми предлогами и с любыми объяснениями не даст, потому что хочет, чтобы протестов не было. Хотя на самом деле никаких исключений из права на митинги и мирные собрания не нужно, поскольку люди должны осуществлять это право так (мирно), чтобы своими действиями не мешать другим людям осуществлять их права (надо уважать права друг друга). Кто мешает другому осуществлять его права, - тот нарушитель (он не уважает того другого). Понятно, что и в таком случае власть смогла бы давить на неугодных и даже сажать их в тюрьму, но было бы значительно сложнее найти для этого основания, поскольку тогда для этого нужно было бы сначала доказать вину неугодного в, якобы, совершении им каких-то нарушений прав других людей. Поэтому для власти значительно проще просто ввести закон о запрете митингов без разрешения властей и потом массово наказывать (карать) неугодных просто за мирный, но не разрешённый властями митинг, то есть за попытку человека осуществить своё конституционное право на мирный протест (без разрешения от властей)...
...
.......Обманные схемы. Подмена понятий: "презумпция невиновности" отнимает право на недоверие.
Вследствие наличия угрозы наказания (кары) за нарушение закона становится очень высокой цена ошибки, и поэтому простое и понятное людям понятие недоверия к другим людям "Фемида" заменяет на более сложные понятия - "презумпция невиновности" и "доказательство вины", утверждая, что якобы просто не доверять - это несправедливо, потому что не доверять можно только в случае, когда вина подозреваемого доказана в соответствии с какими-то придуманными "Фемидой" канонами. И несправедливым простое недоверие делает именно наличие угрозы наказания (кары), в том числе, в случае ошибки (ошибка первого рода - когда человек не виновен, а его признают виновным). Если бы наказания не было, то второй человек мог бы иметь недоверие к первому человеку на основании даже какого-то подозрения. И мог бы отказаться иметь дело с первым человеком из-за недоверия. При этом первый человек не претерпел бы наказания (кары) за преступление, а только получил бы (значительно более лёгкие) последствия от того, что вызвал подозрение или недовольство, то есть, вызвал недоверие (какими-то своими действиями или бездействием). То есть цена ошибки от недоверия, как правило, значительно ниже, чем цена ошибки, за которую назначено наказание (кара). Таким образом "Фемида" фактически отнимает у людей право на недоверие, она не признаёт недоверие, - вместо недоверия она требует обязательных "неопровержимых" доказательств вины и наказания (кары) за вину, а пока таких доказательств нет, то она объявляет подозреваемых невиновными (а значит, и не виноватыми). И эта их невиновность (и формальная номинальная не виноватость) может продолжаться бесконечно долго, просто вечно - пока "нет доказательств". И это позволяет "Фемиде" надолго и даже навсегда "подвешивать" дела, и таким образом освобождать потенциальных преступников от ответственности не только в виде наказания за преступление, но и от просто недоверия, из-за чего невозможно снять с должности должностных лиц или прекратить отношения с частными лицами даже при наличии недоверия и подозрения (поскольку в некоторых случаях "Фемида" это запрещает). Практика знает случаи очень наглого использования этой обманной схемы некоторыми наёмными работниками и чиновниками. Косвенно (дополнительно к основному ущербу от "подвешивания" дел) эта схема позволяет некоторым людям получать достаточно высокую зарплату, даже не появляясь на работе, потому что через суд они смогли отнять у работодателя право их уволить с работы просто из-за недоверия или даже после исчезновения потребности в их услугах. А пока от них невозможно избавиться, они могут не только не приносить пользы, но и наносить вред. При этом их увольнение "Фемида" трактует, как, якобы, наказание, потому что это, якобы, лишило бы их средств к существованию (это исправляется наличием активного права на жизнь, которое советует ввести Бог в проекте Царства Небесного) или просто обещанных законом благ (это просто кривой - "слишком щедрый" - закон). Но есть простой способ выйти из этого заколдованного круга: нужно отделить недоверие с возможностью прекращения отношений с одной стороны и обвинение с наказанием - с другой стороны. Один из политологов - Сергей Кемский - уже предложил простые, понятные и эффективные новые схемы, которые позволят увольнять с должностей разных должностных лиц в случае недоверия путём голосования общины - он написал: "Я назвал бы это постоянно действующей люстрацией: очищение не от тех, кто когда-то где-то с кем-то сотрудничал, - а от тех, кто теперь портит жизнь гражданам ... или может решиться на это в будущем." - Подробнее см. http://www.seredniy-klas.org/blog/voni_vmirali_z_dumkoju_pro_spravedlivu_ukrajinu_musimo_prislukhatis_i_zrobiti/2014-03-11-478 . Думаю, что это мудрые предложения.
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=OvB30Fmr_dY&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=14 ) 

.......Обманные схемы. Подмена целей.
Подмена целей - это очень распространённый обман, построенный на том, что одна цель - настоящая цель объекта обмана - заменяется в его мышлении другой - второй - целью, которую он считает эквивалентным или, хотя бы, достаточным условием для достижения своей истинной (первой) цели. Цель этого обмана - убедить обманутого человека в том, что ему вместо своей первой цели нужно добиваться достижения навязанной чужой второй цели. Обман заключается в том, что на самом деле вторая цель не является достаточным условием для достижения первой цели, а представление об обратном - это и есть обман.

Простейшим и весьма ярким примером такого обмана является ситуация, когда кто-то подстрекает человека требовать от властей повысить ему зарплату или другие денежные выплаты. Истинные цели человека, скорее всего, другие, например: если до этого повышения ему не хватало денег на еду, одежду или жильё, то его истинные цели заключаются, скорее всего, в том, чтобы надёжно получать и не бояться утратить еду, одежду или жильё, и он делает предположение (и ему в этом охотно помогает организатор обмана) о том, что для этого ему нужно больше денег, чтобы их стало достаточно для надёжного безопасного получения этих нужных вещей... Или человек хочет купить себе или своим детям или внукам что-то относительно дорогое, на что приходится откладывать деньги некоторое время. И поэтому он думает (и ему охотно подсказывает кое-кто), что если он начнёт получать больше денег, то это позволит ему сократить время накопления или менее строго ограничивать себя в других расходах... Но при этом люди склонны забывать, что кроме них, есть ещё очень много других людей, которые имеют каждый свои мечты, но думают, будто им поможет достичь этих желанных целей повышение денежных доходов. И что же происходит потом? - А потом происходит следующее: если правительство решит "помочь" этим людям и увеличит им выплату денег, то вслед за этим последует инфляция, то есть вырастут цены, в результате чего, скорее всего, те люди из своих увеличенных денежных доходов (и неизменных собранных ранее сбережений) смогут купить ещё меньше благ, чем они могли купить до того, как они начали получать повышенные денежные выплаты, и до того, как выросли цены. Бог говорит: "просите, и дано будет вам". Но думаю, здесь стоит добавить, что когда просите что-то, то просите то, что вам действительно нужно: еда, одежда, жильё, конкретный подарок для детей и внуков или ещё какая-то цель, а не просто "больше денег". Иначе получите больше бумажек вместо того, чего вы на самом деле хотели.

Ещё более запутанной является такая разновидность обмана подмены целей, когда вторая цель на самом деле является достаточным условием для достижения первой цели, а обман скрывается в другом - в том, что вторая цель является также достаточным условием для того, чтобы обманутый человек не смог достичь совсем других своих истинных целей - третьей, четвертой и т.д., о которых в процессе осмысления обманной информации даже не подумал - не обратил внимания, не вспомнил.

Например, на митинге одна женщина кричала: "Россия! Россия!", - На вопрос о том, Вы кричите "Россия!" потому ли, что хотите отделить свою область от Украины и присоединить её к России, она ответила, что нет, она этого не хочет, а на самом деле она хочет, чтобы её не заставляли учить украинский язык, и чтобы больше денег из области оставалось в местных бюджетах вместо отправки в Киев... Так почему же она кричала: "Россия! Россия!"? - Потому, что её обманули, подсунув чужую цель вместо её истинных целей. При этом если бы область перешла от Украины к России, то этой женщине, вероятно, и впрямь не пришлось бы изучать украинский язык, но вот больше ли денег оставались бы в местных бюджетах, и были ли бы достигнуты очень многие другие цели этой женщины и массы других людей, которые не хотят в Россию, - то, скорее всего, что нет.

Грубый пример подмены целей в первой половине 2014 года неоднократно появлялся в новостях: один из чиновников объявил, что знаменитому Виктору Цою песни, якобы, писал Государственный департамент США, и поэтому эти песни, якобы, оказывают вредное влияние на россиян и раньше - на людей, которые жили в СССР, якобы потому, что эти песни были умышленно так написаны, чтобы нацеливать людей: раньше - на развал СССР, а теперь - на подрыв власти в России. В этом примере смешано сразу несколько приёмов обмана (обманных схем): навешен ярлык (бездоказательно, то есть безосновательно, утверждается о якобы наличии связи, скорее всего, несуществующей) о том, что якобы был причастен Госдеп США (на который в России уже давно повесили ярлык "враг"), - итак, утверждается, что песни, якобы, писал враг, и якобы, с целью причинить вред - это уже откровенная ложь (выдумка), ведь это утверждение ничем не подкреплено: ни доказательств о такой работе или таких целях, ни объяснений о механизме действия этого, якобы, "тайного оружия" не представлено; таким образом (заодно) делается попытка навесить ярлык "враг" на Виктора Цоя и ярлык "вредные" на песни, которые он пел. Всё это делается для того, чтобы отвлечь внимание слушателя от главных вопросов: "Разве имеет значение, кто автор, и какие у него были цели, если в этих песнях написана правда?", "Что: ложь или правда, - утверждается в песнях Виктора Цоя?", "Как эти песни влияют на людей, в чём проявляется это влияние, и по каким причинам это так происходит?" В итоге обманщик совершает подмену целей: вместо рассмотрения вопросов о содержании песен и о том, какой эффект они создают в психике человека, внимание пытаются перенацелить на рассмотрение совсем других вопросов - о том, кто автор, точнее, к какому из лагерей принадлежит автор: "свой" или "чужой" (враг), - для того, чтобы о содержании, сути и смысле песен обманутые люди даже не задумывались. ... Этот пример довольно нелепый, - как говорят: "И ежу понятно, что здесь что-то не так", - однако, к сожалению, есть вероятность, что даже такой почти не скрытый обман может сработать для людей, пространство мышления которых уже сведено к одномерному вопросу: "свой или чужой?" (мышление в режиме войны). Может, эта история - это индикатор для того, чтобы проверить, сколько людей уже готовы к мышлению в таком режиме?
...
.......Обманные схемы. "Ловкость рук": подмена целей - месть вместо защищённости.
Как настоящий профессиональный фокусник, мошенник с напёрстками или карточный шулер, зло знает и логику, и технические особенности строения человека, поэтому знает, какие мгновения выпадают из внимания человека, в результате чего человек не замечает того, что за то время (за краткий миг или длинный промежуток), когда он не способен был увидеть, заметить определённые события, эти события уже произошли, в результате чего человек теряет контроль над информацией о событиях в окружающем мире и, соответственно, о последствиях событий, то есть теряет контроль над ситуацией. Например, пока человек ослеплён эмоциями гнева, дьявол обманывает человека, говоря ему: "Отомсти! Врагу надо отомстить – наказать (покарать) его! Тогда тебе полегчает, тогда тебе станет лучше, тогда тебе будет хорошо (при этом не уточняется, по какой причине будет просто хорошо или станет лучше, чем уже есть)." Но это ведь обман (подмена целей). Ибо лучше и легче станет от уменьшения нежелательных последствий преступления и, самое главное, - от осознания защищённости от повторения и от дальнейшего совершения новых преступлений, а месть - это лишь иллюзия пути к этой цели, которая на самом деле часто к ней не приводит.

Ещё пример подмены целей на фоне ослепления эмоциями - это глобальные имперские амбиции России, а именно: завоюем всех, и вот тогда будет нам счастье. Российскому народу власть и её друзья-"теоретики" рассказывают, что якобы, если бы Россия завоевала весь мир (даже в буквальном смысле), и если бы Россия начала заставлять людей из всех народов мира подчиняться диктаторской воле российской власти, то от этого или от завладения ещё большим количеством ресурсов, чем уже есть, якобы, российский народ стал бы жить очень хорошо, даже просто чудесно, то есть явно лучше, чем живёт сейчас. И некоторые люди в России верят в эти выдумки, и у них не возникает желания поставить себе вопрос о том, в результате какой последовательности событий или вследствие каких именно причинно-следственных связей это должно произойти. Похоже, что желание поставить критические вопросы не возникает вследствие того, что пропагандисты рисуют людям приятные "райские" картинки, и это создаёт сильные приятные эмоции. Мечта некоторых граждан "Третьего Рима" - стать рабовладельцами, и чтобы рабы за них всё делали, а они бы рабам приказывали, и получали бы от рабов всё, что захотят. Мечта "великих" россиян - научить весь мир, навязать людям во всём мире свои представления о том, "что такое - хорошо, и что такое - плохо". - Может, для того, чтобы почувствовать себя высшими существами по сравнению с людьми из других народов?.. Это же (почувствовать своё "превосходство") может быть мотивом собственно процесса завоевания по принципу: мы победили, - значит, "мы лучшие". Но это эмоции, вызываемые для того, чтобы подменить у людей цели, например: настоящая цель "хочу есть сейчас, и чтобы у меня всегда надёжно была еда на каждый день (чтобы быть уверенным и не бояться, что она может исчезнуть когда-то), и желательно, чтобы она была вкусная" заменяется другой целью "регулярно иметь вкусную еду будешь, если Россия будет господствовать в мире, а другие страны и народы будут подчиняться". При этом без внимания остаются такие факты, как, например: если общий объём какого-то ресурса разделить на количество жителей страны, то этот показатель "удельного ресурсного богатства" в России будет самым высоким по многим ресурсам, например, по количеству земли, воды и других ресурсов, но это не делает всех россиян богатыми или уверенными в завтрашнем дне, то есть это не делает их обеспеченными и защищёнными. Почему? Думаю, потому, что, во-первых, люди не потребляют большинство ресурсов в сыром виде, но требуется их переработка (а это вопрос развития технологий, а не только наличия ресурсов, то есть это первая подмена целей - вместо истинных целей человека ему подсовывают якобы достаточные для их достижения условия: конечно, мы не потратим сами весь газ, что имеем, но мы его можем продать, а за это они нам продадут компьютеры, например... но если вы их завоюете, то кто же будет делать компьютеры? - всюду же будет тогда Россия...), и, во-вторых, даже эти ресурсы принадлежат на самом деле не каждому гражданину России в равной мере, но перераспределяются между гражданами (это вторая подмена целей - стрелочничество: руководству России не удаётся сделать всех граждан России счастливыми, обеспеченными и защищёнными из-за того, что якобы какие-то внешние враги постоянно мешают очень хорошему руководству это сделать, а вот, если бы всех их уничтожить!.. то есть вместо того, чтобы достигать своих истинных целей, людям России предлагается недостижимая перспектива "светлого будущего" - победить каких-то врагов - весь остальной мир, который почему-то постоянно враждебно относится к России...).
...
.......Обманные схемы. Операции во время "слепоты" (фокусы): изменение мира вне внимания наблюдателя.
Временная полная или частичная "слепота", то есть потеря некоторых событий вниманием наблюдателя, может происходить не только в результате физических явлений (движение глаз, особенности процессов переключения внимания), но и вследствие усиленного действия эмоций: если человек какое-то время не контролирует свои эмоции, то они получают большее влияние на организм, чем мысли разума, и человек подчиняется не мыслям разума, а программам (в основном инстинктивного, то есть не разумного, не осмысленного) реагирования на эти эмоции, - в это время разум оказывается как будто "слепым", потому что сильные эмоции глушат его сигналы, когда доминируют в управлении реакциями организма.
...
.......Обманные схемы. Откровенная ложь: Выдумки, мошенничество (несуществующие явления).
Рассказ о событиях или явлениях, которых в действительности не было или не будет.
...
.......Обманные схемы. Откровенная ложь: Стрелочничество: это не я - это он. (Подмена субъекта.)
Например: Нередко россиянам рассказывают, что якобы американцы печатают доллары и (каким-то образом) так обманывают и обирают российский народ. ... - Во-первых: А как именно они это делают? Какая схема этого обмана или обкрадывания? Во-вторых: Кто заставляет россиян (или украинцев) покупать доллары? ( - Никто: каждый человек сам решает это сделать. – Разве, нет? Почему люди сами хотят купить доллары?) Кто продаёт экспортные товары за доллары? Почему их продают не за рубли? Почему рубли или гривны дешевеют по отношению к доллару? Далее: Кто "печатает", т.е. принимает решение об эмиссии рублей или гривен? Разве США принимают эти решения о выпуске гривен или рублей? В итоге: Чем же занимается руководство страны, если ключевые стратегические показатели жизни страны (каким-то образом?) зависят от заокеанского "Дядюшки Сэма", а не от руководства страны?
...
.......Обманные схемы. Откровенная ложь: Клевета на оппонента о том, что делаю сам (зеркальная или симметричная клевета). Пожарник-поджигатель. Схема оправдания нападения. (Подмена субъекта.)
Это наиболее активный и наиболее наглый вид стрелочничества (подмена субъекта): совершить против оппонента преступление и потом обвинить этого же оппонента в совершении этого преступления. Как пожарник, который сам поджёг дом какого-то человека, а затем обвинил того хозяина в том, что это, якобы, тот виноват в пожаре (этот яркий пример предложил известный журналист Виталий Портников). Такая клевета, как правило, возводится агрессором против его запланированной потенциальной жертвы для того, чтобы как раз так оправдать следующее нападение этого агрессора на эту запланированную потенциальную жертву в чьих-то глазах. Такую клевету много раз использовали разные правители, также и правители России, для того, чтобы нападать на соседние страны и завоёвывать их, оправдывая себя перед разными сторонними наблюдателями или перед народом тем, что они, якобы, защищают себя или свою страну, или "русских людей в соседних странах" от, якобы, нападений на них со стороны врагов (которых они нацелились уничтожить). Хотя на самом деле сами эти правители России как раз и совершали те преступления, в которых потом обвиняли оппонентов. Последним примером применения этой тактики является война на Донбассе, где вооружённые Россией и тайно управляемые Россией наёмники бомбят жилые дома в городах и расстреливают мирных жителей (не только из автоматов, но и из миномётов, гранатомётов, артиллерии и реактивных систем залпового огня "Град"), ещё нередко грабят и отдельных людей, и банки, а потом обвиняют в этих расстрелах и бомбёжках украинских воинов, которые на самом деле пытаются защитить людей Донбасса от этих преступников - наёмников российских спецслужб ( http://tsn.ua/politika/rosiyani-oprilyudnili-videodokazi-obstrilu-ukrayini-z-gradiv-z-teritoriyi-rf-359438.html ). В середине июля 2014 по этому же сценарию руководство России начало развивать ещё одну тему - утверждать, что в российском городе Донецк убит гражданский человек снарядом, который якобы выпустили служащие Вооружённых Сил Украины (ВСУ). ВСУ официально заявили, что это ложь, потому что они не стреляют по территории РФ. Но в России почти монополией на телевизионные новости обладает руководство страны, в том смысле, что большинство людей в России получают новости исключительно из официальных телевизионных новостей, и поэтому они не смогут узнать правду об этом опровержении (0.03:00 на http://tsn.ua/video/video-novini/viyskovi-eksperti-perekonani-scho-rosiya-vikoristovuye-taktiku-nacistiv-chasiv-drugoyi-svitovoyi-viyni.html?type=1551 , http://glavred.info/politika/lavrov-prigrozil-ukraine-tochechnymi-udarami-285337.html ). Для чего руководству России нужно такое клеветническое обвинение в адрес украинских военных? - Ответ уже прозвучал: в Госдуме уже поднимался вопрос "о возможных точечных ударах авиации РФ по территории Украины", - то есть это повод для перехода к новой фазе войны против Украины – к официальным активным военным ударам со стороны России по людям в Украине. И хотя обманывать кого-то - это неуважение к нему, то есть когда руководство России обманывает российский народ, то этим оно проявляет своё неуважение к народу, но руководство России, похоже, считает, что оно раньше уже настолько удачно обмануло людей в России и уже до такой степени контролирует их эмоции и мысли, а несогласных может убрать или уничтожить (например, "вдруг" и "очень вовремя" для планов Кремля умерла Валерия Новодворская - это случайность?), что может позволить себе уже безгранично врать как угодно и о чём угодно, так как руководство России, похоже, думает, что уже никто не сможет его остановить... В частности, они, видимо, считают, что и народ можно уже смело обманывать, и потому так и делают ради сохранения своих тёплых мест. К сожалению, ради своего благоденствия они готовы пожертвовать массой людей, потому что не только пытаются натравливать друг на друга людей в Украине, но и пытаются стравливать между собой российский народ и украинский народ...
...

( видео: http://www.youtube.com/watch?v=MhJan0I_i3U&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=15 ) 

.......Обманные схемы. "Секретность" (вопросы "национальной безопасности" и другие).
Есть такой класс интересных стратегических вопросов - так называемые "секретные" стратегические вопросы, которые якобы "касаются национальной безопасности". Например: Почему Украине якобы "необходимо" закупать (или потреблять) аж 30 млрд. кубометров природного газа в год? Или: Почему условия долгосрочного стратегического оптового контракта о продаже правительством России правительству Китая народного природного газа являются секретной информацией? Возможно, это не самые удачные примеры, но смысл в том, что некоторые вопросы объявляют такими, что якобы "касаются национальной безопасности", после чего информацию о них засекречивают часто без объяснений о том, каким образом засекреченность этой информации помогает "национальной безопасности", и каким образом раскрытие этой информации вредит "национальной безопасности". (Во многих случаях огласка этой информации может повредить не "национальной безопасности", а отдельным группам влиятельных людей.)
...
.......Обманные схемы. Связывание денег, отъём богатства (бездействующие деньги, замороженное богатство, законная конфискация).
Часто можно слышать сетования на так называемых "олигархов". Под этим словом иногда понимают просто очень богатых людей. Но даже очень богатые люди по-разному получают богатство: некоторые - зарабатывают, другие - отнимают бизнес и деньги у других людей или крадут, обманывая народ, - и по-разному используют богатство: одни используют богатство, чтобы расширить бизнес, развить новые услуги, продукты и возможности или создать ещё больше предприятий и обеспечить доходами больше людей (и затем снова вкладывают деньги в новые проекты и таким образом с помощью богатства зарабатывают ещё больше богатства); другие не умеют или не хотят создавать что-то для других людей - они зацикливаются только на себе и своих друзьях, накапливают деньги на счетах в швейцарских, австрийских, кипрских и других иностранных банках (почему в зарубежных? - чтобы сбежать за границу, если понадобится, и при этом быть богатым), строят или покупают себе всё более и более дорогие дворцы, яхты и т.п. (где какие-то часы, какие-то картины или другие произведения искусства, или даже какие-то детали деревянной отделки могут стоить миллионы долларов: иногда цены завышают для "отмывания" денег, а иногда - просто из тщеславия и спеси ("понтов") заказчиков).
Трата денег на покупку неоправданно дорогих вещей - это, по сути, связывание денег, т.е. их "замораживание", бездействие. Иногда доходит до абсурда: человеку дарят золотой батон, а этот человек даже не знает о его существовании. Следовательно, эти дворцы и яхты стоят, и это золото лежит и не приносит пользы никому вообще. Это очень похоже на тот талант из притчи о талантах или на ту мину серебра из притчи о десяти минах серебра, которые были спрятаны и не принесли никакой прибыли, потому что они никак не использовались... (эти притчи рассказывал Иисус). Такие бездействующие деньги не дают пользы почти никому, даже их формальным собственникам, поскольку владельцы сами могут использовать только часть этих имущественных богатств, потому что им столько не нужно, а другим они не дают ими пользоваться.
А вложение "теневых" (незаконно полученных) денег в иностранные банки - это, вообще, почти фикция (во многих случаях), потому что есть много "рисков", которые, похоже, на самом деле являются не рисками, а хитрыми ловушками - это хитрые схемы, которые позволяют некоторым дельцам отнимать народные деньги. Как это делается? - Например: Предположим, что российские или украинские "олигархи" (или чиновники) украли некий объём "теневых" денег (т.е. получили незаконных доходов), скажем, 100 (сто) или 700 (семьсот) миллиардов долларов (или другая сумма) и затем положили их в зарубежный банк, например, швейцарский или американский, или кипрский - любой. Затем возникает какой-то скандал, в котором фигурирует данный "олигарх" или чиновник (или группа). В ходе скандала выясняется, что эти люди получили деньги незаконным путём (например, продавали газ на экспорт в действительности дороже, чем рассказывали об этом народу, но поскольку детали этих сделок были засекречены, то некоторая часть суммы ("откаты") тайно оседала "в карманах" этих "олигархов" или государственных служащих, а точнее - на их счетах в иностранных банках). Далее, поскольку доходы фигурантов скандала были получены незаконным путем, то их деньги арестовывают согласно законам о борьбе с отмыванием незаконных денег... В конечном итоге (вероятно) огромные суммы денег, которые были тайно украдены во время теневой продажи газа, и якобы накопленные в иностранных банках, оказываются в заблокированном состоянии в тех банках. А поскольку фигурантов скандала, вероятно, надолго посадят в тюрьму, то эти (вероятно) огромные суммы денег надолго останутся в тех банках (с высокой вероятностью - навсегда). При этом совсем не обязательно эти суммы будут названы (обнародованы, оглашены) - наоборот: чем меньше о них известно, тем удобнее тем банкам, поскольку тем выше вероятность того, что их никогда не придётся кому-то возвращать. И, конечно же, эти (вероятно) огромные суммы денег исчисляются не в гривнах и не в рублях, а в долларах или евро. Итак, если совместить начало и конец этой схемы (опустив промежуточные ходы), то имеем следующее: некоторые зарубежные компании получили какие-то ресурсы, например, природный газ, а часть денег по оплате за эти ресурсы (в долларах или евро), осела в каких-то иностранных банках, и эти деньги оказались там заблокированными на неизвестно какое время, причём часто неизвестно также и то, сколько этих денег там заблокировано. То есть, из страны за границу (какими-то компаниями) вывезены ресурсы, и при этом некоторая часть суммы от их стоимости тоже скрылась за рубежом (в каких-то банках). Чьи бы ни были те компании и те банки, но те деньги не работают на общество в Украине или в России. Как говорят, и ресурсов уже нет, и денег тоже уже нет... ... А что есть? - А вот что: Допустим, что мы - другие люди, и мы управляем теми зарубежными банками и знаем, что теневые деньги заблокированы надолго (или навсегда). Тогда можем пользоваться теми деньгами, будто они наши? Юридически - нет, а фактически?.. Возможно, тоже - нет. Но как минимум, таким образом можно связать и обездвижить определённые массы денег, например, убрать из обращения "избыточные" деньги за чужой счёт (0.11:36 на http://www.youtube.com/watch?v=ae74HSalggY&t=0h11m36s ). ... А почему и каким образом незаконно полученные ("теневые") доходы "олигархов" или чиновников из России или из Украины вообще оказались в банках стран Европы, США, Кипра или других стран? То есть получается, что на этапе приёма вкладов от иностранных граждан или компаний (или при переводе "откатов" через фиктивные компании-резиденты) эти банки и эти страны не интересуются происхождением денег? А потом почему-то начинают интересоваться - тогда, когда деньги уже в их банках, и их блокирование уже им выгодно? При этом возвращать незаконно полученные кем-то деньги правительству той страны, в которой их незаконно получили, ни зарубежные банки, ни правительства не спешат... (А когда-то вообще были прецеденты возврата?) Понятно, почему - потому что правила системы "Фемиды" утверждают, что преступник не является преступником, пока судьи "Фемиды" не признали его таковым (это презумпция невиновности), и значит, до того времени украденные или отобранные им у кого-то деньги являются вполне законными (с точки зрения "Фемиды" и банков), а затем - становятся незаконными и остаются за границей. Как говорят: войти можно, а выйти - уже нельзя... - Это похоже на принцип действия какой-то ловушки. Зато зарубежные "инвесторы" охотно дадут ссуду, но с возвратом и основной суммы займа, и процентов за пользование кредитом... Но это ведь не значит, что "Запад" плохой - это просто свидетельствует о том, что зарубежная "Фемида" работает более результативно (и более хитро), чем местная, которая "не смогла остановить" местных "теневиков" или других правонарушителей.
Могут быть и другие способы связывания, замораживания, обездвижения, обездействования и отъёма выведенных за границу теневых денег, например: банк Кипра может просто обанкротиться (предварительно выдав деньги кому-то в кредит) и просто отказаться возвращать вклады иностранным вкладчикам... (Но ведь и некоторые местные банки, а тем более, кредитные союзы, тоже иногда банкротятся.)
И даже если те деньги официально и не заблокировали, а они лежат на зарубежных депозитах (частных лиц - друзей должностных лиц) в обычном режиме (связаны не арестом или банкротством, а условиями депозитного договора), то всё равно эти деньги дают меньше прибыли в экономику и в бюджет страны, из которой "олигархи" или чиновники продали ресурсы (в оплату за которые получили эти деньги), чем могло бы быть в том случае, если бы деньги не были выведены из страны через теневые или просто засекреченные схемы. Потому что эти деньги могут вернуться в страну, из которой продали ресурсы, в виде иностранных инвестиций, или они туда вообще не вернутся.
Итак, главная идея этого рассказа не о коварстве "иностранных хитрецов", а об обирании народа местными преступниками. Потому что не важно, отнимут у них противоправно полученные деньги более хитрые дельцы, или они смогут оставить эти деньги себе, - важно, что народ будет обобран в любом из вариантов противоправного получения денег местными правонарушителями, если народ не сможет их остановить. (Тогда "народный" газ или другие ресурсы будут проданы дешевле, чем могли бы быть проданы и с разницы между фактической и объявленной стоимостью не будут заплачены налоги... Но, вообще-то, это не совсем "народный" газ: этот газ народ не создал - его создал кто-то другой. А выкачивание ископаемых из недр Земли и их сожжение изменяет структуру планеты. Возможно, раньше так было необходимо для развития человечества до современного уровня, но думаю, что человечеству уже сейчас для выживания необходимо прекратить насиловать родную планету и начать любить её не только на словах, но и своими действиями в каждое мгновение, в частности, перейти к преобладанию возобновляемых ресурсов... для того, чтобы спасти жизнь на Земле, в т.ч. самих себя.)
Другое: Имеются и другие побочные явления от такой "охоты на руководителей страны". В частности, в результате внезапного "выхода из игры" должностных лиц высокого уровня в стране происходит некоторая дестабилизация в связи со сменой высоких руководителей. Но думаю, что если руководители оказываются участниками таких дел, которые описаны в данном фрагменте, то вероятно, чем продолжать ещё глубже увязать в коррупции и продолжать терять ещё больше возможностей, то уж лучше пережить некоторую временную дестабилизацию или даже кризис, в процессе которых общество имеет шанс исцелиться...
...
.......Обманные схемы. Изменение порядка последовательности во времени. Изменение порядка приоритетов.
Из самого заголовка понятно, о чём этот раздел - о том, что когда есть какая-то последовательность из нескольких явлений во времени или какая-то последовательность приоритетов, то некоторые люди иногда соблазняются возможностью обмануть других людей путём нарушения порядка в этой последовательности событий во времени или нарушения порядка приоритетов между целями. Облегчает такой обман то, что есть несколько точек последовательности (события или цели-состояния), и о нескольких из них можно сказать, что желательно их достичь. То есть легко объяснить людям, что желательным является достичь не одной, а нескольких из этих точек. А дальше обманщик может попытаться незаметно изменить их порядок во времени или в приоритетах. К чему это может привести?

Один из примеров - это законодательство. Граждане договорились, что Конституция и права, записанные в ней, имеют наивысшую (юридическую) силу из всех законодательных и нормативных актов. И для поддержки этого положения в некоторых странах существует конституционный суд, а в других - функции конституционного суда выполняет какой-то другой суд, например, верховный суд. Таким образом, если даже законодателями будет введён какой-то закон, который противоречит Конституции и нарушает права людей, то этот суд может принять решение о несоответствии данного закона Конституции ("неконституционности" закона), вследствие чего, по замыслу, этот закон потеряет силу, то есть станет недействительным. Правда, право на подачу дел или вопросов для рассмотрения в порядке конституционного судопроизводства имеют не все, а ограниченный круг лиц... Кажется, будто, "всё в порядке": хотя и с ограниченным правом подачи запросов, но, вроде бы, есть система, которая должна приводить законодательство в соответствие с Конституцией и таким образом обеспечивать верховенство права над законом. Но... Рассмотрим аналогию между производством законов и, например, производством автоматов Калашникова (АК). Вот цех изготовил очередной АК, и что же происходит дальше? Разве это "изделие" сразу отправляют "пользователю" (который, рискуя своей жизнью под вражескими пулями, хочет стрелять во врага из АК)? Предположим, что это была бы правда. Тогда, вероятно, случались бы такие ситуации: вот "пользователь" с последней надеждой отстреляться от врага открывает ящик с новыми АК, достаёт один из них и начинает стрелять во врага... Но вдруг, АК не стреляет!!! Потому что завод не проверил его перед отгрузкой "пользователю" и не отобрал бракованные, чтобы отправить только надёжно исправные. Боюсь, что в таком случае проклятия в адрес производителя могли бы быть последним поступком в жизни "пользователя", после чего его, вероятно, застрелил бы враг. Ещё большее значение вопрос надёжной исправной работы АК приобретает в случаях, когда "пользователь" не сидит в окопе, а участвует в активных действиях, особенно, на территории врага, например: пытается захватить чужую страну или устраивает там диверсии, или террором пытается запугать там местное население, или даже просто грабит там банк или частных предпринимателей, или просто более-менее зажиточных людей..., - всё это весьма опасная "работа", на которой со всех сторон "пользователя" окружают потенциальные враги, и ситуация очень быстро может меняться. Поэтому в такой активной "работе" очень важно, чтобы АК был всегда готов к применению, чтобы "пользователь" мог в любое мгновение "защититься" от врагов: застрелить из своего надёжного АК воина-защитника той чужой страны, или охранника того чужого банка, или для пущей убедительности выпустить очередь из АК для того, чтобы запугать тех людей из местного населения терроризируемой "пользователем" чужой страны... Зная о критической важности вопроса о надёжной работе своей продукции, завод-производитель АК делает не так, как производители законов (законодатели): КАЖДЫЙ готовый АК отправляют на очень тщательную практическую проверку качества, где достаточно долгое время испытывают его в разных условиях, приближённых к вероятным будущим условиям "эксплуатации". Если присмотреться, то контроль качества не только на промежуточных этапах производства, но и контроль качества конечной продукции перед её отгрузкой потребителям присутствуют на большинстве предприятий-производителей: от детского молока до взрослой водки, от обуви до шапки, от подшипников до самолётов... и так далее. Почему это делают производители? Потому что это очень эффективно уменьшает вероятность нежелательных последствий от попадания бракованной продукции пользователям, в том числе это снижает и стоимость последствий брака для производителей (значительно дешевле выловить брак до отправки потребителям, чем потом компенсировать им ущерб, причинённый браком их продукции, или возвращать эту продукцию для ремонта и т.п.). Даже законами закреплены обязанности производителей по обеспечению ими качества их продукции. Но сами законодатели почему-то действуют иначе: они позволяют себе выпускать (т.е. вводить) законы, которые не прошли контроль качества со стороны конституционного суда на предмет их соответствия Конституции (т.е. на предмет соблюдения в них принципа верховенства права). Почему? Потому что этот контроль качества законов (конституционный суд) согласно существующей правовой системе не является обязательным этапом для ввода закона в действие (т.е. перед отправкой этого продукта потребителям). Более того, он не является обязательным этапом жизненного цикла закона вообще. То есть конституционный суд является не аналогом отдела контроля качества конечной продукции на производстве, а он является аналогом внешней службы защиты прав потребителей (с ограниченными правами потребителей, потому что не каждый имеет право обжаловать несоответствие законов Конституции (в конституционном суде)). Повторно: современная система конституционного судопроизводства - это как будто проверка детского питания путём констатации количества отравлений и гибели детей от отравлений этим питанием, да и то - на основе обращений от пострадавших...
То есть главная причина такого беззакония - это то, что даже если конституционный суд и будет рассматривать вопрос о соответствии Конституции какого-то закона, то это будет делаться только уже после принятия этого закона парламентом, то есть, в большинстве случаев - уже после введения этого закона в действие. То есть речь идёт о том, что приведенные в примере явления - это последствия обмана, потому что сейчас перевёрнут (переставлен местами) порядок в последовательности событий - этапов жизненного цикла законов, когда контроль качества законов - контроль их соответствия Конституции - осуществляется не до, а после ввода их в действие.
Каковы последствия этого? Одним из последствий является явление ограничения прав людей вплоть до полной их фактической отмены путём введения антиконституционных законов, постановлений парламента или правительства, указов президента и других нормативно-правовых актов, которые противоречат Конституции, но при этом органы власти, в том числе "Фемида", действуют на основе их, нарушая права людей. Одним из ярких является пример об ограничении прав людей на свободу слова, публичного выражения своих мыслей и прав людей на свободу мирных собраний, митингов протеста: 16.01.2014 Верховная Рада Украины приняла, а 17.01.2014 Президент Украины подписал законы, которыми эти чиновники пытались фактически отнять у людей их конституционные права на свободу мирных собраний и митингов протеста путём введения дополнительных решающих ограничений (необходимость получить разрешение органов власти на проведение митингов или сборов, что даёт власти возможность отнять права людей, не давая им такого разрешения). В Украине эти "законы о диктатуре" отменили менее чем за полмесяца (под давлением граждан), а в России подобные законы остались действующими. Но, пожалуй, наиболее ярким примером беззакония, которое является следствием обмана перепутывания порядка в последовательности законодательных и юридических актов, является отмена конституционным судом в 2010 году изменений в Конституции Украины, которые были установлены в период после "оранжевого" Майдана 2004 года, т.е. в период декабрь 2004 - первая половина 2010, что фактически было перераспределением властных полномочий высших органов власти в пользу должности Президента путём обратных изменений в Конституции, но осуществлённых не двумя третями голосов депутатов парламента (как это предусмотрено Конституцией), а несколькими голосами судей конституционного суда. Такой дерзкий переворот с мгновенной узурпацией власти Президентом стал возможным в частности благодаря тому, что его организаторы хитро формально использовали обманную схему с переставленным местами порядком в последовательности этапов жизненного цикла правовых и законодательных актов. (Ещё вторая причина, которая дала эту формальную возможность - это то, что решения конституционного суда имеют силу закона вместо того, чтобы быть совещательными выводами для учёта их парламентом, или, хотя бы, чтобы суд имел только право вето, но не право вводить дополнительные полномочия для какой-то из ветвей власти.)

Ещё одна очень яркая история об обмане перемешивания порядка в последовательности событий во времени. 17.04.2014 года Президент РФ заявил, что Восток Украины - это, якобы, не Украина вообще, а какая-то мифическая "Новороссия", якобы, потому, что когда-то давно, в какие-то прежние времена эти территории якобы были в составе Российской империи (цитата): "Пользуясь ещё царской терминологией, Я ХОЧУ СКАЗАТЬ, ЧТО ЭТО ЖЕ НЕ УКРАИНА, ЭТО НОВОРОССИЯ. Вот этот Харьков, Донецк, Луганск, Херсон, Николаев, Одесса - они в царские времена не входили в состав Украины, а были переданы ей позже. Зачем это было сделано, я не знаю" ... ( http://112.ua/politika/putin-nazval-yugo-vostok-ukrainy-novorossiey-50819.html , http://fakty.ua/180308-putin-nazval-vostok-ukrainy-novorossiej )
Если следовать такой "логике", то мгновенно обнаружатся другие интересные факты:
В истории легко найти время, когда не было не только Украины, но и других вещей, явлений и т.п.. Например, всего лишь тысячу лет назад:
    - не было вашей квартиры (так как ваш дом ещё не был построен),
    - не было вас самих (ибо родители вас ещё не родили в то время),
    - не было России, Кремля и Президента РФ...
Без сомнения, всего этого не было тысячу лет назад. Но означает ли этот факт, что сегодня все эти явления не имеют права на существование, и поэтому их можно уничтожить, чтобы вернуть вещи и явления к тому состоянию, которое было когда-то раньше в истории?.. ... Если это не абсурд, то что это тогда?
Итак, понятно, что объективно не существует прямой следственной связи между тем, что было когда-то в истории, и тем, что нам, людям, следует делать в будущем. То есть тот факт, что когда-то вашего дома ещё не существовало, не является достаточным условием для того, чтобы сейчас или в будущем его следовало бы разрушить. Точно так же это касается и Украины. Такую несуществующую связь пытается обманом навязать Президент России. Этот бред на самом деле является абсурдом, потому что если так мыслить, переставляя произвольным образом порядок событий в последовательности исторических событий, то последствия будут зависеть от переменного параметра - момента (точки) времени Т* из прошлого, который берётся в качестве "эталона", то есть базы, поскольку для различных значений Т* будет разная историческая картина положения вещей и обстоятельств (многозначность функции: значения функции зависят не только от широты Ш и долготы Д, но и от значения параметра времени Т*, которое берётся произвольным)... ... И очевидно, что значение этой функции даже для одного географического ареала, но для различных Т*_1 и Т*_2 будут не только разные, но во многих случаях ещё и логически несовместимые друг с другом.

Как мы уже видели ранее, "Фемида" тоже построена по принципу: сначала - преступление, затем – наказание (кара). Вместо предупреждения (не наказания, а остановки) преступления ещё до того, как оно могло бы быть совершено. И, похоже, что такая последовательность действий "Фемиды" несовершенна.
...
.......Обманные схемы. Откровенная ложь: Дефицит бюджета (физически невозможные, несуществующие явления).
Что такое бюджет? - Это план, то есть картина в воображении людей, на которой изображён путь от начального (исходного) до конечного (целевого) состояния (точки). Если план логически несовместим, то и выполнить его невозможно без выхода за пределы данного плана. Итак, поскольку в дефицитном бюджете расходы (затраты) превышают доходы, то или расходы не будут выполнены, или придётся привлекать какие-то дополнительные доходы. В частности эти дополнительные доходы могут быть за счёт расходов из запасов, если таковые имеются, или за счёт других источников. Поскольку бюджеты часто становятся дефицитными, то о запасах говорить трудно - они если и были когда-то, то после нескольких лет с дефицитным бюджетом они исчезнут. Предположим, запасов нет (или они незначительны по сравнению с размером дефицита). Традиционно дефицит государственного бюджета или приводит к фактическому невыполнение части расходов, или к заимствованиям для того, чтобы покрыть ими недостаток доходов. В обоих случаях фактическое выполнение бюджета не совпадает с ранее запланированным. Следовательно, этот план был заведомо обманом, потому что даже теоретически не мог быть выполнен без привлечения не утверждённых им средств. Прибегая к заимствованиям якобы ради добра для людей - для выполнения расходной части, на самом деле те, кто такое делает, присоединяют паразита к казне народных (государственных) денег, поскольку на следующие периоды народ становится вынужден отдавать долги да ещё и с дополнительными процентами за пользование чужими деньгами. Всё это делается ради этих людей и для того, чтобы народ выплачивал им проценты на их деньги, которые не народ, а "народные" депутаты и чиновники взяли у них в долг.
Защитить народ от этой обманной схемы очень просто - надо ввести закон о том, что все обязательства за любые взятые в долг должностными лицами государства средства - это частные обязательства физических лиц, которые взяли в долг эти средства, то есть любые займы, проценты за пользование ими, комиссионные, страховые и все другие выплаты по кредитам - это личное частное дело тех людей, которые взяли кредит, независимо от того, находились ли они на момент заключения кредитного договора на государственных должностях или нет (в т.ч. выборные должности, в т.ч. местного самоуправления). Народ и государство отказываются от любой ответственности за них.
Думаю, что после введения такого закона "добрые дяди" быстро изменят свою псевдо-"доброту" на трезвый расчёт.
...
.......Обманные схемы. Случайность (непредсказуемость), "большие рулетки".
Думаю, что наиболее масштабные и эффективные обманные схемы - это якобы "общеизвестные" и якобы "общепризнанные" законные финансовые и другие виртуальные ("бумажные" и электронные) инструменты с плохой теоретической основой (т.е. с плохим логическим обоснованием... или это только так кажется, что у них плохое обоснование). Пожалуй, самыми яркими примерами этого являются денежная система, то есть, деньги, а также акции (ценные бумаги) и всякие другие вариации на эту тему. Откуда берутся деньги? Почему денег именно столько, а не иное количество? Почему цена акции именно такая, а не другая? ... Присутствие случайности, неопределенности, большая доля неполной информации (в общем объёме некоторой информации), вероятностный характер многих оценок, рисков открывает огромные возможности для обмана, например, когда кто-то даже начнёт расспрашивать о том, почему акции вдруг упали в цене, или почему инфляция произошла именно такая, а не другая. Или почему правительство постоянно повторяет, что девальвация национальной валюты неизбежна, а успешность правительства может выражаться только в том, чтобы девальвация иногда происходила немного медленнее?.. То на большинство из этих вопросов сразу же находят много различных вариантов ответов, а в конце подытоживают: ну вот, видите, здесь очень много различных факторов влияет на эту стохастическую систему (некоторые из этих факторов случайные), и теория не даёт четких ответов на эти вопросы... (другими словами: "как повезёт, так и выйдет; хорошо, что хотя бы так, - это ещё легко отделались..."). По сути, такие системы - это как огромная узаконенная рулетка. То есть, маленькие рулетки, казино, игровые автоматы в некоторых странах даже запрещены, а вот большие рулетки - нет. И при этом редко кто задаёт вопрос: зачем мы пользуемся инструментами, которых мы не понимаем, и результаты действия которых не можем предсказать? Точнее: зачем мы вообще играем в эти "большие рулетки", если в некоторых случаях их можно заменить достаточно простыми, понятными (прозрачными) и предсказуемыми (детерминистскими) средствами?
...
В конце стоит напомнить то, что было сказано в начале этого дополнения (повторно): когда кто-то вас обманывает, то он не только не уважает вас, но он делает это, скорее всего, для того, чтобы за счёт ваших ресурсов, и пожертвовав вашими целями (возможно, даже, вашими совестью, телом и душой), достичь своих целей.
...
..................... Дополнение: Обманные схемы. (Конец.)


( видео: http://www.youtube.com/watch?v=eqVBlszHC9Y&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=16 ) 

Немного от себя:
.......Думаю, что фраза "По завершении великого седьмого числа будут проводиться игры гекатомбные" означает 22-е зимние Олимпийские игры (в Сочи), которые проводились в период 07-23.02.2014 (открытие - вечером 07.02.2014), во время которых было убито много людей из Небесной сотни (в Киеве, особенно много убитых - 18-21.02.2014). (0.04:56 на http://www.youtube.com/watch?v=iChUfwNWLfg&t=0h4m56s )
.......Как можно интерпретировать фразу: "Мёртвые выйдут из своих могил"?
А) Буквально.
Б) "Живые убитые" - в Древнем Египте так называли рабов. Следовательно, это может означать освобождение от рабства (или освобождение от какой-либо подобной зависимости).
В) Притча о блудном сыне (от Иисуса) заканчивается так: "...станем есть и веселиться! Ибо этот сын мой был мёртв и ожил, пропадал и нашёлся" ("надобно ... радоваться и веселиться, что брат твой сей был мёртв и ожил, пропадал и нашёлся").
Г) Может, так? - Уклониться от смерти: "Люди! Выходите из будущих могил сейчас: пока вы ещё живы, это сделать гораздо проще (перейти на другой путь), чем после смерти!"
.......Возможно, "Эпоха Водолея" - это переход от доминирования сил отталкивания (давление, ненависть, страх, наказание (кара), (реактивность?,) принуждение, движение от нежелательного) к началу познания и преобладания сил притяжения (тяготение, любовь, интерес, целесообразность, (понимание?,) добровольность, движение к желаемому). (Это личное мнение (предположение). Как говорят: "Вижу цель и не вижу (непреодолимых) препятствий (на пути к её достижению)".)


Спасибо вам, кто читает, слушает или смотрит эту информацию, за терпение, понимание, а больше всего - за любопытство.
Спасибо правителям и преступникам за то, что привели мир на грань катастрофы и этим показали, что привычные человеческие законы и бездумное поведение ведут к погибели (тогда как Бог подсказывает настоящий путь к спасению и жизни). Спасибо честным журналистам - за то, что вам можно доверять, и за правду.
Спасибо всем людям - детям Бога, которые продолжают дела Отца, и особенно, творцам: мыслителям, писателям (особенно, фантастам), поэтам, композиторам, музыкантам и авторам песен, киношникам (особенно, создателям фильмов "5-й элемент", "Леон", "Догма", "Умница Уилл Хантинг", "Игры разума", "Матрица", "Чёрная дыра", "Заплати другому", "Район 9", "Звёздная пыль", "Время", "WALL-E", "Облачный атлас", "Идиократия", о Спартаке и других), производителям компьютеров и программистам, IT-шникам, провайдерам и операторам телекоммуникаций, врачам, преподавателям, исследователям, учёным и многим другим творцам, - за то, что больше других приложились к этим делам.
Спасибо тем, кто написал Евангелия (и Ветхий Завет), а также тем, кто их перевёл, тем, кто их обнародовал, и тем, кто их распространил в этом мире.
Спасибо тем, кто перевёл и обнародовал пророчества Мишеля Нострадамуса.
Спасибо Мишелю Нострадамусу за дружескую помощь и за чудесные инструкции и подсказки.
Спасибо Богу Отцу, Иисусу Спасителю и Святому Духу за любовь, науку о пути к спасению и жизни... и за всё.


Прошу простить, если где-то попались ошибки - если такое даже и произошло, то неумышленно.


Прошу максимально распространить эту информацию.


С надеждой на максимально интересную жизнь, человек разумный (homo sapiens).


P.S.
Но иногда найдётся вдруг чудак,
Этот чудак всё сделает не так,
И его костёр взовьётся до небес...
...


видео:
http://www.youtube.com/playlist?list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn 
http://www.youtube.com/watch?v=E6cvct7I7SQ&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn 
http://twitter.com/2_homo_sapiens 
http://plus.google.com/107993648700203986104/posts 
также - через поиск: Добрая весть - основы (RUS - на русском языке) - 20140730.txt 

 

Добра звістка - основи (UKR - українською мовою) - 20140730.txt

Мішель Нострадамус написав, що прийшов час показати людям, що необхідно зробити деякі важливі уточнення в розумінні Слова Божого, зокрема, Євангелія, яке представив людям Ісус Христос за завданням Отця. 
(Дивіться: Предсказания Мишеля Нострадамуса, перевод Дианы Меркурьевой - http://graal777.narod.ru/trapeznaya/nostr.html , http://nostradamys.ru/ , http://gusev.ip64.net/141.htm , http://nostradamys.ru/dm-141-0.html ) 

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=aSJi4fA8Ov4&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=1 ) 


Зміст: 
.......Проект побудувати "Царство Небесне" на Землі - це план Бога, ціль якого - врятувати біологічний вид "homo sapiens" та інші види життя на планеті Земля. Алгоритм Бога захисту життя (управління проектами). 
.......1. Бог не судить і не карає, а радить і навчає, щоб спасти. (Враховуючи закон симетричної відповіді світу.) 
.......2. Повірити Богу, тобто зрозуміти і прийняти Його науку, поради і план дій. Три розділи плану дій (два розділи і викриття обманних схем). Для того, щоб це спрацювало, потрібно усунути завади і збудувати не тільки внутрішній, але і зовнішній (інституційний) компонент - закони суспільства: Царство Небесне на Землі. 
.......2.1. Активне право на життя. Економіка Царства Небесного. Любити ближніх і допомагати кожному з "найменших братів Бога". Достатня умова: "кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому". Почати з того (ціль-мінімум), щоб у всіх був "хліб насущний на кожний день", тобто однакова мінімальна соціальна підтримка - захист (пенсія?). 
.......2.2. Право на (само)захист. Система безпеки Царства Небесного. Любити ворогів і допомагати "заблудлим". (Краще виправити програми, ніж викидати комп’ютер за те, що в ньому віруси чи погані програми.) Не судити (винятки?). Хрест. Прадавня Дама. Мстиву "Феміду" (точніше, її зброю?) прибрати - замінити її на доцільну логічну систему профілактики злочинності (усунення мотивів (смислу) злочинів та зупинення, недопущення злочинів перед їх скоєнням) і допомоги "заблудлим" (роз’яснити, уроки - щоб вчитися). Поставити правду на захист народу від злочинності: максимальна відкритість і прозорість. 
.......Додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда". 
.......2.3. Обман (обманні схеми), брехню, приховування правди викрити і прибрати. Замінити це на правду: максимальна відкритість і прозорість. (Хиба (брехня) і приховування правди - це те насіння, з якого швидко виростає врожай всякого зла, в т.ч. війни, де смерть рясно жне, косить і молотить...) 
.......3. Щоб було легше зрозуміти ідеї Бога, треба усвідомити, що кожний з людей є частиною єдиного великого над-організму - життя Землі (потенційно - Царства Небесного). І кожний має свою місію у світі і робить щось корисне для кожного з інших, хто в ньому живе. 
.......Чому саме зараз? Мішель Нострадамус. Час подорослішати. Загрози і можливості. Технології. 
.......Додаток: Обманні схеми. 
...


( відео: http://www.youtube.com/watch?v=YvMQt3Udmm8&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=2 ) 

"...і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!"

Із науки Ісуса випливає, що: 
.......Слово Боже дає алгоритм оптимізації з критерієм максимум ймовірності виживання біологічного виду "homo sapiens" на планеті Земля. 
Враховуючи історію з Ноєвим ковчегом та інші (сторонні) міркування, можна сказати, що на планеті Земля дві функції корелюють: ймовірність виживання виду "homo sapiens" і ймовірність виживання великої частини біоти планети. Тому також: 
.......Слово Боже дає алгоритм оптимізації з критерієм максимум ймовірності виживання виду "homo sapiens" і великої частини біоти (інших видів) на планеті Земля. 
Причому теж дуже цікаво, що особливістю цього алгоритму є те, що максимізація ймовірності виживання всього виду "homo sapiens" досягається через 
.......створення системи під назвою "Царство Боже" (або "Царство Небесне"), що означає систему найбільш сприятливих умов для життя кожного окремого представника цього виду, тобто, для кожної окремої людини (і побічно, навіть для представників деяких інших видів, тобто, рослин і тварин, адже ми знаємо, що людям, щоб добре жити, потрібні рослини і тварини). Тому що коли будуть створюватися найбільш сприятливі умови для життя кожного, тоді це відкриє можливості для кожного виявити і у максимальній мірі проявити свій творчій потенціал (на благо всіх), а також вивільнить максимум ресурсів для його здійснення (реалізації). Крім того, алгоритм Бога постійно підтримує цілеспрямованість, доцільність дій. Серед іншого, це максимізує ймовірність можливостей не згубити вже існуюче життя і розвинути потужні технології захисту життя. Таким чином, з науки Ісуса випливає, що 
.......створення Царства Божого (на планеті Земля) є достатньою умовою для вказаної максимізації ймовірності виживання (видів на цій планеті). 
Ісус прямо вказує на це у Євангелії (Матвія) - у розділі про Останній суд: "Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили. ... Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, - Мені не вчинили!" І далі вказується, що ті, хто вчинив (допоміг), будуть жити у Царстві Божому, а інші будуть вкинуті у вогонь (думаю, це означає, що вони будуть знищені, тобто, помруть). В різних місцях Благої Вісті Бога Ісус повторює слова про те, що винагородою допущеним у Царство Боже буде саме життя, наприклад: "Ти недалеко від Божого Царства, - роби це, і будеш жити!", "Бог не є Богом мертвих, а живих!" 
Як підказує "здоровий глузд", логіка тут зрозуміла: якщо всі люди будуть допомагати іншим, то кожний отримає допомогу, коли у нього виникне в ній потреба. Так виникне "синергетичний ефект", що забезпечить порятунок і підтримку життя. 
Ісус прямо вказує, яке є Царство Небесне - воно подібне до гірчичного зернятка: посадив його чоловік на городі своєму, і виросло дерево, і закублилось птаство небесне у віттях його. Тобто, це вказує на те, що Царство Боже - це результат процесу використання такої інформації, завдяки якій людина може створити сприятливі умови для життя (різних біологічних видів, в т.ч. власного (homo sapiens )). Через це його ще називають Царством Небесним - не тому, що воно може бути тільки на небі або тільки після смерті, а тому, що інформація для його створення - це Слово Небесне (Слово Бога з неба). 
.......Характеристикою Царства Божого є взаємна допомога між його учасниками (і це єдиний критерій для суду). А як треба поводитись, щоб досягти такої поведінки, - це вказує Закон Божий, зокрема, 2 основні заповіді: любити Бога свого всім серцем своїм, всією душею своєю, всіма своїми силами і розумом (думками) і любити ближнього, як самого себе, - а також пояснення - про прощення провини ворогам і любов до них, і порада - не засуджувати, щоб не бути засудженими, що їх уточнюють. Про це ж (у короткій формі) нагадує і єдина стандартна молитва, якої Ісус навчив своїх учнів - молитва "Отче наш", в якій наведені основні потреби людини, про які слід завжди пам’ятати. 
.......Тому молитву "Отче наш" можна розглядати, як своєрідний скелет власне алгоритму (головна програма), вочевидь призначений для налаштування індивідуальних учасників (і всіх складових частин) системи: 
"Отче наш, що на небі, (протокол підключення до системи, встановлення зв’язку)
нехай святиться Ім'я Твоє, (протокол підключення до системи, ідентифікація "свій - чужий")
нехай прийде Царство Твоє, (уточнення цілей, калібровка курсу на головні цілі - Царство Небесне заради життя)
нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. (вказівник на основний блок - інструкції прямого руху до цілі)
Хліб наш насущний дай нам сьогодні; (3-й рівень системи безпеки - підтримка апаратної частини)
і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; (2-й контур системи безпеки - гасіння, зупинення, виправлення наслідків)
і не введи нас у спокусу, (1-й контур системи безпеки - уникнення ризиків, ухилення)
але визволи нас від лукавого. (0-й/основний блок системи безпеки - фільтр "правда чи брехня?" / "істина чи хиба?" / "true or false?" - цей фільтр дуже важливий, адже неправдива вхідна інформація в багатьох ситуаціях призведе до генерації неадекватних рішень (управляючих впливів)).
...
.......Приклад. Для демонстрації дієвості Закону Божого можна взяти аналогію з якимось іншим алгоритмом. Дуже наочною (і дещо кумедною) є аналогія з правилами дорожнього руху і керуванням автомобілем: 
"Отче наш, що на небі, (..)
нехай святиться Ім'я Твоє, (не забудьте взяти права і техпаспорт)
нехай прийде Царство Твоє, (куди, власне, ми хочемо приїхати? в якому напрямку треба їхати, щоб потрапити до Царства Небесного?)
нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. (щоб рухатись, припиніть гальмувати, заведіть мотор і тисніть на газ)
Хліб наш насущний дай нам сьогодні; (не забувайте вчасно заливати бензин, точніше, заправлятись пальним)
і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; (це - як подушки безпеки, і ще - як відбійник на повороті дороги над прірвою на випадок, якщо водій пропустив знаки небезпечної дороги і повороту чи, взагалі, не дивився на дорогу, або не зміг вчасно загальмувати)
і не введи нас у спокусу, (це як дорожні знаки, розмітка і правила дорожнього руху: не варто запливати за буйки, перевищувати швидкість руху або вести машину нетверезим, а побачивши знак повороту на гірській дорозі, варто бути уважним і вчасно акуратно повернути у правильному напрямку)
але визволи нас від лукавого. (Уявіть, що буде, якщо на звивистій гірській дорозі ви їдете (ведете авто) і при цьому взагалі не дивитесь ні на дорогу, ні на знаки, натомість перед вашими очима встановлений якийсь GPS-навігатор з таким великим екраном, що він затуляє собою майже все лобове скло, і ви ведете авто, дивлячись на цей екран, а в ньому показують програму "Вєсти", і ведучий закінчує попередню фразу: "...МИД России требует немедленно прекратить действия Правого сектора!", і розуміючи з цих його слів, що ви вже достатньо повернули вправо (доволі добре-так уже повернули вправо... зовсім уже оправєлі, якщо чесно), ви закінчуєте виконувати попередній правий поворот. Далі, якраз перед новим - лівим поворотом дороги (а ви, як і раніше, його не бачите, бо не дивитесь ні на знаки, ні на дорогу, а орієнтуєтесь тільки на інформацію з вашого "навігатора") ведучий "Вєсти" з екрану каже: "...Президент сказал, что это движение в правильном направлении." ... ... (Дивно: ніби, каже "в правильном направлении", а чомусь здається, наче, знову "в правом направлении"...) Таким чином ви розумієте, що тепер уже їдете у вірному напрямку, тобто тепер уже далі треба прямо. І от тут можливі варіанти: наприклад, оскільки, слухаючи інформацію ведучого з "навігатора", ви їдете прямо, то можливо, вам пощастить у тому, що відбійник на повороті дороги таки буде, і що він таки зможе витримати удар вашого авто (коли замість повернути знову, але тепер вже ліворуч, ви продовжите їхати прямо), щоб воно не впало у прірву... Гірше, якщо відбійника на тому повороті не буде... Ну, ви розумієте, так? Тут йдеться про те, що якщо хтось так поводиться, то схоже, що у нього вже не працює 0-й, тобто основний блок системи безпеки, тобто фільтр "правда чи брехня?" на вхідному потоці інформації. При цьому наслідки цілком можуть бути аналогічні щойно розглянутій "дорожньо-транспортній пригоді". ... Але, очевидно, є простий вихід з такої небезпечної ситуації: просто вам, як водію, що керує своїм авто (і зацікавлений зберегти при цьому як своє життя, так і життя інших істот на дорозі), варто хоча б трохи відсунути вбік той екран "навігатора" і подивитися крізь вікно - у світ (на дорогу), щоб побачити, що ж насправді відбувається на дорозі, - тоді у вас з’явиться можливість перевірити, наскільки адекватну інформацію надає вам ваш "навігатор" (тобто відновити роботу вашого основного фільтра системи безпеки), і тоді у вас стрімко зростуть шанси вижити і не вбити інших на цій дорозі. 
...


( відео: http://www.youtube.com/watch?v=lQMQtFrUuqs&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=3 ) 

Мають місце і наступні важливі уточнення в розумінні людьми Слова Божого, на нагальну актуальність яких вказав Мішель Нострадамус:

"Отче наш, що на небі, 
нехай святиться Ім'я Твоє,"

.......1. Новий Заповіт Бога (закони, заповіді) - це НЕ засіб залякування покаранням за гріхи (які є порушенням начебто довільно встановлених обмежень), а система практичних порад про те, яким чином найбільш ефективно можна досягти бажаних цілей у цьому світі (з урахуванням попередження про те, що особливістю будови цього світу (який був створений Богом) є наявність (закону) симетричної відповіді світу на добрі чи злі вчинки кожного). А бажані цілі це - життя, тобто: 
..............1.1. уникнути різних неприємностей і смерті внаслідок хибних уявлень, недознання, недорозуміння, помилок та інших недоцільних дій (які у Слові Божому називаються терміном "гріхи") і 
..............1.2. пізнавати, утверджувати, підтримувати і захищати життя через побудову суспільства з системою відносин "Царство Боже" як на небі, так і на землі, в якому квітне і панує життя, максимально розвиваються таланти та здібності людей і природи, люди намагаються стати досконалими, як досконалий Отець їхній небесний (як Він і просив їх робити), і отримують можливість для того, щоб живучи, іти до Посвячення у велич творіння Бога, і можливість стати практично всемогутніми творцями, якими і належить їм бути, адже вони створені за образом і подобою Творця, (не для того, щоб "створити собі ім’я", як це намагались зробити люди, будуючи Вавилонську вежу, а для того), щоб бути дітьми Бога і продовжувати справи Отця (творити дива, в т.ч. технологію особистого безсмертя, щоб жити, і можливо, навіть створювати нові світи, щоб радіти, милуючись красою і цього, і інших світів), і дивуватись неосяжній величі, мудрості і досконалості Отця... 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=j_dYpFN6XJI&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=4 ) 

"нехай прийде Царство Твоє, 
нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі."

.......2. Але, перш за все, Ісус Спаситель навчав людей, щоб спасти їх у цьому світі. Про це явно сказано в Євангелії: "Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в того, Хто послав мене. А хто бачить Мене, той бачить Того, Хто послав Мене. Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зостався. Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ." - Тож це має бути першочерговою ціллю. Повторно: Ще за часів, коли Ісус ходив землею і навчав учнів і маси людей особисто, люди уявляли собі спасіння від месії інакше, ніж це, як виявилось, було задумано Богом. Багато хто і досі уявляє, що Бог створить (чи вже створив) Царство Небесне, думаючи, що Бог сам збудує це Царство. Але хіба не логічно більш імовірним вважати інше припущення, - що Бог дав людям знання про те, яке має бути Царство Боже, і як його можна збудувати, тобто представив їм проект (і ще й з детальними роз’ясненнями і багатьма прикладами), для того, щоб вони самі змогли збудували таке суспільство за цим Його проектом? Колись раніше - перед потопом - таке вже було: Бог врятував рід людський і багато видів тварин тим, що попередив Ноя про майбутній потоп і дав йому план спасіння від потопу - проект корабля і інструкції, що і як робити. Ной збудував корабель для спасіння від потопу за проектом Бога, а не Бог збудував корабель для Ноя. (Більш докладне пояснення цієї ж ідеї на прикладі правил дорожнього руху наведене нижче.) 
Людям прощені їхні "гріхи". Про це всім відомо. Завдяки Ісусу. Але у молитві-алгоритмі не сказано: "І прости нам провини наші, бо Ісус вже подарував нам прощення всіх наших гріхів (і тому тепер можемо грішити, як і скільки завгодно)", - але там сказано: "І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". І Ісус знову повторно уточнює те ж саме: "Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших." Ця формула показує, що повний контроль над прощенням чи не прощенням їхніх "гріхів" Бог віддає самим людям. Але це не означає, що можна грішити, скільки завгодно, і потім отримати спасіння, бо простяться тобі твої "гріхи" після того, як і ти простиш іншим, хто завинив проти тебе. Тому що прощення гріхів - це дуже важливо, але це, все ж таки, не є достатньою умовою для спасіння. Вище наведені цитати з розділу про Останній суд, де вказано, що критерій суду - активно проявляти любов до живих істот у цьому світі, тобто допомагати всім "малим братам Бога", підтримувати і захищати їх (таким чином через них ми це робимо для Бога, який створив світ і життя у ньому). Як же можна говорити про допомогу комусь, якщо проти них постійно "грішити", тобто заважати їм жити? Хто ж попросить у тебе допомоги, якщо перед цим тобою вчинено проти нього "гріх" (він же злочин)? Може, він і пробачить тобі той злочин (він же "гріх"), але чи захоче він після того звернутися до тебе з проханням про допомогу? І як же він зможе довіряти тому, хто не припиняє чинити злочини ("гріхи")? Якщо хтось чогось не зрозумів одразу і помилився, то інші можуть зрозуміти це і пробачити це йому один раз чи навіть декілька разів (навіть, багато разів, якщо до людини туго доходить, що шкодити - це нерозумно). Але якщо це повторюється постійно і не припиняється, то мабуть, справа тут не в нерозумінні недоцільності злочинів ("гріхів") і не в нерозумінні ідей Бога про взаємну любов та допомогу, а вже у свідомій відмові від них і у свідомому небажанні виправляти свої звички, щоб жити в гармонії зі світом. А якщо (через те, що твої вчинки завдають їм неприємностей, ускладнень, заважають їм жити) інші не захочуть навіть спілкуватися з тобою, то як тоді будеш їм допомагати?.. (Адже тоді люди не захочуть навіть просити тебе про допомогу.) Мабуть, тому Ісус і каже: "І їм оголошу Я тоді: "Я ніколи не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!"". Тобто, виходить, що той, хто постійно чинить беззаконня, тобто не припиняє його чинити, той хоча і може бути формально прощений Богом, коли простить і сам провини усім іншим, але це не врятує його, тому що він не зможе допомагати тим, хто від нього відвернувся і не тільки не звернувся по допомогу, але і знати його не хоче через його беззаконня (і постійний ризик небезпеки, який походить від цього його нескінченного беззаконня). І Ісус каже: "Не кожен, хто каже до Мене: "Господи, Господи!" увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі." Як кажуть, що і слід було довести. 
Таким чином, ми щойно побачили ще один доказ того, що у логічній системі Слова Божого (зокрема, в її останній версії - в Євангелії) всі рядки молитви-алгоритму "Отче наш" важливі, а не тільки якісь окремі з них. 
Багато людей зрозуміли, що Бог чекає від людей активних дій на виконання Нового Заповіту, і намагались особисто жити згідно зі Словом Бога, однак схоже, що у цьому світі і досі немає жодної держави, яка була б збудована за проектом Царства Божого, тобто на основі Закону Божого Нового Заповіту (хоча людство вже деякою мірою наблизилось до цього). Одним з найбільш очевидних показників цього є те, що практично в усіх державах правоохоронна система збудована за принципом давньоримської карної системи (символ - Феміда з терезами та мечем), що передбачає страх кари за скоєння злочину в якості противаги до мотиву злочину. Ще один показник - невідповідність законів "мирських" ("світських") держав критеріям Божого суду (вимога Бога про допомогу всім тим, хто її потребує, тобто про наявність активного права на життя, і відсутність такого активного права на життя у держав цього світу). 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=5LMgsSKEknc&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=5 ) 

..............2.1. Активне право на життя. Економіка Царства Небесного. 
Ісус навчає (активно) любити Бога і ближніх (2 основні заповіді) і (активно) допомагати кожному з "найменших братів Бога" (про Останній суд). Допомога може бути не тільки матеріальна, але іноді дуже важлива особиста участь і увага до оточуючих людей (та інших істот?) - про те, хто такі "ближні" Ісус пояснює на прикладі притчі про доброго самарянина (який, побачивши на дорозі побитого і пограбованого злочинцями незнайомця, перев'язав йому рани і доправив його до місця, де йому надали допомогу, і все це оплатив усе той же самарянин). І про це не варто забувати (це теж частина активного захисту і підтримки права на життя). Але схоже, що стосовно базових моментів економіки (у плані Царства Небесного), науку Ісуса можна інтерпретувати так: 
- "...хліб наш насущний дай нам сьогодні..." 
- "Просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам. Бо кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому." (Притча про доброго самарянина і роз’яснення про Останній суд охоплюють більш широку множину явищ, ніж ті випадки, в яких людина (жива істота?) сама просить про допомогу. Там йдеться про допомогу навіть у тих випадках, коли той, хто її потребує, не завжди може попросити про неї. Але якщо вже хтось навіть просить про допомогу, то зрозуміло, що це достатня умова для того, щоб почати реагувати на це прохання (у деяких випадках людині насправді може бути потрібне не те, що вона просить, а щось інше, але вона не завжди може це зрозуміти, - тоді допомогою може бути пояснити, де правда, а вже потім, коли людина погодиться, що це її дійсні потреби, допомогти вдовольнити справжні потреби людини).) 
- Притча про робітників у винограднику (однакова оплата за різний час праці - згідно домовленості). 
- "Віддайте кесареве - кесареві, а Богові - Боже!" 
Думаю, що ці аксіоми економіки від Бога можна розуміти так: 
- Ціль-мінімум - почати з того, щоб у всіх був "хліб насущний на кожний день" (буквально). 
- Ціль-максимум - прийти до здійснення принципу: "Просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам. Бо кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому." 
- Зауваження: Індивідуальна оплата праці згідно попередньої домовленості незалежно від того, про що домовились інші працівники, - це нормально. Не варто заздрити іншим, а треба зробити висновки і на майбутнє домовлятися про нові умови (можливо, інші, а може, - без змін). Головне - щоб домовленість влаштовувала обидві сторони і виконувалась. 
- Зауваження: Системи економіки кесаря і Бога - це дві різні системи, які не обов’язково повинні перетинатися чи бути зв’язаними (це всі знають). Але тут можливі варіанти: наприклад, один з варіантів - це коли система кесаря взагалі може зникнути (або її використання може значно зменшитися), а залишиться (або стане основною) тільки система Бога (замінивши собою функції системи кесаря)... 
Розглянемо детальніше: 
...
.......Ціль-максимум - прийти до здійснення принципу: "Просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам. Бо кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому." Теоретично це означає, що кожен може отримати все, що завгодно, в тому числі, все, що йому необхідно. Людство уже давно знає різні наближення до цього принципу, наприклад: 
- Комуністи (в СРСР) декларували схожий принцип в іншому формулюванні: "Кожному - за потребами, від кожного - за здібностями". Одначе тут є відмінності: комуністи декларували його, але на практиці здійснити його не змогли. Чому? - Мабуть тому, що: Ісус говорить про те, що люди мають від свого імені (особисто) і з власної волі (добровільно) просити, шукати і стукати. А комуністи (по-перше) говорили про якісь потреби і здібності (і одночасно - про диктатуру пролетаріату)... - А хто їх визначить ці потреби чи здібності? І от на цьому етапі їх перемогла брехня (нижче: обманні схеми - підміна цілей), тому що замість того, щоб спитати саму людину (кожного особисто), що їй потрібно і т.д., комуністи стали замість цієї людини самі визначати начебто її потреби і начебто її здібності. Тобто потреби і здібності замість самих людей стали визначати владні структури (партійні та державні органи, Держплан тощо). Причому (по-друге) це втручання держави в багатьох випадках було не консультативно-дорадчим (допомога, яку можна добровільно прийняти або відхилити: "Не можешь? - Научим!"), а директивним (примус: "Не хочешь? - Заставим!"). В багатьох випадках державні органи взагалі переставали навіть приблизно цікавитись справжніми потребами людей, а просто вигадували начебто "їхні потреби" (і начебто "їхні здібності") на свій розсуд. І потім держава все це нав’язувала людям, громадянам (диктатура партійно-номенклатурно-державно-бюрократичної системи). В результаті таких "визначень" і "застосувань" деякі цілі системи через деякий час виявились дуже далекими від справжніх цілей (потреб) людей, громадян. Внаслідок чого люди, громадяни перестали підтримувати систему. (Керівники комуністів не звертались по допомогу до Бога, не користувались алгоритмом Бога, і при цьому ще й приховували багато правди, самі обманювали людей і мислити дозволяли не всім і не по-всякому, а тільки тим, хто мислить так, як вчить партія,... тому "лукавий" їх переміг, давши їм обманути самих себе (порушення в роботі 0-го, основного блоку системи безпеки), і це було одним з факторів, внаслідок якого система стала поводитись неадекватно відносно об’єктивної реальності, і громадяни перестали вірити системі і підтримувати її, внаслідок чого система зруйнувалася.) 
- Люди давно практикують добровільні пожертви (мається на увазі не "добровільно"-примусові, а саме насправді добровільні пожертви). Останнім часом добровільні пожертви стали тенденцією, яка все більше поширюється у все більшій кількості сфер і галузей. Це стало просто очевидно у 21-му столітті завдяки поширенню Інтернету, особливо, в галузях програмування (програмісти створюють програми та інші продукти і викладають їх у відкритому доступі, і при цьому просять бажаючих добровільно допомогти, зробивши пожертву для підтримання і подальшого розвитку даного проекту, наприклад, http://www.openttd.org , http://www.google.com , http://www.microsoft.com ), у різних громадських проектах (громадське телебачення та інші) та у сфері благодійності. Знаковою у цьому контексті є пропозиція БЕЗОПЛАТНО (на добровільних пожертвах) ДИСТАНЦІЙНО НАВЧАТИСЯ у деяких провідних вишах світу: 
http://www.youtube.com/user/MIT 
http://ocw.mit.edu/index.htm 
http://ocw.mit.edu/courses/ 
http://www.topfreeclasses.com/ 
http://prometheus.org.ua/ 
Це явище (вільний доступ до благ для всіх бажаючих і підтримка добровільними пожертвами без жодного вимагання чи примусу) стає все більш поширеним завдяки Інтернету, іншим IT-технологіям і ще такому важливому чиннику, як значно більш висока продуктивність праці людей у 21-му столітті порівняно з попередніми часами, яка дає в розпорядження людей величезні надлишкові ресурси (людина, яка працює у високотехнологічній галузі виробляє значно більше благ, ніж було б достатньо для особистого виживання чи навіть досить комфортного життя цієї людини). Тобто людство вже почало досить широко запроваджувати у повсякденну практику один із прототипів трудових відносин, які близькі до того, що передбачено Богом у проекті Царства Небесного. 
- Додатково до трудових відносин, заснованих на волонтерстві та добровільних пожертвах (бери продукт, послугу - безплатно, а заплатиш, якщо захочеш і якщо зможеш або... заплати іншому(, або не плати взагалі)), принцип Царства Небесного "просіть - і буде вам дано" потребує ще, щоб була наявна ЕФЕКТИВНА система "прийому прохань" (облік заявок, з’ясування попиту, вимірювання цілей), їх обробки і задоволення. Як показує невдалий приклад комуністів (СРСР), система прийому звернень від людей та роботи з цими зверненнями має бути об’єктивна та ефективна, щоб задовольняти прохання людей, хоча б, в основному. Добровільні пожертви або їх відсутність - це теж деякий комплексний індикатор рівня задоволення попиту, тобто потреб, тобто потенційних прохань споживачів. Однак цей індикатор настільки "комплексний", що не завжди можна зрозуміти його структуру, і це не дозволяє чітко визначити фактори, які на нього впливають, і отже, це сильно ускладнює аналіз з метою знайти найбільш ефективні алгоритми задоволення попиту, потреб та прохань. Однак і у існуючих електронних систем збору заявок є недолік - часто вони розрізнені, тобто не зв’язані між собою, через що система "2" не знає, яка частина попиту задоволена в системі "1". Але сучасні інформаційні технології дозволяють збудувати ще більш точну і результативну систему прийому звернень і пошуку рішень для задоволення цих прохань. Правда, поки що далеко не всюди такі системи вже створені і працюють. Хоча деякі наближені прототипи вже є, - наприклад: соціальні мережі та електронні системи опитування громадської думки - якщо їх удосконалити і поширити, то можна буде отримати "постійно діючий референдум" (об’єктивне вимірювання-відображення громадської думки) і систему "прийому та обробки прохань". Тож у цьому напрямку ще багато потрібно буде розробити, створити і запустити в роботу.

"Хліб наш насущний дай нам сьогодні;"

.......Ціль-мінімум - почати з того, щоб у всіх був "хліб насущний на кожний день". Для того, щоб зрозуміти, якого, скільки, де і коли "хліба насущного" має бути, щоб він був у всіх, знову потрібна наявність ефективної системи прийому і задоволення заявок. Але поки така система не створена і не налагоджена, а також для того, щоб усім людям зменшити кількість транзакцій, можна спростити підхід до виконання цілі-мінімум наступним чином. Сьогодні в Росії і в Україні вже існують різні інститути соціальної підтримки людей у "найбільш складних" ситуаціях, наприклад: виплати батькам на дитину при її народженні (до досягнення нею віку трьох років), виплати опікунам на дітей-сиріт (до повноліття), стипендії, (тимчасова) допомога з безробіття, пенсії, допомога малозабезпеченим сім’ям (для людей будь-якого віку) та інші соціальні виплати (допомога). Цих усяких соціальних допомог багато, і більшість громадян навіть і не знають про багато з них, і на кожну допомогу є свій закон, і кожну слід обчислювати за якимись формулами, кожна з яких нерідко буває досить складна, а для різних допомог формули різні... І потрібно багато держслужбовців, кадровиків і бухгалтерів, щоб все це, хоча б, теоретично правильно розраховувати... А ще потрібні інші держслужбовці, які придумують всі ці допомоги, правила і пільги... І всім цим розраховувальникам, контролерам і розробникам треба платити зарплату за їхню іноді непросту працю... Замість того, щоб виплатити ці гроші на соціальну допомогу. І при цьому деяким колишнім держслужбовцям платять пенсію, яка в декілька разів перевищує середню, а тим більше, мінімальну зарплату працюючих людей... Але найголовніша проблема - це наявність "дірок" в існуючій системі соціального захисту, тобто те, що ЩЕ НЕ ВСІ ЛЮДИ ЗАХИЩЕНІ! Точніше, формально (теоретично) усі люди захищені, тому що державою передбачено надавати допомогу членам малозабезпечених сімей для людей будь-якого віку, в т.ч. для малозабезпечених людей працездатного віку. Але для того, щоб державна служба соціального захисту розглянула заяву на отримання цієї допомоги, потрібно зібрати декілька різних довідок, і мають бути виконані ще декілька умов. І навіть після цього немає гарантії, що людині не відмовлять і таки дадуть допомогу (
http://audio.meta.ua/1721681.audio 
http://krampravda.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4609:-2014-&catid=28:officialnews&Itemid=60 
http://4begemota.ru/?articles=70&id=59#menu 
http://www.youtube.com/watch?v=uJUdlwMakDw 
http://www.prostopravo.com.ua/semya/stati/pomosch_maloobespechennym_semyam_usloviya_razmer_dokumenty_osnovaniya_dlya_otkaza 
http://pomogalka.info/pomoshh-maloobespechennym-semyam-v-ukraine-v-2014-godu/ 
http://fakty.ua/176217-na-kazhdogo-rebenka-starshe-treh-let-iz-maloobespechennoj-semi-v-2014-godu-budut-doplachivat-ot-250-do-500-griven 
http://law-guide.com.ua/maloobespechennaya-semya-v-ukraine-kak-naznachayetsya-socialnaya-pomoshh/ 
). Але на практиці все значно складніше: навіть одну довідку іноді неможливо отримати через нездоланні бюрократичні перепони, а не те, що декілька... Наприклад, у дійсності може виявитись практично недосяжною ціль отримати довідку про склад сім’ї (наприклад, тому, що хтось із посадових осіб фактично відмовиться видати її з якихось причин), а без цієї довідки неможливо отримати навіть одноразову допомогу при народженні дитини. Виходить абсурд: допомога має виплачуватись батькам при народженні дитини, дитина є, батьки є, а допомога не виплачується (через якісь зовсім сторонні причини) - різних причин може бути багато, а результат один – відсутність допомоги... Для отримання ж допомоги у зв’язку з малозабезпеченістю, окрім довідки про склад сім’ї, потрібно ще декілька інших довідок, тобто там влаштовано ще більше штучних перепон і завад, і ще більше залежності від якихось сторонніх обставин і, часто, від свавілля різних посадових осіб... Усі допомоги є тимчасовими, тобто не захищають людину постійно. М’яко кажучи, така система соціального захисту недосконала. У чому ж справжні, основні причини безладу? Думаю, що у таких двох речах: 
- Сучасна система соціальної допомоги (насправді НЕ Є СИСТЕМОЮ НАДІЙНОГО ЗАХИСТУ, бо не всі люди захищені внаслідок часто практично нездоланих бюрократичних перешкод, тому що вона) змішана з системою мотивації (пільги, підвищені пенсії, більш ранній вихід на пенсію, і особливо, - стимулювання-примушення безробітних до якоїсь роботи шляхом припинення тимчасової допомоги і дуже ускладнених, для деяких людей практично недосяжних умов для отримання допомоги з малозабезпеченості). Ці дві системи - захисту і мотивації - мають зовсім різні цілі, тому їх об’єднання створює великий безлад. 
- Обидві системи надто ускладнені і заплутані (різними особливостями і винятками). 
Яким чином можна розв’язати ці проблемні питання? 
- Треба розділити (зокрема в пенсіях) функції соціального захисту (захист права на виживання = активне право на життя) і мотивації (заохочення до роботи, заохочення пільгами і більш високими та більш ранніми пенсіями). Навіть при збереженні існуючих обсягів виплат розділення функцій дозволить уточнити цілі і зробити систему захисту життя більш зрозумілою, доцільною, прозорою (контрольованою), керованою та ефективною. 
- Максимально спростити систему мінімальної допомоги для виживання можна, якщо її максимально уніфікувати, зробити однорідною, прибрати винятки та особливості, тобто якби була встановлена однакова мінімальна соціальна підтримка для будь-якої людини (мінімальна пенсія для виживання) в якості базового (найменшого, найголовнішого) рівня допомоги. Мова йде про мінімальні гроші, які дозволять людині в буквальному розумінні ВИЖИТИ (біологічно), тобто щоб вистачило для того, щоб в буквальному смислі дати людині хліб насущний на кожний день. На хлібі і воді можна вижити і прожити навіть декілька років. Принаймні, стільки часу, щоб встигнути попросити про щось іще і не померти з голоду, поки прохання буде почуте і отримає відповідь. Це і є активне право на життя і ціль-мінімум у програмі соціальної підтримки у проекті Царства Божого. Якщо ж людина хоче більшого, ніж просто вижити, то у неї є можливість (і час) просити, шукати, стукати або щось робити далі. Але Бог радить для кожного забезпечити мінімум, який дозволить кожному вижити (не померти), навіть якщо з будь-яких причин людина не спроможна заробити більше (або не спроможна зібрати довідки для отримання допомоги від держави через соціальну службу). Головний критерій - дати хліб насущний на кожний день (у буквальному розумінні хліб, тобто мінімальну поживу). У сучасних умовах найпростіший спосіб цього досягти - дати кожній людині (від народження і до смерті) якусь мінімальну суму грошей щотижня чи щодня (банки вже зараз технічно готові АВТОМАТИЧНО розподіляти надані їм для цього кошти перерахунками на карту чи особовий рахунок, наприклад, http://pb.ua ). Це дозволить не залучати зайвих (і дорогих) ресурсів для обліку, вимірювання, контролю, розподілу і т.д., тобто не буде потреби додатково витрачати зайві гроші на персонал супроводу (обслуговування) цієї простої системи. А купити на ці мінімальні гроші хліб або якийсь найдешевший одяг зможе майже кожна людина самостійно. Додатково були би бажаними ще якісь пункти, осередки, центри, в яких можна було б отримати найдешевший (чи безплатний) хліб, одяг чи притулок. Тут є ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ (ПСИХОЛОГІЧНИЙ) МОМЕНТ: оскільки кожна людина таким чином буде гарантовано захищена від смерті, зв’язаної з часом недосяжності життєво необхідних ресурсів, тобто буде впевнена, що не помре від голоду (чи холоду) за будь-яких умов, бо безумовно отримає допомогу на кожний день (навіть, якщо не зможе зібрати усіх довідок), то ЦЕ ДОЗВОЛЯЄ ЛЮДИНІ одразу ж ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД великої частини СТРАХІВ за життя своє і членів своєї сім"ї. І значить, люди зможуть більш спокійно і адекватно мислити (не перебуваючи під впливом емоції страху), тобто процес прийняття рішень більшою мірою буде перенесений зі сфери емоцій до області розуму (логічних міркувань, більш зважених аргументів і оцінок). У термінах психології це відповідає переходу людей у "піраміді Маслоу" з перших двох рівнів (фізіологічні потреби і значна частина питань безпеки) одразу на третій і більш високі рівні. Це (усунення примусу та страху) одразу дає потенціал для розвитку якісно інших областей діяльності людей, порівняно з наявною сьогодні соціальною системою, основаною на стимулі-примусі або страху. 
Бог не згодний з принципом: "Хто не працює (або не зміг зібрати довідок), - той не їсть!", - Ісус каже: "Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує". Так само, і про одяг. У підсумку: "...знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його, - а все це вам додасться." Це не означає, що Бог хоче, щоб люди нічого не робили і жили за рахунок інших людей, - про це Ісус говорить у притчах про таланти і про десять мін срібла. Але очевидно, що Бог пропонує кожній людині самостійно і ДОБРОВІЛЬНО вирішувати, чим їй займатися і що робити (Бога теж ніхто не примушував, однак Він добровільно працював, коли створив світ і все у ньому). І треба, щоб у кожного була страховка - у кожного безумовно повинен бути завжди хліб на кожний день. 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=-4ZzMKHV-g8&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=6 ) 

"і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; 
і не введи нас у спокусу, 
але визволи нас від лукавого."

..............2.2. Право на (само)захист. Система безпеки Царства Небесного. 
Карна система за принципом "Феміди" далеко не завжди досягає цілі утримати людину від скоєння злочину через страх покарання, бо багато людей сподіваються, що зможуть так скоїти злочин, що їх після нього не спіймають, і тому не покарають. А деякі люди навіть свідомо готові "відсидіти" за свій злочин, бо так їм все одно вигідніше (як їм здається), наприклад: хтось обдурив інших людей на кілька мільйонів, сховав їх чи передав спільникам, потім відсидів кілька років, а гроші не знайдені (не кожний може заробити мільйон за рік)... Тоді як замість цього Ісус навчає НЕ СУДИТИ, А ПРОБАЧАТИ (шкоду) І ЛЮБИТИ ВОРОГІВ (2-й контур системи захисту - гасіння, зупинення, виправлення наслідків), що можна інтерпретувати так, що треба ДОПОМАГАТИ ВОРОГАМ ЗРОЗУМІТИ НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ЗЛОЧИНУ (обман спокуси + є інші шляхи до мети: замість злочину можна, наприклад, просто попросити), УСУВАЮЧИ таким чином СМИСЛ ЙОГО СКОЄННЯ, тобто ЗРОБИТИ МОТИВ ПОТЕНЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ ПОЗБАВЛЕНИМ СМИСЛУ (або досяжним іншим способом - не через злочин), ЯК БІЛЬШ ЕФЕКТИВНИЙ І БІЛЬШ ДОЦІЛЬНИЙ МЕТОД ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЗЛОЧИННОСТІ. А щодо наслідків вже скоєних злочинів, то тут логіка така: помста не виправляє шкоду, завдану внаслідок злочину, а тому від помсти немає користі постраждалому в цьому смислі. Більше смислу в тому, щоб компенсувати постраждалому шкоду (наприклад, з інших джерел, якщо у винуватця на це немає можливості чи бажання). Додатково варто зауважити, що Ісус, здається, в жодному місці Євангелія не закликає людей судити інших людей, навіть говорячи про грішників і майбутній Останній суд Божий. 
Що ж до ув’язнення як способу усунення подальшої небезпеки від тих, хто скоїв злочин, на якийсь час (шляхом їх знерухомлення)... То по-перше, карна система "Феміди" і в цьому аспекті нелогічна, а саме: ймовірність повторного вчинення злочину тою людиною, яка вже вчинила якийсь злочин раніше (рецидив), навряд залежить від тяжкості злочину. Тому повторна дрібна крадіжка подекуди не менш імовірна, ніж повторне вбивство (якщо ні крадія, ні вбивцю не будуть затримувати). Тому немає логіки в тому, щоб дрібного крадія чи вбивцю затримувати на різний час - обох тоді було б логічно затримувати назавжди (довічно), щоб більше ніколи не могли повторити своїх злочинів щодо інших людей, і випускати тільки тоді, коли спеціальна атестаційна комісія переконається, що вони не будуть повторювати попередні чи скоювати нові злочини. За якою ж логікою тоді злочинців випускають після деякого наперед встановленого часу на волю, знаючи, що після цього не тільки крадій може продовжити красти, але і вбивця може продовжити вбивати? Це можуть бути якісь сторонні міркування типу милосердя чи умовних (вигаданих кимось, тобто, довільних) оцінок відповідності строку ув’язнення до тяжкості покарання, але в усякому разі ця логіка слабко зв’язана з імовірністю повторного вчинення злочинів (після звільнення вже покараних або так і не покараних злочинців), і тому лише частково узгоджується з ціллю зменшити злочинність. По-друге, і це дуже важливо, у наш час є альтернатива - новітні технічні засоби дозволяють автоматично знерухомлювати людину при її спробі наблизитися до іншої людини ближче за деяку порогову відстань. Ці та інші технічні засоби дозволяють зупиняти повторне скоєння злочинів безпосередньо перед миттю їх скоєння і таким чином запобігати їм. Тобто сучасна техніка дозволяє зупиняти злочини (захищатися від них). Тож ця функція - ув’язнення для знерухомлення - сьогодні також все більшою мірою втрачає зміст. Ще більш ефективно сучасна техніка дозволяє позбавляти злочини смислу, наприклад: відеозапис злочину дозволяє швидко знайти і спіймати злочинця, а якщо всі люди навкруги будуть знати, що хтось щось украв, то вони можуть відмовитись торгувати з крадієм, щоб не стати і самим співучасниками крадіжки через обмін краденими грішми чи речами. Що ж тоді буде робити крадій, якщо він не зможе ніяк використати вкрадені гроші? Чи є тоді смисл щось красти, чи є смисл так жити? Думаю, що тут максимальна відкритість і доступність інформації може суттєво допомогти. Часто можна чути: "Героям слава!" Але ж і антигероям теж можна влаштувати максимальну особисту славу - щоб усі знали правду про те, що хтось скоїв злочин, - можливо, тоді люди зможуть допомогти такій людині зрозуміти, що є більш розумні шляхи до досягнення своїх мрій, і допомогти їй у їх досягненні... А якщо на ще більш ранньому етапі з’ясувати бажання потенційного злочинця, тобто до скоєння злочину з’ясувати, яких цілей він хоче досягти внаслідок злочину, то можливо, йому можна завчасно допомогти досягти його цілей, досягти виконання його бажань без злочину - така система запобігання злочинам може бути навіть дешевшою для суспільства, ніж існуючий тандем "Феміда"+злочинність. 
...
Як Ісус Христос рятує людей? - Він навчає, як можна подолати "гріхи" та їхні наслідки (повторно - система безпеки: розпізнати зло (в т.ч. потенційне), щоб ухилитися від нього або зупинити його дію, якщо навіть ухилитись не вдалося + активне право на життя (підтримувати життя кожного): хліб на кожний день + ціль-максимум: просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам). Але в цій науці Бога вказано, що окрім особистої поведінки (це внутрішній компонент), є ЩЕ ОДИН ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ - зовнішній, інституційній чинник - це ЗОВНІШНІЙ КОМПОНЕНТ: Ісус на своєму прикладі показав, до яких наслідків призводить сама вже наявність карної системи "Феміди", а саме, до того, що сама наявність такої системи (в суспільстві) призводить до смерті навіть цілком невинної людини (Ісуса Христа вбили) на догоду чиїмось довільним стороннім особистим інтересам. (При цьому вбивцю Варавву відпустили.) Тобто замість функцій системи захисту від злочинності карна система "Феміди" сама стає знаряддям злочину і, якщо заглянути далі, то видно, що це додатково ще й спокушає потенційного злочинця хоча б самим фактом наявності додаткових можливостей для злочину, які створюються наявністю цього знаряддя, яке може бути використане, як зброя. Думаю, це означає (логічно доводить), що система "правосуддя Феміди" не тільки не завжди ефективна в ролі інституту захисту людей від злочинності, але навпаки, може і сприяти злочинності, і навіть заохочувати її, стаючи її інструментом чи зброєю, і навіть додатковим мотиватором. І цей зовнішній відносно кожної людини чинник дуже сильно ускладнює, а часто і зовсім унеможливлює (чи зводить нанівець) зусилля людини в напрямку її намагань жити згідно зі Словом Божим і будувати Царство Небесне на Землі. Думаю, що ЦЕ - ОДНЕ З КЛЮЧОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ НАУКИ БОГА. 
Ісус не міг прямо сказати про це словами, бо тоді б Його (або пізніше Його учнів) могли обвинуватити у спробі підриву державної влади, і тоді б римляни сказали, що вони вбили Його не безвинного, а за злочин. А так, без цих слів, і чинний (юдейський) цар Ірод визнав, що Ісус невинний, і головний представник (намісник) римської держави (в Юдеї) – Понтій Пилат - ще до страти визнав, що Ісуса засудили на смерть невинного. Тобто, похід до Пилата просто забезпечив первосвященникам формальне прикриття, тобто зовнішню видимість нібито дотримання закону, коли вони фактично свавільно вбили невинного Ісуса з особистих міркувань. І таким чином Ісус показав, що "Феміда" вбиває не тільки винних, але будь-кого - залежно від того, хто і як поверне її меча. І це не випадковість, а один з головних уроків Бога для людей. Чому Ісуса вбили саме так, як це було? Якщо припустити, що Він мав стати просто чистим Агнцем Божим, якого мали принести в жертву для прощення (відпущення, відкуплення) "гріхів" усіх людей, то стає незрозуміло, чому це не зробили так, як приносять у жертву агнців? Чому не було так, як Бог колись казав зробити Аврааму, щоб перевірити його віру: покласти сина свого (Ісаака) на вівтар і зробити його жертвою? Може тому, що смерть Ісуса саме на хресті - це не випадковість, а ЗНАК!? Точніше, це - ОДИН З НАЙГОЛОВНІШИХ ЗНАКІВ: Ісус Своєю смертю поставив величезний хрест на ворогові Бога - на злі, яке прикривається маскою "Феміди". Це, як військові іноді позначають на карті цілі - хрестом. І прицілюючись, також на ціль наводять хрест. Або як колись Мойсей за вказівкою Бога позначив (правда, не хрестом, а кров'ю... агнців пасхальних) двері домів народу Ізраїлевого в Єгипті для того, щоб Бог міг побачити, де Ізраїльтяни, а де Єгиптяни (ідентифікація "свій - чужий"). (До речі, тоді Бог сказав Мойсею: "...і над всіма богами Єгипетськими вчиню суд.") Або, ще - як кажуть: "поставити на комусь хрест", - себто, помітити його, як приреченого, списаного і більше не потрібного представника минулого. Ще: в одному з чотирьох варіантів Євангелія - від Івана - є уточнення про те, що: "Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, - і зараз витекла звідти кров та вода." Думаю, що цей спис - це теж не випадковість. Цей спис - це ніби стрілка, яка додатково вказує на цей хрест (із страченим на ньому НЕВИННИМ Ісусом). (Ніби стрілка-курсор у комп’ютерній грі вказує на знак квеста (загадка), позначений хрестом.) Отже, схоже на те, що саме так Ісус Своєю смертю переміг смерть ще й у такому смислі: Бог поставив на горі (на видноті перед усім народом) великий хрест, яким позначив, де ще ховається смерть у цьому світі, тобто вказав на хитру схованку зла - "Феміду". Ще й списом, як стрілкою, додатково було вказано на цей хрест. Мабуть тому, що "Феміда" - це дуже хитра маска, яка під виглядом, начебто, ідеалу справедливості і, начебто, єдино можливого (і тому, начебто, необхідного) способу боротьби проти злочинності насправді може приховати (і приховує) безліч зла, і під її пов’язкою насправді ховають свої очі диявол та смерть. Тому Ісус каже: "...а про суд, - що засуджений князь цього світу", тобто, засуджений диявол (і його князівство зла), бо Ісус зробив нас усіх свідками проти нього, викривши його хитру маску "Феміди". 
Що ж може ховатися під маскою начебто "справедливої" "Феміди"? 
Дивіться додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда".
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=zZgZhw4OpIs&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=7 ) 
...
..................... Додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда". (Початок.) 
...
.....................2.2.1. Тиха мирна ріка... сліз, крові та смерті. 
Як уже зазначалося, навіть в теорії (в логічному ідеалі), тобто без корупції, система "Феміди" не є ефективним інструментом звільнення суспільства від злочинності. Бо навіть не юристу зрозуміло таке: 
- Найбільш наївні порушники закону вигадують детективні схеми, щоб заплутати "правосуддя", щоб їх не покарали. Іноді при цьому намагаються свідомо підставити замість себе іншу людину під підозру і обвинувачення. 
- Інші (наївні) - просто готові "відсидіти", бо це все одно виправдовує їхні надприбутки від злочину. 
- В будь якому разі, навіть якщо злочинців потім таки ловлять і карають, все одно вони скоюють злочини, тому що перед тим вірять, що їм пощастить, і їх не спіймають і не покарають. І такі їхні сподівання іноді виявляються виправданими, бо їх дійсно не вдається спіймати. Дуже яскравим прикладом цього є США, де громадяни, мабуть, більше за громадян інших країн, розуміють важливість дотримання законів і цінують закон. Схоже, що у США багато чесних поліцейських, юристів і суддів. Однак все одно це не допомогло позбутися злочинності - злочинність там не зникла. Може, тому в США такі популярні стали різні супергерої (супермен, людина-павук та інші), які борються проти злочинності, а люди сподіваються, що, можливо, хоча б якісь надзвичайні можливості цих суперполіцейських зможуть допомогти побороти злочинність, яку не вдається подолати звичайним поліцейським... 
Але більш досвідчені злочинці "працюють" оптом (тобто, їхні справи поставлені на потік, на конвеєр), будуючи свій позазаконний "бізнес" із залученням корупційних можливостей: 
- Діляться частиною надприбутків від протизаконного "бізнесу" з дозвільними та контролюючими органами (разові та регулярні хабарі). Таким чином, контролери стають тією частиною організованої злочинності, яка якраз забезпечує легалізацію і прикриття (маскування і захист) злочинної системи, тобто і тут люди закону (люди "Феміди") системно працюють не на звільнення суспільства від злочинності, а навпаки, - на захист злочинності від претензій суспільства. Схем прикриття вже багато, а з часом їх стає все більше. Наприклад, адвокати, судді і прокурори можуть затримати час настільки, що він практично зупиняється (як поблизу космічних "чорних дір"): справи можна відкладати, переглядати, оскаржувати, повертати на дорозслідування... І навіть просто відкривати і закривати їх (хоча б і по декілька разів). І це може тривати роками... Навіть нескінченно довго, якщо знадобиться. ... Докладніше - нижче: Обманні схеми. "Презумпція невинуватості" забирає право на недовіру. 
- Щоби всім учасникам злочинних схем було простіше жити (а іншим людям від цього жити стає важче), можна взагалі узаконити ці несправедливі, тобто злочинні схеми, які злочинцям дають права, можливості і переваги, а у інших їх забирають (створюють нерівність суб’єктів перед законом). Це, мабуть, найбільш зручний спосіб, бо коли таке вдається зробити, то уже на всі претензії система відповідає посиланням на закон і на те, що змінити закон може тільки парламент... А якщо в парламенті більшість депутатів "свої", то він ухилиться від скасування законів із несправедливими схемами. При цьому дуже ефективно працюють навіть досить прозорі несправедливі законні схеми, замкнені на парламент, наприклад, державні закупівлі: держава прописує такі умови "тендерів", щоб ніхто інший, окрім наперед визначеної "своєї" компанії, не міг їх задовольнити. (Після цього можна постачати державі товари чи послуги за іноді в кілька разів завищеними цінами (щоб різницю між ціною держконтракту та ринковою ціною перекачувати в приватні кишені) або неналежної якості (щоб через 1-2 роки знову довелося тратити державні гроші на ті ж самі товари чи послуги, оскільки попередні стали непридатні іноді ще до того, як були здані державі). І таким чином частину зібраних державою податкових грошей законно забирають собі "свої" приватні або юридичні особи.) Ще одним дуже показовим прикладом цього (узаконення несправедливих схем) є дефіцит державного бюджету: всі розуміють, що це обман, але ніхто не може побороти його, тому що його ухвалює парламент, і потім їх захищає "Феміда". Якщо ж схема достатньо заплутана, то ймовірно, ніхто взагалі і "розкопувать" її не стане. А якщо якась окрема людина і почне "копать", то її можна задавити, наприклад, фізично або натравивши на неї "Феміду". Як казав Роберт Хайнлайн у романі "Чужинець у чужій країні" (англ. "Stranger in a Strange Land"): "Неугодних вбивали і будуть вбивати", але "Вбивство замовчують в тому випадку, якщо це зробити легше, ніж відкрити справу". Тобто злочинці когось із неугодних вбивають, а когось іншого з неугодних саджають до в’язниці за підставним, тобто неправдивим обвинуваченням, - залежно від того, що їм легше організувати. Або ще зручно – запровадити такі закони, щоб кожний у будь-яку мить часу був винний у порушенні якогось із цих законів, тоді будь-кого і будь-якої миті можна офіційно ув'язнити, створюючи вигляд начебто покарання за начебто порушення якогось начебто "закону". Тобто знову в таких схемах закон працює на захист зла. Часто це робиться шляхом приховування правди і шляхом захисту обману. А хто не згодний, той вже порушує закон і має справу з карою від "Феміди". Тому найбільш потрібними і зручними для цих цілей є такі додаткові закони, які б дозволяли максимально приховати будь-яку правдиву інформацію (наприклад, закон про захист особистих даних), бо чим більше правдивої інформації відкрито і доступно, тим менше можливостей для злочинності, а чим менше правдивої інформації відкрито і доступно, тим зручніше всіх заплутувати, обманювати і ховати будь-яке зло. 
- Але навіть не організовані, а індивідуальні злочинці (маніяки, просто окремі "вільні художники" злочинного світу) теж можуть отримати захист від корумпованої "Феміди": просто знову замість пір’їнки на терези "Феміди" кладуться гроші - хто більше грошей покладе, той і невинний (достатня кількість грошей на терезах переважує гріхи будь-якої душі). 
Але описані вище різноманітні можливості, які надаються злочинності "Фемідою" - це тільки одна "сторона медалі". А друга сторона - це вимога невідворотності покарання для злочинців. І от, оскільки "Феміда" наполягає на тому, що хтось обов’язково має отримати покарання за кожний злочин, то що відбувається у випадках, коли "Феміда" не може або не хоче знайти справжніх злочинців? - Тоді замість справжніх злочинців вона карає будь-кого іншого, кого зможе обвинуватити. А якщо при цьому у її служителів є такі три "боки", як: 
- дозвіл вважати доказом провини (у скоєнні злочину) "добровільне зізнання" (і при цьому слово "добровільне" фактично дозволяється замінити на "підписане під тортурами", а як відомо, основний смисл тортур полягає в тому, що людині погрожують завдати нестерпного болю, покалічити і потім вбити її в разі непокори, тобто тортурами намагаються залякати людину страхом смерті, і слово "зізнання" фактично дозволяється замінити на "вигадку з наклепом на самого себе", в результаті чого виходить, що: дозвіл вважати доказом провини "добровільне зізнання" фактично означає дозвіл вважати доказом провини "підписану під тортурами, тобто під страхом нестерпного болю та смерті, вигадку з наклепом на самого себе") - цей "метод" "доказу" "провини" невинних людей зло використовувало в усі часи, наприклад, у часи інквізиції, але в останні часи це стало більш масовим явищем: наприклад, генеральний прокурор СРСР за часів сталінських репресій став постійно користуватися ним у відповідь на замовлення вождя, - щоб поставити "на потік" засудження невинних людей, щоб масово вбивати і поневолювати їх (знищувати), - і це дозволило знищити мільйони людей, але і після смерті і Сталіна, і того прокурора система "Феміди" не відмовилась від цього винятково зручного для неї інструменту, який фактично дозволяє поставити беззаконня на конвеєр (на потік); 
- неадекватний ключовий показник ефективності роботи (англ. KPI (кі-пі-ай)) служителів "Феміди" за формулою = "відсоток "розкритих" злочинів від загальної кількості зареєстрованих злочинів, %" (неадекватний, тому що він не зменшує злочинність, а збільшує її, тому що через дозвіл наклепу на себе фактично в цій формулі слово "розкритих" замінено на "покараних" або, точніше, "засуджених", причому безвідносно до наявності чи відсутності справжньої провини у засудженого); 
- наявність величезної "вилки" можливих вироків для покарання за один і той самий злочин (як кажуть: "від трьох до восьми..." або "від двох тижнів умовно до довічного в тюрмі суворого режиму...", причому сину прокурора за вбивство людини машиною на дорозі внаслідок керування у нетверезому стані дають "два тижні умовно", а комусь за крадіжку особистого майна вартістю менше кількох середньомісячних зарплат - "від трьох до восьми..." років в’язниці); - 
то в результаті всіх цих "особливостей" "мирної" "Феміди", ми маємо, те, що маємо (як сказав один із членів донедавна правлячої партії, - "Феміда" в Україні працює за принципом: "знайти винних, потім покарати невинних, потім винагородити непричетних", - але схоже, що насправді винних знаходити взагалі не обов’язково, головне - когось покарати, а винагороджують насправді не тільки непричетних, але, і ще більше, - причетних теж (KPI "% розкриття"), що значно прискорює і поширює розвиток беззаконня, бо стає одним із заохочувальних мотивів цього процесу). І все це у підсумку призводить до таких наслідків: 
- Засудження і покарання невинних замість винних, а також уникнення покарання винними стають постійним і з часом все більше переважаючим усі інші варіанти явищем. Про це регулярно розповідають екстрасенси за підсумками розслідувань у телепрограмі "Слідство ведуть екстрасенси (Україна)". І завдяки "Феміді" злочинність (тобто, зло) не тільки не зникає, але навпаки, процвітає, розвивається, поширюється і захоплює все більше і більше влади над суспільством, набуває все більшого впливу на нього, а законослухняні люди у суспільстві втрачають все більше будь-яких прав - від особистих свобод людини і громадянина до майнових прав, як наприклад, право власності навіть на предмети першої необхідності (останнє житло чи, хоча б, найменша соціальна допомога, яка дозволила б вижити у скрутний час). ... І безупинно тече широка тиха мирна ріка сліз, крові та смерті... 
Повторно: Що і спостерігається досі, як і багато років тому. Тільки тепер беззаконня стало ще більше, бо у зла було багато часу, щоб розвинути і поширити свій вплив. І це не дивно, бо в основі системи законів суспільства, як раніше, так і тепер, була і залишилась закладена одна і та ж сама логіка, одні і ті ж схеми, однакові алгоритми - це логіка, схеми і алгоритми законів "Феміди". 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=T8iNI08dEJk&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=8 ) 

.....................2.2.2. Буремний вир боротьби. (Повстання.)
Якщо влада поводиться мудро, то вона прибирає беззаконня і сама не допускає його, намагається прислухатися до побажань людей і задовольняти справжні потреби людей, а не свої власні інтереси, обманом проголошувані "бажаннями народу" (як це робить немудра влада). Мудра влада намагається бути чесною і не робити вчинків, які могли б викликати недовіру чи невдоволення народу, а якщо таке сталося, то вибачитись за помилки і недовіру і запропонувати їх виправити. Але якщо багато людей не згодні знову довіритись діючій владі і вимагають її відставки, то мудра влада розуміє, що краще піти у відставку, ніж вступати в боротьбу проти народу, щоб люди не почали боротьбу проти нерозумної влади. 
Якщо ж люди повстають проти влади, намагаючись захистити себе від її свавілля, і при цьому формально порушуючи закон, тому що цей закон написали і запровадили самі ті злочинці, які свавільно попрали права людей і не залишили людям формальної законної можливості захищати свої природні права, навіть право виступати з мирними протестами, навіть якщо такі права передбачені Конституцією, то система начебто-правосуддя "Феміди" автоматично перенацілюється на придушення протестів та знищення людей, повсталих боротися за свої свободи та інші права, оголошуючи їх злочинцями за їхній протест. Причому навіть мирний протест законодавці-злочинці можуть поставити формально поза законом, ухваливши протиправні свавільні зміни до закону, або отримавши протиправні свавільні рішення залежних від влади судів (з фіктивними або теж свавільними нібито-обгрунтуваннями цих рішень), а на додачу ще й побити протестувальників (а деяких із них навіть вбити). В таких ситуаціях начебто "правоохоронна", а насправді уже злочинна система "Феміди", оскільки одним рішенням провладного парламенту вона швидко перепідпорядкована злочинним законам, які свавільно крадуть у людей їхні права, стає знаряддям (зброєю) масових репресій з боку зло-чинної влади (незалежно від номінальної системи правління: чи республіки, чи олігархії, чи монархії, чи іншої системи влади, а фактично - диктатури і тиранії). При цьому "Феміда" нападає на протестувальників чи повстанців, намагаючись їх вбити чи ув’язнити. 
Так було і за часів Спартака у Стародавньому Римі, і в різні роки початку 21-го століття в Росії, і під час Майданів в Україні зимою 2013-2014 років: 
....... (приклади з історії) 
- Стародавній Рим за часів Спартака був рабовласницькою республікою з диктатурою рабовласників, де у рабів не було права на протест чи повстання, а замість цього у раба був тільки обов’язок бути страченим у разі його непокори рабовласнику (протест) чи опору рабовласнику (повстання), або в разі його втечі (протест). Люди, яких рабовласники "законним" шляхом (якимось чином) зробили рабами, законом були позбавлені права в законному порядку оскаржити ці норми про позбавлення їх деяких (багатьох) прав, зокрема, прав на протест чи на повстання, чи інших (наприклад, у них не було права розірвати рабські трудові відносини з роботодавцем-рабовласником). І Давньоримська "Феміда" за допомогою армії знищила втікачів (мирних протестувальників) і повстанців очолених Спартаком. 
- Росія в різні роки початку 21-го століття формально була федеративною республікою, а фактично - диктатурою і тиранією, в якій незгодних із владою людей хапають при спробі висловити свою позицію на мітингу (або в ЗМІ) чи навіть за німий протест і ув’язнюють за це. Бо владі в Росії успішно вдалося закріпити законом (юридично) те, що не вдалося владі в Україні, - фактично забрати у народу право проводити мирні мітинги протесту, оскільки людям залишили право проводити мітинг тільки в разі, якщо це буде дозволено владою. На практиці це означає, що влада може заборонити проводити будь-який мітинг протесту. В разі опору цій забороні "Феміда" силою примушує незгодних виконувати цей свавільний закон і карає їх, в т.ч. і штрафами, і ув’язненням. 
- Україна за часів протестів "Майдану" у Києві та в інших містах зимою 2013-2014 років, формально була республікою, а фактично - диктатурою і тиранією, в якій правляча партія на чолі зі своїми лідерами, в т.ч. з тодішнім Президентом України, спочатку декілька разів силами міліції і найманих бандитів били протестувальників (при цьому обвинувачуючи їх - своїх жертв - у тих злочинах, які насправді самі злочинці - влада і її найманці - скоювали проти них). Багатьох протестувальників навіть було викрадено і вбито (їх було знайдено мертвими або взагалі не було знайдено після зникнення). А потім, замість визнати свою неправоту, ця правляча партія на чолі зі своїми лідерами (і з порушенням регламенту, тобто з порушенням закону) проголосувала (в парламенті) за прийняття законів, якими намагалася вкрасти у людей право на мирні протести не тільки фактично, як раніше (шляхом побиттів, залякувань, викрадень і вбивств), але тепер уже і юридично - шляхом введення законом таких додаткових обмежень на можливості здійснювати це право, які фактично забирають це право у людей, унеможливлюючи його практичне здійснення - за зразком Росії (тому ймовірно, що це робилося відповідно до вказівок з Москви). Після цієї спроби правлячої партії юридично закріпити бажання влади забрати у народу право на протести, тобто після 17.01.2014, частина протестувальників почала використовувати пляшки із запальною сумішшю для фізичної боротьби проти силового компоненту влади, тобто, проти міліції. Таким чином, реакцією на спробу правлячої партії поставити законні мирні мітинги протесту поза законом просто шляхом свавільної зміни законів став перехід частини мітингарів від мирного протесту до повстання (випадки застосування вогнепальної зброї з їхнього боку якщо і були, то не більше, ніж кілька випадків за весь час повстання, що означає ймовірну присутність провокаторів). Інша частина протестувальників на Майдані залишилась в межах мирного мітингу, бо не брала участь у наступах на кордони міліції. Початок повстання дав "Феміді" привід оголосити про порушення законів з боку мітингарів і про те, що у відповідь на це влада знову застосує силу, але тепер уже із використанням більш важкої зброї. ... Через деякий час наслідком впертого небажання правлячої партії та її лідерів визнати свої помилки і вибачитись, щоб почати зупиняти процес зростання напруженості та обсягів конфлікту, стали: розстріл (за участю озброєних "служителів Феміди") протестувальників з вогнепальної зброї у Києві з багатьма жертвами ("Небесна сотня"), а також втеча тодішнього Президента України до Росії. ... ... (Додатково: Участь Росії у таких подіях, як втеча колишнього Президента України до Росії, подальша окупація і фактичне загарбання Криму Росією із офіційним оголошенням Росії про приєднання Криму до своєї території, а також інформаційна війна Росії проти України (і проти російського народу), а також терористична і вже навіть пряма неоголошена війна Росії проти України на території України, особливо, у Донецькій та Луганській областях, - все це, як тепер стало зрозуміло, є різні компоненти одного процесу - війни, яку Росія розпочала проти України.) 
....... (кінець прикладів з історії)
При цьому найчастіше, тобто, як правило, буває, що порушень прав та законів з боку самої влади "Феміда" "не помічає" (бо її служителі не хочуть помічати цих порушень). Цей принцип описує давно відома фраза, яка вже стала приказкою: "Переможців не судять". На практиці це означає, що поки влада чинить репресії проти ще мирних протестувальників або проти вже повсталого народу, тобто, поки народ ще не домігся врахування владою народних вимог, то ніякі "правоохоронні органи" не будуть ні розслідувати, ні судити, ні карати, і іноді навіть не будуть просто словами засуджувати порушення прав протестувальників чи повстанців з боку влади (з боку силових підрозділів влади або з боку додаткових сторонніх найманців влади, або з боку парламенту, прокуратури чи судів). Тому що "Феміда" є частиною влади, і якщо вона залежна від правлячої партії диктаторського режиму, то не буде діяти всупереч діям цього режиму, тобто не буде протидіяти своїм фактичним володарям, навіть якщо ці володарі чинять злочини та беззаконня, і це значить, що "правоохоронці" не будуть ні охороняти, ні захищати права протестувальників, оскільки доля самих "правоохоронців" великою мірою залежить від свавілля диктаторської беззаконної влади. 
Якщо ж опонентам вдасться побороти попередню владу, то влада змінюється і змінює людей на посадах, в т.ч. і в системі "Феміди". Там, де це вдається зробити, "Феміда" автоматично розвертає свою зброю проти людей, які підтримували попередників, і тим більше, які працювали в системі попередньої влади. При цьому до нещодавніх протестувальників і навіть повстанців, які тепер перемогли, нова влада, яка до того була лише слабкою опозицією, разом з наповненою іншими кадрами "Фемідою" ставляться лояльно, тобто намагаються не конфліктувати з повстанцями і в разі необхідності робити їм зауваження дуже м’яко, тобто "Феміда" з оновленими кадрами тепер намагається "не помічати" нові і "забути" старі можливі порушення з боку мітингарів і навіть повстанців, які перемогли... Зокрема, і нова влада, і "Феміда" тепер намагаються не згадувати про те, що право на повстання у Конституції не передбачено, тож повстанці формально мали би бути, як мінімум, підозрюваними в порушенні законів. Хоча в багатьох випадках очевидно, що вони застосували силу для самозахисту від беззаконня і порушення їхніх прав з боку попередньої влади, однак за формальними правилами "Феміди" тільки суд має право визнати ці дії самозахистом, а поки такого рішення суду немає, то ці дії повстанців формально викликають підозру про ймовірне порушення законів з боку повстанців... Але чомусь усі звикли до того, що переможців не судять. Хоча в описаній тут ситуації повстанці, хоч і не мали права на повстання, однак мали право на самозахист від порушень їхніх прав з боку попередньої влади, і це означає, що і для них, і для нової влади, можливо, було б вигідно провести такі суди якраз для того, щоб зняти з них і підозри, і необгрунтовані обвинувачення шляхом того, що виправдати повстанців, визнавши офіційно і формально в судовому порядку, що це був самозахист (що відповідає фактичній історії подій на Майдані 2013-2014, але не під час повстання Спартака, оскільки у громадян України формально права ще не встигли відібрати, а у Спартака та інших рабів формально таких прав не було). Причина цього явища теж, ніби, зрозуміла: хто знає правду про події протесту і повстання і здатний думати, той і сам зрозуміє, що це був самозахист, а з іншого боку, розслідувати і провести через суд таку справу - з величезною кількістю учасників, подій і епізодів, по багатьох з яких немає можливості встановити деталі, бо злочинцям вдалося сховати і знищити сліди і докази їхніх злочинів,... - така справа має перспективу ніколи не бути доведеною до кінця, а значить, багато людей можуть залишитись під підозрою, тільки тепер уже формальною з боку "Феміди" (а у випадку повстання Спартака "Феміда" взагалі не мала підстав виправдати повсталих рабів, навіть якби їм вдалося перемогти). Тож теоретично "Феміда", нібито, могла б судити навіть повстанців-переможців і навіть виправдати їх, хоч тут можуть виникнути, здається, значні технічні ускладнення... Але проблема... зі Спартаком: це тільки зараз у людей є право на самозахист, і змінивши кадри служителів "Феміди" після перемоги, зараз можна теоретично сподіватися на виправдання повстанців-переможців на основі права на самозахист (якщо сусіди-друзі диктаторів не повернуть все назад), а раніше Спартаку і його товаришам - рабам - було б недостатньо змінити людей "Феміди", а довелося б для цього змінити ще й закони, але ж і це не змогло б задовольнити "Феміду", тому що раби повстанці і втікачі формально за рабовласницькими законами Давнього Риму скоїли злочини до того, як вони перемогли і змінили закони (якби навіть вони змогли тоді перемогти), а значить, формально "Феміда" навіть в разі їхньої перемоги мала б вимагати від них дотримати закон і покарати його порушників, тобто від повсталих і утеклих рабів разом зі Спартаком чесна і послідовна формальна "Феміда" мала б вимагати, щоб вони вбили (стратили) самі себе або один одного - не важливо - головне, що навіть якби вони змогли перемогти, і якби при цьому чесно "Феміда" дотримувалась законів і почала судити усіх, в т.ч. переможців, то Спартак разом з іншими рабами-повстанцями і рабами-втікачами не мали б ніяких інших варіантів, окрім як бути вбитими чи померти, тобто закон для рабів передбачає тільки такий вибір варіантів - вибрати, яким з варіантів смерті їм загинути... 
Тож схоже, що під час масових протестів - і під час "Майданів" в Україні 2013-2014 років, і в Росії початку 21-го століття, і у Стародавньому Римі часів Спартака - проблема навіть відносно "чесної" формальної "Феміди" полягає не тільки в технічних особливостях і ускладненнях розслідувань, і не тільки в тому, що вона судить не всіх, а тільки тих, кого захоче, тобто здебільшого опонентів, але головне, що Спартаку та іншим рабам навіть теоретично формальна логіка "Феміди" не залишає шансів на життя, тому що судить вона на основі людських законів, які досі і в Росії, і в Україні не визнають не тільки право народу на повстання, але і ставлять під сумнів право людей на самозахист, незважаючи на те, що Конституція гарантує таке право (як, між іншим, і право на мітинги протесту без зброї, право на свободу думки і її прилюдного висловлення, тобто на свободу слова, право на отримання об’єктивної інформації від ЗМІ та інші). При цьому Спартаку та іншим рабам людські рабовласницькі закони не залишили іншого права на самозахист, окрім смерті. Але ж зрозуміло, що це просто свавілля людських законів диктатури і тиранії (і їх захищає "Феміда"...), а Бог дає людям право на самозахист і на життя, бо Бог дав людям ноги, руки і голову, Бог дав людям сили, волю і розум не тільки для того, щоб працювати, але і для того, щоб вони могли захищати себе і ті права, які їм дав Бог, і оберігати все життя на Землі. Тому як би рабовласники не писали, що у рабів немає прав, як би вони не намагалися забрати у людей їхні права за допомогою своїх свавільних законів і зброї "Феміди", але Бог має іншу думку. І Ісус говорить про це: 
- "Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів." 
- "Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!" ... "І не бійтеся тих, що тіло вбивають, а душі не можуть убити;" 
- "Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили. ... Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, - Мені не вчинили!" 
- "Люби ближнього свого, як самого себе." ... "І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки." 
І, крім того, схоже,... що Бог поставив на "Феміді" хрест. 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=D-JUOeWWUJk&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=9 ) 

.....................2.2.3. Пекельна трясина. (Війна.) 
Стосунки "Феміди" з переможцями розглянули. Припустимо, що про обвинувачення майже переможених "Феміді" не дозволяє "забути" частина переможців, які за звичкою вимагають від "Феміди" покарання (помсти) майже переможеним ворогам (за ті страждання, в т.ч. кров і смерті, яких вороги завдали їм раніше - під час боротьби)... Але ж майже переможені злочинці знають про це, і тому вони завчасно підготували запасний план - план збройної оборони (з можливим контрнаступом). І вони (називають себе "ополченцями" і) починають війну, прикриваючись тим, що це з їхнього боку самооборона, тобто теж самозахист, ніби симетричне явище до того повстання людей на захист своїх прав, яке скинуло попередню владу з її свавіллям і беззаконням. Але ж фактично, вони кажуть частково правду, коли заявляють про те, що це з їхнього боку є самооборона, тобто самозахист, бо їх посадили б у тюрму, якби нова влада разом з частково оновленою кадрами "Фемідою" змогли їх дістати. І хоча це є самозахист злочинців від переслідування з боку закону, однак закон "Феміди" для них означає надовго потрапити до тюрми, тож це таки є самозахист людей від тюрми (від розправи)... Тому, все таки, самозахист злочинців від "Феміди" з її не тільки законом, але і тюрмою, - це один із логічних мотивів, через який злочинці не захочуть припинити війну, здати зброю і далі вже мирно вести переговори про зони впливу, навіть про можливі зміни до законів чи щось інше з новою владою. А от якби прибрати цей мотив самозахисту... - якби тому, хто раніше вчиняв злочини, дали прощення (за минуле) і можливість не втратити свободу в тому разі, якщо він (чи вона) визнає шкідливість продовження війни, визнає перевагу і потребу якнайшвидше повернутися до мирного стану і, відповідно, припинить воювати і здасть зброю обраній народом владі (і цим визнає її такою), а значить, визнає таким чином і права та інтереси народу і зрозуміє необхідність поваги до народу, який цю владу обрав, то можливо, що (серед злочинців) знайшлись би бажаючі погодитись на таку пропозицію. 
Вести переговори мирно означає в межах законів, тобто не продовжуючи порушувати права інших людей, не погрожуючи іншим людям зброєю і розправою, але без тюрми для злочинців за минулі їхні злочини. 
Легенда про самозахист злочинців - це тільки частково правда, тому що окрім цього мотиву самозахисту у них можуть бути і інші мотиви, наприклад: позитивне бажання зберегти свій вплив і надалі продовжувати чинити беззаконня, забираючи у інших людей їхні права заради задоволення своїх інтересів чи амбіцій або вимагаючи для себе якихось пільг і більших прав порівняно з іншими людьми заради тих же цілей; банальне заробляння брудних, кривавих, але досить великих грошей, які прихований ворог платить цим злочинцям як своїм найманцям і маріонеткам, щоб заради досягнення цілей цього таємного ворога вони надалі ще більше гнобили людей, ще більше забирали їхні права, ще більше залякували (тероризували і вбивали) їх і ще більше заважали їм працювати і жити; (у злочинців) можуть бути і інші мотиви... Тому якщо злочинці не визнають обраної народом (законної) влади, не припиняють брехати і воювати (проти народу) і не здають зброю навіть після пропозиції не садити їх у тюрму (прощення в разі згоди на мир), ЗНАЧИТЬ, НАСПРАВДІ У ЇХНІЙ МОТИВАЦІЇ ГОЛОВНИМ Є НЕ МОТИВ САМОЗАХИСТУ (спасіння злочинця від тюрми), А ЯКИЙСЬ ІНШИЙ МОТИВ, і тому вони не відмовляються від своїх свавільних зазіхань на права інших людей, намагаючись зберегти собі здобуті внаслідок обману і протиправного застосування сили чи залякування силою пільги, переваги чи інші паразитські можливості відносно інших людей, і це означає, що вони продовжують вважати себе вищими істотами, ніж інші люди, тобто продовжують зневажати інших людей (не поважають їх), а значить, вони готові знову брехати і порушити права інших людей при першій новій нагоді, тобто готові знову повернутися до вчинення злочинів і беззаконня. (Це, ніби, логічний детектор правди.) Тоді, на жаль, народу залишається тільки захищати себе від таких людей силами обраної ним влади, тобто силою зброї, або іншими способами (бажано при цьому зберегти максимум життів (усім))... Якщо ж після прощення попередніх злочинів в разі згоди на мир (щоб їм уже не загрожувала тюрма від "Феміди" за старі злочини), злочинці погоджуються повернутися до миру і припинити свої брехню, злочини і беззаконня проти народу, погоджуються почати поважати інших людей, в т.ч. їхні права, тоді є надія на те, що ці люди стануть з колишніх злочинців нормальними людьми і будуть задовольняти свої інтереси і амбіції в рівних умовах і на рівних правах з іншими людьми. САМЕ ТОМУ ОБГОВОРЮВАТИ ВСІ ІНШІ ПОБАЖАННЯ І ВИМОГИ ЗЛОЧИНЦІВ (окрім їхнього самозахисту від тюрми) Є СМИСЛ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВОНИ ПРИПИНЯТЬ ВОЮВАТИ, ЗДАДУТЬ ЗБРОЮ І ПОЧНУТЬ ПОВАЖАТИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ (І ЇХНІ ПРАВА), - ТОДІ ТАКЕ ОБГОВОРЕННЯ МОЖЛИВЕ НА ЗАГАЛЬНИХ ЗАСАДАХ, ТОБТО У РІВНИХ УМОВАХ І ПРАВАХ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ. Якщо колишні злочинці погодились на мир і повагу до народу, то навіщо ж їх садити до тюрми, коли вони вже зрозуміли і визнали, що раніше помилялися і більше не будуть робити шкоду іншим людям? Якщо колишні злочинці більше не будуть чинити брехню, злочини та беззаконня проти інших людей, тобто проти народу, то основна ціль, досягнення якої люди чекали від "Феміди", - припинити продовження злочинів - таким чином буде досягнута саме завдяки усуненню мотиву самозахисту злочинців від тюрми через відмову від ідеї і від наміру садити людей до тюрми. Тобто основна ціль буде досягнута через відмову від звичних методів мотивації з боку "Феміди" (через відмову від тюрми і від залякування тюрмою). 
Але при цьому пропозиція прощення (відмова від тюрми) в разі згоди на мир не повинна містити ніяких винятків чи обмежень, наприклад, там не повинно бути винятку про те, що прощення і звільнення від тюрми не буде для злочинців, які раніше скоїли вбивство чи інші тяжкі чи особливо тяжкі злочини (хто з опонентів взагалі розуміє класифікацію злочинів, щоб знати, які з них тяжкі, особливо тяжкі, а які не є такими і дозволяють уникнути тюрми?). Бо якщо такі винятки з’являються, то по-перше, пропозиція миру одразу ж стає набагато менш цікавою для людей, які не зможуть отримати прощення і звільнення від тюрми, і по-друге, багато інших людей, які насправді не вчиняли тяжких злочинів, тобто могли б отримати прощення і звільнення від тюрми, навряд повірять у цю пропозицію, тому що ніхто точно не знає (в т.ч. влада, яка її оголосила, і тим більше, інші люди), хто з опонентів вчинив тяжкі злочини, а хто - не вчиняв, оскільки ці дані можуть з часом змінитися після з’ясування додаткових обставин попередніх злочинів. А це означає, що винятки з пропозиції про прощення дуже сильно зменшують кількість людей, яких ця пропозиція може зацікавити, тобто кількість людей, які погодяться на перехід до мирного врегулювання конфлікту. (Тим більше, якщо досить багато людей взяли зброю і почали воювати проти народу і обраної ним нової влади саме тому, що перебували в неадекватному стані майже гіпнотичного обману внаслідок потужного і тривалого впливу ворожої пропагандистської брехні, від котрого держава не змогла їх раніше захистити, а деякі з них і далі продовжують вірити у цю брехню про те, що інша частина народу і нова влада хочуть, начебто, влаштувати над ними розправу, начебто, забрати їхні права і, начебто, ледь не повбивати їх, і тому їм, начебто, необхідно захищатися... І хоча це стає дедалі важче, тому що війна щодня збільшує кількість жертв, але все одно і можливо, і потрібно показати тим людям, що то був безпідставний наклеп - відверта брехня - з боку хитрого таємного ворога, а справжні цілі народу і його влади - це мир і взаємна повага для всіх.) Чим взагалі обумовлена наявність винятків (з пропозиції про прощення в разі переходу до миру)? ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯКОЇ ЦІЛІ МОЖУТЬ БУТИ ДОДАНІ ЦІ ВИНЯТКИ? Варто розуміти це, і наскільки важлива ціль, якій вони служать, тому що саме ці винятки можуть стати на заваді усуненню мотиву самозахисту злочинців від тюрми, який може бути вирішальним для різних людей у різний час, і таким чином ці винятки можуть стати ключовою перешкодою (каменем спотикання) на шляху від війни до миру. І тому ці винятки, цей половинчастий захід можуть стати тою трясиною, яка загрожує затягти усіх людей назад у все зростаюче пекло продовження війни. Але ж усі нормальні люди хочуть миру! (Докладніше - http://www.youtube.com/watch?v=erRNxVYNdnc&list=UUOmUHlps3VdSmQBM8rR8JYg .) 
Про все це говорить Ісус Спаситель: 
- Ви чули, що сказано: "Люби свого ближнього і ненавидь свого ворога". А Я вам кажу: "Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі..." Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! 
- Ви ж моліться отак: ... "... і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..." (і не введи нас у спокусу (бажання помсти), але визволи нас від лукавого (від неправди про те, що помста начебто якось могла б допомогти)). 
- Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. ... (але) Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас... (тож, на жаль, доводиться захищатися від нападів тих, до кого не одразу доходить істина про те, що мир і взаємна повага найбільш вигідні для всіх сторін конфлікту (бо це збільшує їхні шанси вижити)). 
- "Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?" 
- Притча про блудного сина: "...будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий - і ожив, був пропав - і знайшовся!" ("веселитись та тішитись треба ..., бо цей брат твій був мертвий - і ожив, був пропав - і знайшовся!")
...
Причини зв’язку беззаконня і зла з "Фемідою" стають краще зрозумілими, якщо врахувати, що ця прадавня начебто "правоохоронна" система "Феміди" насправді є просто узаконеним звичаєм мститися кривдникам і ворогам або комусь іншому, кого призначать відповідальним замість справжнього винуватця (цап-відбувайло), головне, щоб було: око - за око, зуб - за зуб, смерть - за смерть, - що, схоже, значно більшою мірою відповідає бажанню вдовольнити емоцію гніву, ніж логічній цілі зменшити злочинність (бажано до нуля). 
І завдяки тому, що сильні емоції, такі, як гнів, відключають у людини розум, то злу так довго вдавалося різними способами приховувати від людей ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ ОБМАНІВ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА - міф про те, що начебто тільки "правоохоронна" система "Феміди" є єдино можливим способом боротьби проти злочинності і встановлення справедливості, тоді як насправді "Феміда" - це нібито "пристойна" і "офіційна" маска, під якою навчилися ховатись найрізноманітніші прояви найбільшої у світі кількості зла (тобто сил, націлених на руйнування, знищення, недієздатність і смерть), в т.ч. "Феміда" - це частина зброї і навіть мотивації злочинності. Головний принцип "Феміди": "покарання - за злочин", точніше, "покарання (і страх покарання) - за порушення", тобто "око - за око, зуб - за зуб (і смерть - за смерть)!" - ЦЕ АЛГОРИТМ НЕ СПРАВЕДЛИВОСТІ, А ВІЙНИ І СМЕРТІ (ЯКЩО ТОЙ, ХТО КАРАЄ, САМ МОЖЕ БУТИ "ПОКАРАНИЙ" (може тому, що він порушує (природне) право на самозахист?)). Тому що цей алгоритм помсти запускає послідовність взаємних ударів між учасниками із залученням все більшої і більшої кількості учасників з плином часу (процес "війна"), стаціонарними (тобто кінцевими стійкими) станами якої є тільки смерть або безсилля учасників з однієї чи з декількох сторін (недієздатність, внаслідок якої учасники сторін вже не спроможні продовжити війну, як вимагає від них правило відповідати ударом на удар, тобто внаслідок недієздатності вони вже не спроможні продовжувати виконувати цей алгоритм). У деяких випадках принцип "Феміди" доходить до того, що люди карають навіть самі себе (хибно думаючи, що Бог, начебто, хоче їх покарати, або бояться, що Бог, начебто, збирається покарати їх пізніше) замість того, щоб отямитись, зупинитись, подивитись навколо, згадати про життя своє та інших істот і про цілі (свого та інших життів), визнати, що "я" можу помилятися, спробувати зрозуміти свої помилки, і як можна їх виправити, тобто задуматись про те, які висновки їм треба зробити (чому навчитися) з тих уроків, які дали їм Бог чи світ, щоб спробувати зрозуміти, куди йти далі. 
Отже, цей алгоритм помсти (і смерті) і його втілення на ім’я "Феміда" - ЦЕ ДУЖЕ ЗНАЧНИЙ ФАКТОР РИЗИКУ ДЛЯ ЖИТТЯ У СВІТІ (на Землі). Саме тому Ісус приділив особливу увагу питанням про ворогів, суд, каяття і прощення гріхів і, особливо, - системі прикриття зла - "Феміді". Крім того, Ісус показав, як можна ефективно триматися в області впливу добра і уникати впливу зла - це молитва-алгоритм "Отче наш", і в т.ч. рядок: "...але визволи нас від лукавого", - що означає: допоможи нам звільнитися від неправди і допоможи нам знати правду, бо знаючи правду ми матимемо більше шансів захистити себе, знайти оптимальний вихід з різних конфліктів (різноманітних інтересів) і досягти правильних цілей. 
...
..................... Додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда". (Кінець.) 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=jfK2nSZXoSI&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=10 ) 

..............2.3. Обман (обманні схеми). 
Хиба (брехня) і приховування правди - це те насіння, з якого швидко виростає врожай всякого зла, в т.ч. війни, де смерть рясно жне, косить і молотить... Докладніше про те, як це відбувається, про логічні "механізми" цього явища - дивіться нижче – додаток: Обманні схеми. 
Брехню (хибу), приховування правди треба викрити і прибрати. Замінити це на правду: максимальна відкритість і прозорість. Ісус каже: "...і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!" 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=5vHn4aj-0zA&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=11 ) 

.......3. Думаю, що для того, щоб було легше зрозуміти ідеї Бога, передані в науці Ісуса (Євангелії), кожній людині треба скорегувати усвідомлення самого себе, а саме, зрозуміти, що кожний з інших людей (і навіть інших живих істот) - це теж частина (як клітини в біології) єдиного великого над-організму: суспільства, країни, людства, біоти Землі і всього світу (потенційно - Царства Небесного). І кожний з цих навіть найменших братів Бога має у цьому світі свою місію. І кожний з цих біороботів робить щось корисне для цього світу, а значить, і для кожного з тих, хто в ньому живе. 
А якщо хтось робить зле і шкідливе, то ймовірно це тому, що або це так тільки здається спостерігачу через те, що сам спостерігач не зрозумів місію того нібито "злодія" у світі (тоді варто спершу "вийняти колоду" зі свого ока), або тому, що "злодій" збився зі свого шляху, заблукав, як той "блудний син" чи "загублена вівця", тому можна спробувати допомогти йому знайти вихід на стежку до правди, спасіння і життя у добрих, сприятливих умовах, і тоді він теж буде допомагати іншим, тобто докладе свою "лепту" у справу спільного життя і процвітання. 
Чоловік на ім’я Боббі Коннер так переказав слова Ісуса, передані (за свідченням Боббі) Ісусом через нього людям: "Скажи народу, що вони були вибрані Богом у вічному минулому, щоб жити в сучасності, щоб творити майбутнє. - Це наше покликання." (0.20:50 на http://www.youtube.com/watch?v=GsmY__039cY&t=0h20m50s ) 
Отже, немає людей, що від народження кращі чи гірші за інших людей, але кожний може (у кожну нову мить часу) здійснити "добрий" чи "поганий" вчинок. Думаю, з цього випливає висновок про те, що безпідставно стверджувати про расову чи етнічну, чи статеву, чи ще якусь "гіршість" чи "кращість", "нижчість" чи "вищість". Але у якійсь певній справі кожний має можливість краще за інших проявити себе (саме у цій справі). 
...


( відео: http://www.youtube.com/watch?v=JE8olU8vV1o&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=12 ) 

Чому саме зараз?

.......Мішель Нострадамус вказує, що саме зараз зросла актуальність того, щоб людство (біологічний вид "homo sapiens"), нарешті, подорослішало і почало не по-дитячому, а свідомо сприймати Слово Бога. Свідомо, по-дорослому - означає, що недостатньо визубрити вірші Володимира Маяковського: "Крошка сын к отцу пришёл и спросила кроха: что такое - хорошо, и что такое - плохо?", - і що недостатньо, щоб батько просто навішав дитині ярликів: це – "добре", а це - "погано". Замість цього доросла людина має розуміти не тільки те, що щось є добре або погане, але критично важливо, щоб людина вірила в це, бо віра зробить ці знання застосовними, дієвими і активними. А щоб легше було повірити, людина має зрозуміти, ПОБАЧИТИ своїм РОЗУМОМ причинно-наслідкові зв’язки між явищами і алгоритм взаємодії між ними, тобто зрозуміти правду про те, ЧОМУ щось є добрим чи поганим, і головне, - ЩОБ ДОСЯГТИ ЯКИХ ЦІЛЕЙ це є доцільно (добре), а для яких - недоцільно (погано). 
(Спостереження: Знання і розуміння не є необхідною умовою для віри, але вони належать до множини, яка має непорожній перетин з множиною достатніх умов для віри.) 
Ісус казав: "Бо поправді кажу вам: коли будете мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: "Перейди звідси туди", то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!" ... - "Як зерно гірчичне" - це що означає?: віру маленьку, як розмір зерна, чи функціонально - що всередині зерна міститься генетичний алгоритм (інформація), який за певних умов розгортає зерно в рослину? Тож, якщо людина знає, як може гора перейти, відповідно, людина вірить, що гора може перейти... Наприклад, терикони у Донбасі - пам’ятники тому, як люди змусили гори вийти з-під землі... Звичка каже, що така інтерпретація(, звичайно,) виглядає дещо "натягнуто", але логіка підказує, що це логічно несуперечливо. Звичка каже, що можливо, все таки, це не зовсім доречний приклад про віру... але... це логічно несуперечливо. 
.......Чому ж саме тепер зросла актуальність необхідності людству подорослішати? На це питання Мішель Нострадамус відповідає, що якщо це не станеться, то (рос.): 
"То Слово от Бога впустую пришло, 
И будет тогда на земле тяжело." (Предсказания Мишеля Нострадамуса, перевод Дианы Меркурьевой - http://graal777.narod.ru/trapeznaya/nostr.html ) 
А також: 
"А если не соберутся, 
То всей Земле - гроб, - 
Такое условие выдвинул Бог." (http://www.youtube.com/watch?v=5zhAb5ir3VM ) 
.......Думаю, що тут можна пофантазувати про можливі причини таких умов. Наприклад: 
.......Припущення 1. Уявімо, що Бог знає, що на планеті Земля через певний час ймовірно почнуться катастрофи. Припустимо, астероїд може впасти і знищити життя на планеті (разом з людством). Для того, щоб підготуватися до спасіння себе і інших видів життя на Землі, людству необхідно почати готуватися до спасіння заздалегідь, наприклад, за сто чи за тисячу років до імовірної події, щоб був час зробити потрібні відкриття, розробити технології, достатні для виживання в космосі, переселення з Землі або виживання на Землі після катастроф тощо. Крім достатнього ресурсу часу на такі масштабні розробки потрібна наявність іще й достатньої кількості інших ресурсів, наприклад, інтелектуальних ресурсів, обчислювальних потужностей, точного високотехнологічного виробництва і т.д.. А якщо люди замість готуватися до спасіння себе та інших займаються навпаки війнами, знищенням (вбивствами) один одного, або хоча й не вбивають, але максимально ускладнюють життя одне одному (гноблять, пригнічують), забираючи у інших ресурси, які дозволили б їм не тільки думати про виживання сьогодні, але займатися ухиленням від майбутніх катастроф та підготовкою до спасіння, займаються розробкою нових видів зброї замість технологій підтримання і продовження життя, просто споживають невідновлювані природні ресурси і деградують, не бажаючи думати над майбутнім самих себе і інших живих істот у світі... Тоді Бог розуміє, що люди ймовірно загинуть, коли така катастрофа станеться, адже будуть не готові врятувати себе, помилково сподіваючись, що все це замість них має зробити Бог. І розуміючи це, Бог попереджає: люди, подумайте, так ви не зможете врятуватися, і будете знищені! 
Тут варто знову згадати історію про Ноя - Ісус Спаситель прямо розповідає про це у Євангелії (Матвія): "Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, "коли Ной увійшов до ковчегу", і не знали, аж поки потоп прийшов та усіх забрав..." І у Старому Заповіті сказано: "всяка плоть збочила шлях свій на землі", - а також: "земля наповнилась від них злочинами". Все це наводить на думку (припущення) про те, що Бог попередив Ноя про майбутній потоп завчасно, але люди не зробили правильних висновків, вони не хотіли думати про це, не хотіли вірити в це, навіть взагалі нехтували Богом, і потоп знищив їх, окрім Ноя, який послухав Бога і сам збудував корабель для порятунку. (Зауваження: у Біблії немає твердження про те, що Ной повідомив інших людей про попередження Бога про майбутній потоп та про завдання, яке доручив йому Бог, однак там немає і заперечення цього, тобто протилежного твердження – про те, що Ной не повідомляв іншим людям про майбутній потоп - http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%91%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%B5 .) 
.......Припущення 2. Навіть без астероїдів людські технології нині такі, що можуть знищити життя на Землі, якщо з ними необережно поводитись: війна - швидко (в т.ч. атомні бомби, але й не тільки вони), а також неекологічне промислове виробництво і глобальне потепління - теж швидко, хоч і трохи повільніше, ніж війна. Всі знають про це (що антропогенний вплив вже зараз є значущим фактором у глобальних екологічних процесах, і його значущість постійно зростає), але деякі роблять вигляд, що не вірять у це, хоча думаю, навіть такі знають, що це правда, а їхня відмова повірити - це обман. Тому якщо при нинішньому технічному розвитку не зміниться відповідно світогляд людства і ставлення більшості людей до інших людей і до Природи, то надто високою може бути ймовірність смерті всього життя на Землі від впливу самих людей. 
Ісус говорить: "...Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, - останнього дня воно буде судити його! Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, - то Він Мені заповідь дав, що я маю казати та що говорити. І відаю Я, що Його та заповідь - то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав." ... ... Слово буде судити останнього дня? - Це схоже на: Я вас попереджав! (...що якщо ви будете нищити світ і одне одного, то самі ж знищите так і себе.) - Хіба, ні? 
.......Обидва ці ймовірні сценарії глобальної катастрофи і загибелі великої кількості людей (і природи) не нові і відомі. Але чому багато людей не ставляться до них достатньо серйозно для того, щоб почати діяти, щоб проаналізувати свої звички і відмовитись від шкідливих з них для того, щоб ухилитися від майбутніх катастроф або змогти витримати їхній удар? Може, тому, що вони поводяться по-дитячому, перекладаючи відповідальність за свій порятунок на Бога чи на уряд, чи на ще когось іншого, сподіваючись, що Бог чи хтось інший буквально витягне їх з виру смерті? Але якщо кожний буде чекати допомоги від когось іншого, а сам у цьому не збирається нікому допомагати, то хто ж тоді їм допоможе? То може, вже час подорослішати і почути поради Бога про те, як не тільки врятувати себе, але і як влаштувати собі при цьому добре життя? Повірити в те, що Бог любить нас і хоче допомогти (нехай і не в той спосіб, як нам би хотілося, чи точніше, як ми звикли це уявляти, а по-іншому), а тому є логічним зробити припущення про те, що Слово Його - це не просто поради, але практичні і ефективні, тобто доцільні поради. Тобто є логічним припущення про те, що Бог вже допомагає нам, підказуючи і пояснюючи, що і як варто влаштувати. Ці припущення слід обгрунтувати логічно (математично), для того, щоб переконатися, що це правда. Але поки що - простий приклад: Наші біологічні батьки (мама, тато) теж люблять нас і теж бажають нам добра, і теж хочуть уберегти нас від небезпек. Вони навчають нас різному, також і правилам дорожнього руху. Вони навчають нас для того, щоб врятувати нас від небезпек світу, зокрема, й від смерті на дорозі від якогось авто. Можливо, нам і хотілося б, щоб хтось із наших батьків повсякчас оберігав нас від автомобілів і висмикнув нас з-під загрози смерті, але ж... навіть незважаючи на те, що це можливо (теоретично, батько може постійно ходити разом з нами і нас оберігати), але це було б вкрай непрактично, тому що така "система безпеки" потребує вкрай багато зайвих витрат ресурсів (енергії, часу та інших) порівняно з іншим способом - навчитися правилам дорожнього руху і самоконтролю, тобто добровільно самостійно дотримуватися цих правил, мотивуючи себе розумінням доцільності таких правил і такої поведінки, і власне, цілей, на досягнення яких все це спрямоване. 
.......Припущення 3. Не заперечуючи попередніх міркувань (а доповнюючи їх) можна зробити припущення, чому нова інтерпретація Слова Божого не була запущена в роботу раніше. Ймовірно тому (це припущення), що раніше розвиток не тільки науки, але й техніки і технологій ще не був достатнім для того, щоб збудувати Царство Боже на Землі з високою ймовірністю успіху, а тепер він уже став достатнім для цього. 
Можливо, раніше, як і до потопу, люди не хотіли думати над цими питаннями. Більшість людей за звичкою займалися своїм господарством, намагалися забезпечити собі заможне життя. Але не рідко більшості людей так і не вдавалося досягти більшого, ніж як тільки заробити собі на прожиття. Тобто багато людей і сьогодні заробляє приблизно стільки, щоб вистачило прожити тільки від зарплати до зарплати. Або навіть трошки менше. Тобто стільки, щоб люди постійно боялися втратити роботу. А втративши її, одразу ж намагалися знайти нову через страх бути голодними, втратити житло і т.д.. На перший погляд, це дивно, але так є. Чому? Думаю, з одного боку, деякі люди просто самі на цьому зупиняються і не намагаються досягти чогось більшого (мабуть, це ГОЛОВНА ПРИЧИНА). Але навіть тим, хто прагне і намагається досягти більшого, не рідко не вдається вирватися з невидимих пут зла (страху, невпевненості в майбутньому і обмеження можливостей), оскільки багато інших людей (люди-паразити) знають, що можна обманом забрати собі те, що виростили, створили чи заробили інші люди (люди-працівники) або навіть інші їхні права (не тільки майнові). І вони це роблять постійно, але непомітно (обманом). Якщо ж суспільство наближається до того, що обманні схеми ризикують бути розкритими, тоді ті, хто паразитує, влаштовують диктатуру і тиранію (позбавлення прав), терор (залякування всіх і вбивства окремих найбільш активних незгодних) або війну (знищення), оскільки диктатура, тиранія і терор дозволяють найбільш активних незгодних знищити, а менш активних - заглушити (страхом або тюрмою, або примусовою психушкою), і таким чином знищити або відділити мислячу частину людей від мас, щоб брехня обманних схем не була розкрита. А війна дозволяє паразитуючим не тільки зберегти обман (щоб і надалі забирати майно і права інших людей), але й знищити носіїв правди масово, щоб навіть підозри, навіть зародків правди щоб не лишилося. І одночасно з цим війна дозволяє сховати у вогні, руїнах і смерті ще багато іншої правди. Тобто війна - це не тільки море крові, смерті і сліз, але і море брехні, в якому паразитуючі оптом топлять правду і ховають усі кінці. Потім будь-які злочини можна списати на війну. І рабовласники знову правлять рабами. 
Так бувало раніше. Так є і тепер. Бо могутня "ядерна" країна - Росія - вже почала нову (не оголошену) війну: фізично - проти України, інформаційно - проти всього світу... навіть в т.ч. проти самої себе, показуючи всьому світу, в т.ч. іншим "ядерним" країнам, що у світі, начебто, досі панує закон рабовласників - "хто сильніший, тому можна все" ("хто сильніший, той і правий", "сильний слабкого з'їсть"). 
Але є одне "але"..., точніше, одночасно два нових "але" - це сучасний розвиток науки, техніки і технологій і нове розуміння Слова Божого: 
Раніше паразитуючим (з допомогою інструментів влади) легше було заглушити тих людей, які здогадувалися про обман і про правду, тобто не допустити, щоб їхня інформація стала загальновідомою. Але зараз Інтернет став доступним багатьом людям, і тому, разом із вірою в підтримку від Бога, це дає надію, що цього разу силам добра і правди вдасться перемогти і зупинити війну ще на її початку, поки вона ще не досягла своїх цілей. 
Тому саме тепер, на початку нової війни, яка цілком імовірно може стати для цього світу останньою (в т.ч. ядерною), 
Бог дає людям другий (і ймовірно, останній) шанс почати жити по-новому, підказуючи у Слові Божому, як найкраще це можна зробити - зупинити війну і побудувати Царство Небесне на Землі за проектом Бога, який представлений людям Ісусом Спасителем у Євангелії. І нині стало можливо здійснити цей план завдяки тому, що тепер людство має такі науки і технології, яких раніше не було, наприклад: кібернетика, комп’ютери, програмування, Інтернет, генетика, молекулярна біологія, сучасна медицина (точна комп’ютеризована діагностика, точна хірургія, кіберніж, протезування, вирощування запасних органів на основі власного генетичного матеріалу) і багато інших, тобто тому, що сучасний рівень розвитку науки, техніки і технологій тепер вже дозволяє успішно запустити проект побудови Царства Божого на Землі (почати). 
.......Маленький жартівливий додаток до припущення 3. 
Уявіть, наче Бог - це програміст, який написав (створив) комп’ютерну гру під назвою "Світ", і у цьому (віртуальному) світі Він створив різні об’єкти, в т.ч. різних "рослин" і "тварин", а потім і більш складних віртуальних роботів - "Адама" і "Єву". І після цього Бог побачив, що вийшло добре. І от далі, як можна собі уявити, Він став спостерігати, як же буде розвиватися цей запрограмований на самоорганізацію (віртуальний) світ, населений генетичними алгоритмами "рослин" і "тварин", а також "людей", які окрім генетичних алгоритмів були оснащені додатково значно потужнішим від усіх "рослин" і "тварин" штучним інтелектом, що теоретично мало би зробити їх найбільш досконалими самопрограмованими віртуальними роботами у цьому світі, бо вони були створені за образом і подобою свого Творця (і за Його задумом). (Думаю, це не просто добре, а це просто захопливо!) Але, мабуть, як і будь-яка дитина, штучний інтелект потребує навчання, щоб розвинутися, бо без навчання їхній розвиток може зупинитися на рівні "тварини" або навіть просто загинути (каламбур, звичайно, бо дитина - це і є штучний інтелект...). Для прикладу: місто Рим, з якого почалася державність Стародавнього Риму, за легендою збудували люди, які у дитинстві залишились без батьків і були врятовані (і, мабуть, частково виховані) вовчицею, - тож не дивно, що їхній розвиток ймовірно міг зупинитися на рівні вовків. І от (розвиваючи далі нашу гіпотезу), розуміючи потребу в навчанні, щоб підвищити рівень розвитку своїх "дітей" для того, щоб побачити, як дивовижно може бути розкритий їхній потенціал, Бог час від часу вчиняв корегуючі впливи, багато з яких були у вигляді вказівок, підказок та інших інформаційних матеріалів, найбільш повним і найбільш досконалим з яких, схоже, було життя і вчення Ісуса Христа. І все це для того, щоб людина, як модель Бога, розкрила свій потенціал і стала досконалою і, як можна припустити, щоб стала творцем, щоб (імовірно) захищати цей світ і творити нові дива і красу на радість і собі, і Богу... 
І от тепер, як уже було сказано, Росія вже почала війну проти України в умовах, коли рівень науки, техніки і технологій дозволяє вже дуже багато чого досягти. Що ж могло б статися, якби війна ця не зруйнувала весь світ, але якби при цьому нинішня влада Росії перемогла б і задавила б Україну і те пробудження народу, що сталося шляхом революції на Майданах? Що б могло статися, якби нинішня влада Росії змогла поширити свій диктат на всіх незгодних? Думаю, що в такому разі людство не тільки не встигло б підготуватися до ймовірної майбутньої атаки астероїдів або врятуватися від глобального потепління (див. припущення 1 і 2 вище), але боюся, що дивлячись на Землю, Бог міг би бачити тільки російські поліцейські телесеріали. Погодьтеся, що це просто жахлива перспектива - тисячу років дивитися серіали про "юность в сапогах" або "слідчі" серіали про "доблесну" роботу "Феміди"... ... А ви як вважаєте? Тож думаю, що бажання уникнути цього варіанту розвитку історії могло бути додатковим мотивом Бога для того, щоб саме зараз почати нову корекцію розвитку Його потенційно досконалих віртуальних дітей, тобто людей (яких Він створив бути не рабами царя, а дітьми Бога). Крім того, ми вже раніше з’ясували, що план Бога для людей був не вічно страждати фігньою, а збудувати Царство Небесне, починаючи з Землі. 
...


( відео: http://www.youtube.com/watch?v=b14dq7sOcQo&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=13 ) 

..................... Додаток: Обманні схеми. (Початок.) 
(Цей додаток оснований не на Біблії, а на інших знаннях.) 
(Деякі з тих схем, які можуть бути обманними. Ймовірно, що тут наведені не всі обманні схеми, які є у світі. - Додатково до тих схем, які вже описані в основному тексті "Доброї звістки".)

"...але визволи нас від лукавого."
"...і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!"

Зміст додатку "Обманні схеми" (перелік фрагментів): 
Обманні схеми. Теорія обману - неадекватність уявлень (моделі). 
Обманні схеми. Встановлення неіснуючих зв’язків: "навішування ярликів". 
Обманні схеми. Встановлення неіснуючих зв’язків: некоректне узагальнення, провокатори (часто використовують проти масових мітингів). 
Обманні схеми. Підміна понять. 
Обманні схеми. Підміна понять і встановлення неіснуючих зв'язків (навішування ярликів): влада краде конституційні права людей, прикриваючись "міркуваннями громадської безпеки". 
Обманні схеми. Підміна понять: "презумпція невинуватості" забирає право на недовіру. 
Обманні схеми. Підміна цілей. 
Обманні схеми. "Спритність рук": підміна цілей - помста замість захищеності. 
Обманні схеми. Операції в час "сліпоти" (фокуси): зміна світу поза увагою спостерігача. 
Обманні схеми. Відверта брехня: Вигадки, шахрайство (неіснуючі явища). 
Обманні схеми. Відверта брехня: Стрілочництво: це не я - це він. (Підміна суб’єкта.) 
Обманні схеми. Відверта брехня: Наклеп на опонента про те, що роблю сам (дзеркальний або симетричний наклеп). Пожежник-підпалювач. Схема виправдання нападу. (Підміна суб'єкта.) 
Обманні схеми. "Секретність" (питання "національної безпеки" та інші). 
Обманні схеми. Зв’язування грошей, відбирання багатства (бездіяльні гроші, заморожене багатство, законна конфіскація). 
Обманні схеми. Зміна порядку послідовності в часі. Зміна порядку пріоритетів. 
Обманні схеми. Відверта брехня: Дефіцит бюджету (фізично неможливі, неіснуючі явища). 
Обманні схеми. Випадковість (непередбачуваність), "великі рулетки". 
...
.......Обманні схеми. Теорія обману - неадекватність уявлень (моделі). 
Головний принцип обману - привести об’єкт обману (тобто того, кого обманюють) до такого стану, в якому його уявлення про світ відрізняються від справжнього стану речей у світі (з урахуванням властивостей цих речей, можливих дій над ними і зв’язків між ними). Тобто привести суб’єкта мислення як систему ухвалення рішень (він же об’єкт обману) до такого стану, щоб його уявлення, тобто його внутрішня картина світу, стали неадекватними до дійсного стану речей у світі. Тобто щоб внутрішня інформаційна модель світу в системі ухвалення рішень не мала ізоморфної відповідності до дійсного стану речей у світі з урахуванням властивостей цих речей і зв’язків (відношень) між ними. Ціль обману - привести об’єкт обману до інших наслідків його дій, ніж ті, які він мав намір отримати. Тобто ціль обману - це, як мінімум, щоб об’єкт обману не зміг досягти своїх цілей, і як максимум, щоб при цьому він допоміг досягти цілей обманщика. Таким чином спритний обманщик може досягати своїх цілей за рахунок ресурсів інших суб’єктів дії (інших людей, тварин, груп, організацій тощо), економлячи при цьому власні ресурси. Це іноді дозволяє обманщикам досягати таких цілей, яких вони не змогли б досягти самостійно, тобто без використання ресурсів обманутого. Ресурсами може бути різне: час, робота, гроші, майно, права, кров, життя та інше. В цьому аспекті обманщик є одним із видів паразитів. І це, як правило, є мотивацією обманщика (за винятком тих "прибічників зла", які отримують задоволення просто від завдання шкоди і неприємностей іншим, та фокусників, які не приховують, що вводять глядачів в оману). Але важливою особливістю, характеристичною ознакою обману є саме те, що обманута людина внаслідок обману не досягає своїх цілей фактично або ризикує їх не досягти, якщо побудує план своїх дій на основі обману (іншими словами, це - необхідна умова обману, бо інакше це називають не обманом, а хибними уявленнями). Часто промах повз цілі викликає у людей емоцію розчарування, іноді разом з емоцією гніву (можливі й інші емоційні наслідки). Отже, промах повз ваші цілі і наявність відповідних негативних емоцій - це ознаки того, що вас, імовірно, обманули (хоча, зрозуміло, що це не є достатньою умовою наявності обману). Однак якщо ви помітили щось таке, то, все таки, є імовірність того, що вас обманули, і є привід задуматися, в чому саме і як саме може критися обман (можливо, і навіть таке часто буває, що ви самі себе обманули - але пробачте собі, бо, скоріш за все, це було зроблено ненавмисне :)). 
Як вже було відзначено (у першій частині основного тексту), молитва-алгоритм "Отче наш" містить рядок: "але визволи нас від лукавого", - що нагадує про те, що 0-й, основний блок системи безпеки, який виконує роль фільтра правдивості вхідної інформації для системи прийняття рішень, є дуже важливою частиною системи безпеки і всього алгоритму захисту життя, який рекомендований Богом людині. Там же на прикладі показано, наскільки важкі наслідки можуть бути, якщо цей фільтр не працює (аж до небажаних смертельних наслідків). 
...
.......Обманні схеми. Ярлики, підміна понять, підміна цілей. 
Одним із дуже поширених і досить хитрих способів обману останнім часом є семантичні (смислові) операції зміщення понять, цілей та встановлення неіснуючих або неадекватних зв’язків між ними, зокрема: "навішування ярликів", підміна понять і підміна цілей. Всі ці способи обману часто можна помітити в рекламі різних товарів. 
Всі ці способи обману досить хитрі, бо вони "м’які", тобто вони оперують поняттями всередині системи мислення, тобто, наприклад: якщо хтось стверджує, що Петро сказав "А", тоді як насправді Петро сказав "Б", то можна переконатися, що це неправда, якщо спитати підтвердження у Петра (і він може підтвердити, що він сказав "Б"), а у випадку з маніпуляцією поняттями та цілями на питання: "Володимире, чи це правда?", - є імовірність, що Володимир відповість: "Можливо..., мабуть..., так..., - я не можу стверджувати, що це брехня..." Але акуратне відстеження логічних тверджень і відношень між поняттями мислення дозволяє виявити підміни і змішення понять (а цілі просто треба формулювати чітко). 
...
.......Обманні схеми. Встановлення неіснуючих зв’язків: "навішування ярликів". 
Підміна понять шляхом встановлення неіснуючих або неадекватних зв’язків: "навішування ярликів" - це намагання прив’язати до якихось людей, предметів чи явищ певного емоційного навантаження. Найчастіше при цьому буває, що такий штучно навіюваний зв’язок безпідставний, тобто під ним немає дійсної основи (бо інакше цей зв’язок, скоріше за все, був би вже давно встановлений раніше, тобто люди уже давно б і самі вже мали у своїх уявленнях таке емоційне навантаження на даному явищі). Саме цей момент і дозволяє запідозрити, що вас намагаються обдурити, підсовуючи брехливі ярлики. Наприклад, Росія заявила, що в Україні внаслідок Майдану, начебто, до влади прийшли "бендеровцы" и "фашисты", а тому, начебто, всі люди в Україні начебто стали поганими (оскільки допустили таких ворогів до влади). "Бендеровцы" и "фашисты" - це ярлики, які означають поняття "враги". Ще придумали відносно новий ярлик - "майданутые" або "майдауны". Таким чином ті, хто навішує ці ярлики та іншими сварливими словами обзиває український народ, обманюють тих, хто їх слухає, оскільки цими лайливими словами вони стверджують, що український народ раптово і несподівано став чомусь начебто дуже поганим. Таким чином обманщиками на рівні мислення слухача чи телеглядача встановлюється неіснуючий у дійсності логічний зв’язок між поняттями "мешканці України (українці, український народ)" та "вороги (бендеровцы, фашисты, майдауны)". Але в дійсності такого зв’язку не існує, тобто це брехня. Як і те, що в Україні начебто утискаються права російськомовних людей (це вже не ярлик, а просто відверта брехня, тобто вигадка, тобто явище, якого насправді не існує). Однак телебачення має можливість створити ілюзію про начебто наявність фактів, які підтверджують цей обман. Але ж люди давно навчилися знімати художнє кіно, в т.ч. на основі вигаданих історій... навіть казок та фантастики. Яка ціль цієї та багатьох інших прикладів брехні, яку Росія поширює про події в Україні? - Їхня ціль - виправдати неоголошену війну, яку почали проти України та українського народу. 
...
.......Обманні схеми. Встановлення неіснуючих зв’язків: некоректне узагальнення, провокатори (часто використовують проти масових мітингів). 
Проти мітингів, зокрема, в Україні 2013-2014 років часто використовували обманну схему, яку можна коротко назвати "узагальнення" (наприклад, Київ - біля Адміністрації Президента 01.12.2013). Обман полягає в тому, що в задану групу людей підмішуються провокатори, які починають чинити якісь протиправні дії. Наприклад, люди вийшли на мітинг і мирно висловлюють свій протест проти влади. До них засилається невелика група провокаторів, які роблять вигляд, що вони теж є учасниками цього мітингу. І починають вчиняти якісь правопорушення. Потім міліція нападає на мітинг і жорстко розганяє і б'є УСІХ людей, які протестують, НЕ РОЗБИРАЮЧИСЬ, ХТО З УЧАСНИКІВ ПОРУШИВ ПРАВА, А ХТО – НІ. (При цьому не тільки б'ють, але кого хочуть - ув'язнюють, а можуть і вбити – начебто "випадково".) Тобто міліція робить "узагальнення", класифікуючи всіх учасників протесту, як порушників порядку, закону тощо. Можна сказати, що на ВСІХ учасників протесту таким чином навішується ярлик "порушники правопорядку (чи закону тощо)". 
Чому ж замість того, щоб ідентифікувати та знешкодити окремих провокаторів, міліція "узагальнює" на всіх учасників протесту ярлик "порушники"? – Тому що у таких ситуаціях справжні цілі міліції, доручені їй від влади, - НЕ захистити права людей і порядок, щоб поважати права, а жорстко розігнати мітинг протесту і таким чином залякати його учасників (і журналістів), щоб вони надалі боялися і більше не виходили на мітинги протесту проти влади. 
...
.......Обманні схеми. Підміна понять. 
Підміна понять, мабуть, часто зв’язана з використанням попередньо навішаних ярликів або інших раніше встановлених зв’язків між поняттями чи явищами. Наприклад, хтось колись (давно) за якихось обставин, які підтверджували правдивість цього твердження в контексті тодішньої ситуації, сказав: "Президент - добрий менеджер" (тобто результативний менеджер). Можливо, тоді і в контексті тієї конкретної ситуації це і була правда стосовно якихось конкретних наслідків якихось конкретних рішень, яка означала не оцінку особи, а оцінку певних рішень цієї особи. Але це не означає, що так є тепер у нинішніх умовах щодо інших рішень і їхніх наслідків, або що так буде в майбутньому в нових ситуаціях щодо зовсім інших рішень. Більш-менш об’єктивна оцінка доцільності, ефективності чи результативності управлінських рішень може бути зроблена тільки постфактум, тобто після того, як стали відомі наслідки цих рішень (і наскільки вони виявились близькі до цілей, на досягнення яких були спрямовані). Але ті, хто вміє спритно обманювати, можуть зробити з такої минулої оцінки минулих подій привабливий ярлик, прив’язавши позитивну оцінку замість самого рішення до особи, яка ухвалила це рішення, тобто зробивши цю оцінку характеристикою не рішення, а особи, і потім повторюючи цю стару оцінку, яка, цілком ймовірно, вже втратила свою актуальність і взагалі, можливо, не стосується нової ситуації і нових рішень, для того, щоб ввести в оману слухачів, наприклад, виборців або просто громадян. Простіше кажучи, замість сказати "добре рішення", вони кажуть "добрий менеджер", що є підміною понять, адже це два зовсім різні поняття. А потім можна навіть неявно це повторювати, щоб слухачі звикли і вже перестали задумуватись, чи це правда, чи брехня - наприклад: "З економікою все буде гаразд, бо Президент керує урядом і контролює, як уряд займається питаннями економіки." При цьому під словом "Президент" приховано нагадування про ту стару оцінку, що Президент - добрий менеджер. І тут цей вигаданий зв’язок знову закріплюється: Президент керує (читай: "добрий менеджер керує"), тому з економікою все буде гаразд (це припущення, але начебто обгрунтоване тим, що Президент - добрий менеджер)... Але далі з цього припущення підсвідомо може бути зроблений закріплюючий висновок: оскільки Президент керує, і завдяки цьому з економікою все буде добре, то це значить, що Президент (начебто дійсно) - добрий менеджер... Хоча насправді наслідки цього керування ще не настали, і тому не можуть підтвердити, що це останнє керування було добрим. Отже, таким чином, під словом "Президент" тепер можна завжди мати на увазі поняття "добрий менеджер". ... ... Зрозуміло, що поняття "добрий менеджер" все таки має деякий зв’язок з успішністю минулих рішень, тобто з поняттям "добре рішення", але цей зв’язок - статистичний, тобто "добрим менеджером" можна умовно назвати того, у кого в минулому було достатньо багато "добрих рішень", тобто оцінка "добрий менеджер" є статистикою на множині рішень, тобто функцією, яка має враховувати співвідношення між кількістю минулих "добрих рішень" та загальною кількістю минулих рішень, причому межа успішності, над якою статистика класифікує менеджера "добрим менеджером", - це довільна величина (кожний по-різному може її встановити для себе). Також зрозуміло, що на основі цієї статистики можна зробити припущення про те, що, можливо, і в майбутньому ця статистика не матиме тенденції до зменшення, тобто доля "добрих рішень" в числі усіх рішень у майбутньому не зменшиться... Однак це є припущенням на основі статистики, тобто на основі функції від випадкових змінних. А щоб прогноз на основі статистики мав достатньо високий рівень надійності, потрібно, щоб статистика була заснована на багатьох прикладах (у даному разі - на багатьох прикладах рішень), а також для цього необхідне припущення про приблизно однакові умови майбутнього і минулого. Якщо ж прогноз спирається на статистику, основану на малій кількості даних, то він є ненадійним. Якщо ж у майбутньому умови, в яких рішення ухвалюються і виконуються будуть інші, ніж ті, що були в минулому, то такий статистичний прогноз є необгрунтованим (і ще більш ненадійним). Але навіть прогноз, який має високу надійність (тобто низьку ймовірність помилки), все одно є випадковою величиною, статистичним прогнозом, тобто ймовірність помилки все одно існує, тобто все одно існує ймовірність того, що прогноз виявиться хибним (не справдиться). Але для тих, хто легко готовий обманювати народ, це не важливо - для них важливіше, щоб народ повірив їм тут і тепер, а що буде потім, і чи виявиться якесь нове рішення в дійсності добрим чи поганим - про це люди можуть навіть забути, поки все це з’ясується... Отже, наведена фраза: "З економікою все буде гаразд, бо Президент керує урядом і контролює, як уряд займається питаннями економіки", - подається, як впевнене твердження, хоча насправді вона може бути не більше ніж статистичним прогнозом (припущенням), а впевненість промовця у даному випадку - це тільки вираз його надії на ймовірний сприятливий результат нових рішень. (Дивіться також: "Я не з тих людей, які можуть сказати дітям, що Діда Мороза не існує..." - 0.00:55 на http://www.youtube.com/watch?v=YH3dOZC3B6k&t=0h0m55s .) 
...
.......Обманні схеми. Підміна понять і встановлення неіснуючих зв’язків (навішування ярликів): влада краде конституційні права людей, прикриваючись "міркуваннями громадської безпеки". 
Конституція передбачає право людей (свободу) мирно (без зброї) збиратися, висловлювати публічно свої думки, вподобання чи політичні погляди, в тому числі, право на мирний протест. Але у деяких країнах Конституція передбачає можливість обмеження цих прав (свобод) у випадках, коли їх здійснення може загрожувати "громадянській безпеці"... чи навіть "моральності населення"... - Цікаво, що взагалі означає це слово?.. І ще більш цікаво, що означає це слово як юридичний термін в тексті Конституції?.. Думаю, що "загрожувати громадській безпеці" означає, що людина не поважає інших людей і публічно веде пропаганду такої неповаги, публічно закликає людей до расової, етнічної, статевої чи будь-якої іншої дискримінації, публічно закликає людей до міжнаціональної ворожнечі і т.п., тобто публічно закликає людей не поважати і свавільно порушувати права інших людей. Окремі люди закликають не змінити закони і права, щоб обмежити так чиїсь права, а закликають негайно порушувати чужі права незважаючи на конституцію і закони, і ще й самі починають це робити, тобто фактично, починають чинити беззаконня, тоді справді, начебто, логічно було б обмежити (заборонити і припиняти) такі протиправні дії. Однак буває, що влада використовує ці можливості робити винятки з права (свободи) на мирні протести для того, щоб взагалі унеможливити мирні протести, тобто фактично, щоб заборонити протести взагалі, тобто краде конституційне право людей на мирні протести. Як це робиться? - Дуже просто: влада викривлює поняття, тобто, робить підміну понять так, щоб поняттю "загрожувати громадській безпеці" надати іншого тлумачення (значення) - такого, яке дозволить владі фактично заборонити протести. З цією метою влада починає стверджувати, що навіть мирні протести з повагою до прав інших людей, начебто, не тільки можуть становити, але і дійсно, начебто, становлять серйозну небезпеку чи, начебто, значну перешкоду для людей (як правило, для тих, які не беруть участі у мітингу, а іноді навіть і для тих, які беруть в ньому участь). Далі продовжують, що якщо влада буде мати право дозволяти або забороняти проведення мітингів, то це, начебто, відверне вказані небезпеки і незручності (зменшить їх імовірність). Мета - зробити так, щоб було заборонено проводити мітинги без дозволу на це від влади, якого влада, звичайно ж, під будь-якими приводами і з будь-якими поясненнями не дасть, бо хоче, щоб протестів не було. Хоча насправді ніяких винятків з права на мітинги та мирні зібрання не потрібно, оскільки люди мають здійснювати це право так (мирно), щоб своїми діями не заважати іншим людям здійснювати їхні права (треба поважати права одне одного). Хто заважає іншому здійснювати його права, - той порушник (він не поважає того іншого). Зрозуміло, що і в такому випадку влада змогла б тиснути на неугодних і навіть саджати їх до тюрми, але було б значно складніше знайти для цього підстави, оскільки тоді для цього потрібно було б спочатку довести провину неугодного в, начебто, скоєнні ним якихось порушень прав інших людей. Тому для влади значно простіше просто ввести закон про заборону мітингів без дозволу влади і потім масово карати неугодних просто за мирний, але не дозволений владою мітинг, тобто за спробу людини здійснити своє конституційне право на мирний протест (без дозволу від влади)... 
...
.......Обманні схеми. Підміна понять: "презумпція невинуватості" забирає право на недовіру. 
Внаслідок наявності загрози покарання за порушення закону стає дуже високою ціна помилки, і тому просте і зрозуміле людям поняття недовіри до інших людей "Феміда" замінює на більш складні поняття - "презумпція невинуватості" і "доказ вини", стверджуючи, що начебто просто не довіряти - це несправедливо, бо не довіряти можна тільки в разі, коли провина підозрюваного доведена у відповідності до якихось придуманих "Фемідою" канонів. І несправедливою просту недовіру робить саме наявність загрози покарання, в тому числі, в разі помилки (помилка першого роду - коли людина не винна, а її визнають винною). Якби покарання не було, то друга людина могла б мати недовіру до першої людини на основі навіть якоїсь підозри. І могла б відмовитись мати справи з першою людиною через недовіру. При цьому перша людина не зазнала б покарання за злочин, а тільки отримала б (значно легші) наслідки від того, що викликала підозру чи невдоволення, тобто, викликала недовіру (якимись своїми діями чи бездіяльністю). Тобто ціна помилки від недовіри, як правило, значно нижча, ніж ціна помилки, за яку призначене покарання. Таким чином "Феміда" фактично забирає у людей право на недовіру, вона не визнає недовіру, - замість недовіри вона вимагає обов’язкових "незаперечних" доказів провини і покарання (кари) за провину, а поки таких доказів немає, то вона оголошує підозрюваних невинуватими (а значить, і невинними). І ця їхня невинуватість (і формальна номінальна невинність) може тривати нескінченно довго, просто вічно - поки "немає доказів". І це дозволяє "Феміді" надовго і навіть назавжди "підвішувати" справи, і таким чином звільняти потенційних злочинців від відповідальності не тільки у вигляді покарання за злочин, але і від просто недовіри, внаслідок чого неможливо зняти з посади посадових осіб або припинити відносини з приватними особами навіть за наявності недовіри і підозри (бо в деяких випадках "Феміда" це забороняє). Практика знає випадки дуже нахабного використання цієї обманної схеми деякими найманими працівниками і чиновниками. Побічно (додатково до основної шкоди від "підвішування" справ) ця схема дозволяє деяким людям отримувати досить високу зарплату, навіть не з’являючись на роботі, бо через суд вони змогли забрати у роботодавця право їх звільнити з роботи просто через недовіру або навіть після зникнення потреби в їхніх послугах. А поки їх неможливо позбутися, вони можуть не тільки не приносити користі, але й завдавати шкоди. При цьому їхнє звільнення з роботи "Феміда" трактує, як, начебто, покарання, тому що це, начебто, позбавило б їх засобів до існування (це виправляється наявністю активного права на життя, яке радить запровадити Бог у проекті Царства Небесного) або просто обіцяних законом благ (це просто кривий - "занадто щедрий" - закон). Але є простий спосіб вийти з цього зачарованого кола: треба відділити недовіру з можливістю припинення відносин з одного боку і обвинувачення з покаранням - з іншого боку. Один з політологів - Сергій Кемський - вже запропонував прості, зрозумілі і ефективні нові схеми, які дозволять звільняти з посад різних посадових осіб в разі недовіри шляхом голосування громади - він написав: "Я назвав би це постійно діючою люстрацією: очищення не від тих, хто колись десь із кимось співпрацював, – а від тих, хто тепер псує життя громадянам ... чи може зважитися на це в майбутньому." - Докладніше див. http://www.seredniy-klas.org/blog/voni_vmirali_z_dumkoju_pro_spravedlivu_ukrajinu_musimo_prislukhatis_i_zrobiti/2014-03-11-478 . Думаю, що це мудрі пропозиції. 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=mF08vKmKSfk&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=14 ) 

.......Обманні схеми. Підміна цілей. 
Підміна цілей - це дуже поширений обман, побудований на тому, що одна ціль - справжня ціль об’єкта обману - замінюється в його мисленні іншою - другою - ціллю, яку він вважає еквівалентною або, хоча б, достатньою умовою для досягнення своєї справжньої (першої) цілі. Мета цього обману - переконати обмануту людину в тому, що їй замість своєї першої цілі потрібно домагатися досягнення нав’язаної чужої другої цілі. Обман полягає в тому, що насправді друга ціль не є достатньою умовою для досягнення першої цілі, а уявлення про протилежне - це і є обман.

Найпростішим і дуже яскравим прикладом такого обману є ситуація, коли хтось підбурює людину вимагати від влади підвищити їй зарплату чи інші грошові виплати. Справжні цілі людини, скоріш за все, інші, наприклад: якщо до цього підвищення їй не вистачало грошей на їжу, одяг чи житло, то її справжні цілі полягають, скоріш за все, в тому, щоб надійно отримувати і не боятися втратити їжу, одяг чи житло, і вона робить припущення (і їй у цьому охоче допомагає організатор обману) про те, що для цього їй потрібно більше грошей, щоб їх стало достатньо для надійного безпечного отримання цих потрібних речей... Або людина хоче купити собі чи своїм дітям чи онукам щось відносно дороге, на що доводиться відкладати гроші деякий час. І тому вона думає (і їй охоче підказує дехто), що якщо вона почне отримувати більше грошей, то це дозволить їй скоротити час накопичення або менш суворо обмежувати себе в інших витратах... Але при цьому люди схильні забувати, що окрім них, є ще дуже багато інших людей, які мають кожний свої мрії, але думають, начебто їм допоможе досягти цих мрій підвищення грошових доходів. І що ж відбувається потім? - А потім відбувається таке: якщо уряд вирішить "допомогти" цим людям і збільшить їм виплату грошей, то слідом за цим відбудеться інфляція, тобто зростуть ціни, в результаті чого, скоріш за все, ті люди зі своїх збільшених грошових доходів (і незмінних зібраних раніше заощаджень) зможуть купити ще менше благ, ніж вони могли купити до того, як вони почали одержувати підвищені грошові виплати, і до того, як зросли ціни. Бог каже: "просіть - і буде вам дано". Але думаю, тут варто додати, що коли просите щось, то просіть те, що вам насправді потрібно: їжа, одяг, житло, конкретний подарунок для дітей та онуків чи ще якась ціль, а не просто "більше грошей". Інакше отримаєте більше папірців замість того, чого ви насправді хотіли.

Ще більш заплутаним є такий різновид обману підміни цілей, коли друга ціль насправді є достатньою умовою для досягнення першої цілі, а обман ховається в іншому - в тому, що друга ціль є також достатньою умовою для того, щоб обманута людина не змогла досягти зовсім інших своїх справжніх цілей - третьої, четвертої і т.д., про які в процесі осмислення обманної інформації навіть не подумала - не звернула уваги, не згадала.

Наприклад, на мітингу одна жінка кричала: "Росія! Росія!", - на питання про те, чи Ви кричите "Росія!" тому, що хочете відділити свою область від України і приєднати її до Росії, вона відповіла, що ні, вона цього не хоче, а насправді вона хоче, щоб її не примушували вчити українську мову, і щоб більше грошей з області залишалося в місцевих бюджетах замість відправки до Києва... То чому ж вона кричала: "Росія! Росія!"? - Тому, що її обманули, підсунувши чужу ціль замість її справжніх цілей. При цьому якби область перейшла від України до Росії, то цій жінці, ймовірно, насправді не довелося б вивчати українську мову, але от чи більше грошей залишалися б у місцевих бюджетах, і чи були б досягнуті дуже багато інших цілей цієї жінки та маси інших людей, які не хочуть до Росії, - то, скоріше за все, що ні.

Грубий приклад підміни цілей у першій половині 2014 року неодноразово з’являвся в новинах: один із чиновників оголосив, що знаменитому Віктору Цою пісні, начебто, писав Державний департамент США, і тому ці пісні, начебто, шкідливо впливають на росіян і раніше - на людей, які жили в колишньому СРСР, начебто тому, що ці пісні були навмисне так написані, щоб націлювати людей: раніше - на розвал СРСР, а тепер - на підрив влади в Росії. У цьому прикладі змішано одразу кілька прийомів обману (обманних схем): навішений ярлик (бездоказово, тобто безпідставно, стверджується про начебто наявність зв’язку, скоріше за все, неіснуючого) про те, що, начебто, був причетний Держдеп США (на який у Росії вже давно навісили ярлик "ворог"), - отже, стверджується, що пісні, начебто, писав ворог, і начебто, з метою завдати шкоди - це вже відверта брехня (вигадка), адже це твердження нічим не підкріплене: ні доказів про таку роботу чи такі цілі, ані пояснень про механізм дії цієї, начебто, "таємної зброї" не представлено; таким чином (заодно) робиться спроба навісити ярлик "ворог" на Віктора Цоя та ярлик "шкідливі" на пісні, які він співав. Все це робиться для того, щоб відволікти увагу слухача від головних питань: "Хіба має значення, хто автор, і які в нього були цілі, якщо в тих піснях написана правда?", "Що: брехня чи правда, - стверджується у піснях Віктора Цоя?", "Як ці пісні впливають на людей, в чому проявляється цей вплив, і з яких причин це так відбувається?" У підсумку обманщик робить підміну цілей: замість розгляду питань про зміст пісень і про те, який ефект вони створюють у психіці людини, увагу намагаються перенацілити на розгляд зовсім інших питань - про те, хто автор, точніше, до якого з таборів належить автор: "свій" чи "чужий" (ворог), - для того, щоб про зміст, суть і смисл пісень обмануті люди навіть не задумувались. ... Цей приклад досить недолугий, - як кажуть: "І їжаку ясно, що тут щось не так", - однак, на жаль, є імовірність, що навіть такий майже не прихований обман може спрацювати для людей, простір мислення яких уже зведений до одновимірного питання: "свій чи чужий?" (мислення в режимі війни). Може, ця історія - це індикатор для того, щоб перевірити, скільки людей вже готові до мислення в такому режимі? 
...
.......Обманні схеми. "Спритність рук": підміна цілей - помста замість захищеності. 
Як справжній професійний фокусник, шахрай з наперстками чи картярський шулер, зло знає і логіку, і технічні особливості будови людини, тому знає, які миті випадають з уваги людини, внаслідок чого людина не помічає того, що за той час (за коротку мить або за довгий проміжок), коли вона не здатна була побачити, помітити певні події, ці події вже відбулися, внаслідок чого людина втрачає контроль над інформацією про події в оточуючому світі і, відповідно, над наслідками подій, тобто втрачає контроль над ситуацією. Наприклад, поки людина засліплена емоціями гніву, диявол обманює людину, кажучи їй: "Помстися! Ворогу треба помститися - покарати його! Тоді тобі полегшає, тоді тобі стане краще, тоді тобі буде добре (при цьому не уточнюється, з якої причини буде просто добре чи стане краще, ніж уже є)." Але ж це обман (підміна цілей). Бо краще і легше стане від зменшення небажаних наслідків злочину і, найголовніше, - від усвідомлення захищеності від повторення і від подальшого скоєння нових злочинів, а помста - це лише ілюзія шляху до цієї цілі, яка насправді часто до неї не приводить.

Ще приклад підміни цілей на фоні засліплення емоціями - це глобальні імперські амбіції Росії, а саме: завоюємо всіх, і от тоді буде нам щастя. Російському народу влада та її друзі-"теоретики" розказують, що начебто, якби Росія завоювала весь світ (навіть у буквальному розумінні), і якби Росія почала примушувати людей з усіх народів світу підкорятися диктаторській волі російської влади, то від цього або від заволодіння ще більшою кількістю ресурсів, ніж уже є, начебто, російський народ став би жити дуже добре, навіть просто чудово, тобто явно краще, ніж живе зараз. І деякі люди в Росії вірять у ці вигадки, і у них не виникає бажання поставити собі питання про те, внаслідок якої послідовності подій чи внаслідок яких саме причинно-наслідкових зв’язків це має відбутися. Схоже, що бажання поставити критичні запитання не виникає внаслідок того, що пропагандисти малюють людям приємні "райські" картинки, і це створює сильні приємні емоції. Мрія деяких громадян "Третього Риму" - стати рабовласниками, і щоб раби за них усе робили, а вони б рабам наказували, і одержували б від рабів усе, що захочуть. Мрія "великих" росіян - навчити увесь світ, нав’язати людям в усьому світі свої уявлення про те, "что такое - хорошо, и что такое - плохо". - Може, для того, щоб відчути себе вищими істотами порівняно з людьми з інших народів?.. Це ж (відчути свою "вищість") може бути мотивом власне процесу завоювання за принципом: ми перемогли, - значить, "ми кращі". Але це емоції, які викликаються для того, щоб підмінити у людей цілі, наприклад: справжня ціль "хочу їсти зараз, і щоб у мене завжди надійно була їжа на кожний день (щоб бути впевненим і не боятися, що вона може зникнути колись), і бажано, щоб вона була смачна" замінюється на іншу ціль "регулярно мати смачну їжу будеш, якщо Росія буде панувати у світі, а інші країни та народи будуть підкорятися". При цьому поза увагою залишаються такі факти, як, наприклад: якщо загальний обсяг якогось ресурсу поділити на кількість мешканців країни, то цей показник "питомого ресурсного багатства" в Росії буде найвищим щодо багатьох ресурсів, наприклад, за кількістю землі, води та інших ресурсів, але це не робить усіх росіян багатими або упевненими в завтрашньому дні, тобто це не робить їх забезпеченими і захищеними. Чому? Думаю, тому, що по-перше, люди не споживають більшість ресурсів у сирому вигляді, але вони потребують переробки (а це питання розвитку технологій, а не тільки наявності ресурсів, тобто це перша підміна цілей - замість справжніх цілей людини їй підсовують начебто достатні для їх досягнення умови: звичайно, ми не потратимо самі весь газ, що маємо, але ми його можемо продати, а за це вони нам продадуть комп’ютери, наприклад... але ж якщо ви їх завоюєте, то хто ж буде робити комп’ютери? - усюди ж буде тоді Росія...), і по-друге, навіть ці ресурси належать насправді не кожному громадянину Росії в рівній мірі, але перерозподіляються між громадянами (це друга підміна цілей - стрілочництво: керівництву Росії не вдається зробити усіх громадян Росії щасливими, забезпеченими і захищеними через те, що начебто, якісь зовнішні вороги постійно заважають дуже доброму керівництву це зробити, а от, якби усіх їх знищити... тобто замість досягати своїх справжніх цілей, людям Росії пропонується недосяжна перспектива "світлого майбутнього" - перемогти якихось ворогів - всю решту світу, яка чомусь постійно вороже ставиться до Росії...). 
...
.......Обманні схеми. Операції в час "сліпоти" (фокуси): зміна світу поза увагою спостерігача. 
Тимчасова повна або часткова "сліпота", тобто втрата деяких подій увагою спостерігача, може відбуватися не тільки внаслідок фізичних явищ (рух очей, особливості процесів переключення уваги), але і внаслідок посиленої дії емоцій: якщо людина якийсь час не контролює свої емоції, то вони отримують більший вплив на організм, ніж думки розуму, і людина підпорядковується не думкам розуму, а програмам (здебільшого інстинктивного, тобто не розумного, не осмисленого) реагування на ці емоції, - у цей час розум виявляється наче "сліпим", бо сильні емоції глушать його сигнали, коли домінують в управлінні реакціями організму. 
...
.......Обманні схеми. Відверта брехня: Вигадки, шахрайство (неіснуючі явища). 
Розповідь про події чи явища, яких насправді не було або не буде. 
...
.......Обманні схеми. Відверта брехня: Стрілочництво: це не я - це він. (Підміна суб’єкта.) 
Наприклад: Нерідко росіянам розказують, що, начебто, американці друкують долари і (якимось чином) так обманюють і оббирають російський народ. ... - По-перше: А як саме вони це роблять? Яка схема цього обману чи оббирання? По-друге: Хто примушує росіян (чи українців) купувати долари? ( - Ніхто: кожна людина сама вирішує це зробити. - Хіба, ні? Чому люди самі хочуть купити долари?) Хто продає експортні товари за долари? Чому їх продають не за рублі? Чому рублі або гривні дешевшають відносно долара? Далі: Хто "друкує", тобто ухвалює рішення про емісію рублів або гривень? Хіба США ухвалюють ці рішення про випуск гривень або рублів? У підсумку: Чим же займається керівництво країни, якщо ключові стратегічні показники життя країни (якимось чином?) залежать від заокеанського "Дядечка Сема", а не від керівництва країни? 
...
.......Обманні схеми. Відверта брехня: Наклеп на опонента про те, що роблю сам (дзеркальний або симетричний наклеп). Пожежник-підпалювач. Схема виправдання нападу. (Підміна суб’єкта.) 
Це найбільш активний і найбільш нахабний вид стрілочництва (підміна суб’єкта): вчинити проти опонента злочин і потім звинуватити цього ж опонента у скоєнні цього злочину. Наче пожежник, який сам підпалив дім якоїсь людини, а потім звинуватив того господаря у тому, що це, начебто, той винний у пожежі (цей яскравий приклад запропонував відомий журналіст Віталій Портніков). Такий наклеп, як правило, зводиться агресором проти його запланованої потенційної жертви для того, щоб якраз так виправдати наступний напад цього агресора на цю заплановану потенційну жертву в чиїхось очах. Такий наклеп багато разів використовували різні правителі, також і правителі Росії, для того, щоб нападати на сусідні країни і завойовувати їх, виправдовуючи себе перед різними сторонніми спостерігачами або перед народом тим, що вони, начебто, захищають себе або свою країну, або "русских людей в соседних странах" від, начебто, нападів на них з боку ворогів (яких вони націлились знищити). Хоча насправді самі ці правителі Росії якраз і вчиняли ті злочини, в яких потім обвинувачували опонентів. Останнім прикладом застосування цієї тактики є війна на Донбасі, де озброєні Росією і таємно керовані Росією найманці бомблять житлові будинки в містах і розстрілюють мирних мешканців (не тільки з автоматів, але і з мінометів, гранатометів, артилерії та реактивних систем залпового вогню "Град"), ще часто грабують і окремих людей, і банки, а потім звинувачують у цих обстрілах і бомбуваннях українських воїнів, які насправді намагаються захистити людей Донбасу від цих злочинців - найманців російських спецслужб ( http://tsn.ua/politika/rosiyani-oprilyudnili-videodokazi-obstrilu-ukrayini-z-gradiv-z-teritoriyi-rf-359438.html ). В середині липня 2014 року за цим же сценарієм керівництво Росії почало розвивати ще одну тему - стверджувати, що в російському місті Донецьк вбито цивільну людину снарядом, який начебто випустили службовці Збройних Сил України (ЗСУ). ЗСУ офіційно заявили, що це брехня, тому що вони не стріляють по території РФ. Але ж у Росії майже монополією на телевізійні новини володіє керівництво країни, в тому смислі, що більшість людей у Росії отримують новини винятково з офіційних телевізійних новин, і тому вони не зможуть дізнатися правду про це спростування (0.03:00 на http://tsn.ua/video/video-novini/viyskovi-eksperti-perekonani-scho-rosiya-vikoristovuye-taktiku-nacistiv-chasiv-drugoyi-svitovoyi-viyni.html?type=1551 , http://glavred.info/politika/lavrov-prigrozil-ukraine-tochechnymi-udarami-285337.html ). Для чого керівництву Росії потрібне таке наклепницьке звинувачення на адресу українських військових? - Відповідь уже прозвучала: у Держдумі вже піднімалося питання "про можливі точкові удари авіації РФ по території України", - тобто це привід для переходу до нової фази війни проти України - до офіційних активних воєнних ударів з боку Росії по людях в Україні. І хоча обманювати когось - це неповага до нього, тобто коли керівництво Росії обманює російський народ, то цим воно виявляє свою неповагу до народу, але керівництво Росії, схоже, вважає, що воно раніше вже настільки вдало обмануло людей у Росії і вже до такої міри контролює їхні емоції і думки, а незгодних може прибрати або знищити (наприклад, "раптом" і "дуже вчасно" для планів Кремля померла Валерія Новодворська – це випадковість?), що може дозволити собі вже безмежно брехати будь-як і про будь-що, тому що керівництво Росії, схоже, думає, що вже ніхто не зможе його зупинити... Зокрема, вони, мабуть, вважають, що і народ можна вже сміливо обманювати, і тому так і роблять заради збереження своїх теплих місць. На жаль, заради свого благоденства вони готові пожертвувати масою людей, тому що не тільки намагаються нацьковувати один на одного людей в Україні, але й намагаються стравлювати між собою російський народ і український народ... 
...

( відео: http://www.youtube.com/watch?v=AsB2PgZ1koQ&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=15 ) 

.......Обманні схеми. "Секретність" (питання "національної безпеки" та інші). 
Є такий клас цікавих стратегічних питань - так звані "секретні" стратегічні питання, які начебто "стосуються національної безпеки". Наприклад: Чому Україні начебто "необхідно" закупляти (чи споживати) аж 30 млрд. кубометрів природного газу на рік? Або: Чому умови довгострокового стратегічного оптового контракту про продаж урядом Росії уряду Китаю народного природного газу є секретною інформацією? Можливо, це не найбільш вдалі приклади, але смисл в тому, що деякі питання оголошують такими, що начебто "стосуються національної безпеки", після чого інформацію про них засекречують часто без пояснень про те, яким чином засекреченість цієї інформації допомагає "національній безпеці", і яким чином розкриття цієї інформації шкодить "національній безпеці". (В багатьох випадках розголос цієї інформації може зашкодити не "національній безпеці", а окремим групам впливових людей.) 
...
.......Обманні схеми. Зв’язування грошей, відбирання багатства (бездіяльні гроші, заморожене багатство, законна конфіскація). 
Часто можна чути нарікання на так званих "олігархів". Під цим словом іноді розуміють просто дуже багатих людей. Але навіть дуже багаті люди по-різному отримують багатство: деякі - заробляють, інші - забирають бізнес і гроші у інших людей або крадуть, обманюючи народ, - і по-різному використовують багатство: одні використовують багатство, щоб розширити бізнес, розвинути нові послуги, продукти і можливості або створити ще більше підприємств і забезпечити доходами більше людей (і потім знову вкладають гроші в нові проекти, таким чином з допомогою багатства заробляють ще більше багатства); інші не вміють або не хочуть створювати щось для інших людей - вони зациклюються тільки на собі і своїх друзях, накопичують гроші на рахунках у швейцарських, австрійських, кіпрських та інших закордонних банках (чому в закордонних? - щоб втекти за кордон, якщо знадобиться, і при цьому бути багатим), будують або купують собі все більш і більш дорогі палаци, яхти і т.п. (де якісь годинники, якісь картини чи інші твори мистецтва, або навіть якісь деталі дерев’яного оздоблення можуть коштувати мільйони доларів: іноді ціни завищують для "відмивання" грошей, а іноді - просто через марнославство і пиху ("понти") замовників). 
Витрачання грошей на купівлю невиправдано дорогих речей - це, по суті, зв’язування грошей, тобто їх "замороження", бездіяльність. Іноді доходить до абсурду: людині дарують золотий батон, а ця людина навіть не знає про його існування. Отже, ці палаци і яхти стоять, і це золото лежить і не приносить користі нікому взагалі. Це дуже схоже на той талант із притчі про таланти або на ту міну срібла із притчі про десять мін срібла, які були заховані і не принесли ніякого прибутку, бо вони ніяк не використовувались... (ці притчі розповідав Ісус). Такі бездіяльні гроші не дають користі майже нікому, навіть, їхнім формальним власникам, оскільки власники самі можуть використати лише частину цих майнових багатств, бо їм стільки не потрібно, а іншим вони не дають ними користуватися. 
А вкладання "тіньових" (незаконно отриманих) грошей в іноземні банки - це, взагалі, майже фікція (в багатьох випадках), тому що є багато "ризиків", які, схоже, насправді є не ризиками, а хитрими пастками - це хитрі схеми, які дозволяють деяким ділкам забирати народні гроші. Як це робиться? - Наприклад: Припустимо, що російські або українські "олігархи" (або чиновники) вкрали якийсь обсяг "тіньових" грошей (тобто отримали незаконних прибутків), скажімо, 100 (сто) або 700 (сімсот) мільярдів доларів (або інша сума) і потім поклали їх в закордонний банк, наприклад, швейцарський або американський, або кіпрський - будь-який. Потім виникає якийсь скандал, в якому фігурує даний "олігарх" або чиновник (або група). В ході скандалу з’ясовується, що ці люди отримали гроші незаконним шляхом (наприклад, продавали газ на експорт насправді дорожче, ніж розповідали про це народу, але оскільки деталі цих угод були засекречені, то деяка частина суми ("відкати") таємно осідала "в кишенях" цих "олігархів" або державних службовців, а точніше, - на їхніх рахунках в закордонних банках). Далі, оскільки доходи фігурантів скандалу були отримані незаконним шляхом, то їхні гроші заарештовують згідно законів про боротьбу з відмиванням незаконних грошей... В кінцевому підсумку (ймовірно) величезні суми грошей, які були таємно вкрадені під час тіньового продажу газу і начебто накопичені в закордонних банках, опиняються у заблокованому стані у тих банках. А оскільки фігурантів скандалу, імовірно, надовго посадять до в’язниці, то ці (ймовірно) величезні суми грошей надовго залишаться у тих банках (з високою ймовірністю - назавжди). При цьому зовсім не обов’язково ці суми будуть названі (оприлюднені, оголошені) - навпаки: чим менше про них відомо, тим зручніше тим банкам, оскільки тим вище імовірність того, що їх ніколи не доведеться комусь повертати. І звичайно ж, ці (ймовірно) величезні суми грошей обчислюються не в гривнях і не в рублях, а в доларах або євро. Отже, якщо поєднати початок і кінець цієї схеми (опустивши проміжні ходи), то маємо таке: деякі закордонні компанії отримали якісь ресурси, наприклад, природний газ, а частина грошей з оплати за ці ресурси (в доларах або євро), осіла в якихось закордонних банках, і ці гроші опинились там заблокованими на невідомо який час, причому часто невідомо також і те, скільки цих грошей там заблоковано. Тобто, з країни за кордон (якимись компаніями) вивезені ресурси, і при цьому деяка частина суми від їхньої вартості теж зникла за кордоном (у якихось банках). Чиї б не були ті компанії та ті банки, але ті гроші не працюють на суспільство в Україні або в Росії. Як кажуть, і ресурсів вже немає, і грошей теж уже немає... ... А що є? - А ось що: Припустимо, що ми - інші люди, і ми керуємо тими закордонними банками і знаємо, що тіньові гроші заблоковані надовго (або назавжди). Тоді можемо користуватись тими грошима, ніби вони наші? Юридично - ні, а фактично?.. Можливо, теж - ні. Але як мінімум, таким чином можна зв’язати і знерухомити певні маси грошей, наприклад, прибрати з обігу "надлишкові" гроші за чужий рахунок (0.11:36 на http://www.youtube.com/watch?v=ae74HSalggY&t=0h11m36s ). ... А чому і яким чином незаконно отримані ("тіньові") доходи "олігархів" або чиновників з Росії або з України взагалі опинились в банках країн Європи, США, Кіпру чи інших країн? Тобто виходить, що на етапі прийому вкладів від іноземних громадян чи компаній (або при переказі "відкатів" через фіктивні компанії-резиденти) ці банки і ці країни не цікавляться походженням грошей? А потім чомусь починають цікавитись - тоді, коли гроші уже в їхніх банках, і їх блокування вже їм вигідне? При цьому повертати незаконно отримані кимось гроші уряду тієї країни, в якій їх незаконно отримали, ні закордонні банки, ні уряди не поспішають... (А колись взагалі були прецеденти повернення?) Зрозуміло, чому - тому що правила системи "Феміди" стверджують, що злочинець не є злочинцем, поки судді "Феміди" не визнали його таким (це презумпція невинуватості), і значить, до того часу вкрадені або відібрані ним у когось гроші є цілком законними (з точки зору "Феміди" і банків), а потім - стають незаконними і залишаються за кордоном. Як кажуть: увійти можна, а вийти - вже не можна... - Це схоже на принцип дії якоїсь пастки. Зате закордонні "інвестори" охоче дадуть позику, але з поверненням і основної суми позики, і відсотків за користування кредитом... Але ж це не значить, що "Захід" поганий - це просто свідчить про те, що закордонна "Феміда" працює більш результативно (і більш хитро), ніж місцева, яка "не спромоглася зупинити" місцевих "тіньовиків" чи інших правопорушників. 
Можуть бути і інші способи зв’язування, замороження, знерухомлення, обездіяльнення і забирання виведених за кордон тіньових грошей, наприклад: банк Кіпру може просто збанкрутувати (попередньо видавши гроші комусь у кредит) і просто відмовитись повертати вклади іноземним вкладникам... (Але ж і деякі місцеві банки, а тим більше, кредитні спілки, теж іноді банкрутують.) 
Та навіть якщо ті гроші офіційно і не заблокували, а вони лежать на закордонних депозитах (приватних осіб - друзів посадових осіб) у звичайному режимі (зв’язані не арештом чи банкрутством, а умовами депозитного договору), то все одно ці гроші дають менше прибутків в економіку і в бюджет країни, з якої "олігархи" або чиновники продали ресурси (в оплату за які отримали ці гроші), ніж могло би бути в тому випадку, якби гроші не були виведені з країни через тіньові або просто засекречені схеми. Бо ці гроші можуть повернутися до країни, з якої продали ресурси, у вигляді іноземних інвестицій, або вони туди взагалі не повернуться. 
Отже, головна ідея цієї розповіді не про підступність "закордонних хитрунів", а про оббирання народу місцевими злочинцями. Тому що не важливо, заберуть у них протиправно отримані гроші більш хитрі ділки, чи вони зможуть залишити ці гроші собі, - важливо, що народ буде обібрано в будь-якому з варіантів протиправного отримання грошей місцевими правопорушниками, якщо народ не зможе їх зупинити. (Тоді "народний" газ чи інші ресурси будуть продані дешевше, ніж могли би бути продані і з різниці між фактичною і оголошеною вартістю не будуть заплачені податки... Але, взагалі-то, це не зовсім "народний" газ: цей газ народ не створив - його створив хтось інший. А викачування копалин з надр Землі і їх спалення змінює структуру планети. Можливо, раніше так було необхідно для розвитку людства до сучасного рівня, але думаю, що людству вже зараз для виживання необхідно припинити гвалтувати рідну планету і почати любити її не тільки на словах, але і своїми діями кожної миті, зокрема, перейти до переважання відновлюваних ресурсів... для того, щоб спасти життя на Землі, в т.ч. самих себе.) 
Інше: Є й інші побічні явища від такого "полювання на керівників країни". Зокрема, в результаті раптового "виходу з гри" посадовців високого рівня в країні відбувається деяка дестабілізація у зв'язку зі зміною високих керівників. Але думаю, що якщо керівники виявляються учасниками таких справ, які описані в даному фрагменті, то ймовірно, як продовжувати ще глибше загрузати в корупції і продовжувати втрачати ще більше можливостей, то вже краще пережити певну тимчасову дестабілізацію або навіть кризу, в процесі яких суспільство має шанс зцілитися... 
...
.......Обманні схеми. Зміна порядку послідовності в часі. Зміна порядку пріоритетів. 
Із самого заголовку зрозуміло, про що цей розділ - про те, що коли є якась послідовність з декількох явищ у часі або якась послідовність пріоритетів, то деякі люди іноді спокушаються можливістю обманути інших людей шляхом порушення порядку в цій послідовності подій у часі або порушення порядку пріоритетів між цілями. Полегшує такий обман те, що є декілька точок послідовності (події чи цілі-стани), і про декілька з них можна сказати, що бажано їх досягти. Тобто легко пояснити людям, що бажаним є досягти не одної, а декількох із цих точок. А далі обманщик може спробувати непомітно змінити їхній порядок у часі або у пріоритетах. До чого це може призвести?

Один із прикладів - це законодавство. Громадяни домовились, що Конституція і права, записані в ній, мають найвищу (юридичну) силу поміж усіх законодавчих та нормативних актів. І для підтримки цього положення у деяких країнах існує конституційний суд, а в інших - функції конституційного суду виконує якийсь інший суд, наприклад, верховний суд. Таким чином, якщо навіть законодавцями буде запроваджено якийсь закон, який суперечить Конституції і порушує права людей, то цей суд може ухвалити рішення про невідповідність даного закону Конституції ("неконституційність" закону), внаслідок чого, за задумом, цей закон втратить чинність, тобто стане недійсним. Правда, право на подання справ чи питань для розгляду у порядку конституційного судочинства мають не всі, а обмежене коло осіб... Здається, ніби, "все в порядку": хоча і з обмеженим правом подання запитів, але, нібито, є система, яка має приводити законодавство у відповідність до Конституції і таким чином забезпечувати верховенство права над законом. Але... Розглянемо аналогію між виробництвом законів і, наприклад, виробництвом автоматів Калашникова (АК). Ось цех виготовив черговий АК, і що ж відбувається далі? Хіба цей "виріб" відразу відправляють "користувачу" (який, ризикуючи своїм життям під ворожими кулями, хоче стріляти у ворога з АК)? Припустимо, що це була би правда. Тоді, ймовірно, траплялися б такі ситуації: ось "користувач" з останньою надією відстрілятися від ворога відкриває ящик із новими АК, дістає якийсь із них і починає стріляти у ворога... Аж раптом, АК не стріляє!!! Бо завод не перевірив його перед відвантаженням "користувачу" і не відібрав браковані, щоб відправити тільки надійно справні. Боюся, що в такому разі прокляття на адресу виробника могли б бути останнім вчинком у житті "користувача", після чого його, ймовірно, застрелив би ворог. Ще більшого значення питання надійної справної роботи АК набуває у випадках, коли "користувач" не сидить в окопі, а бере участь в активних діях, особливо, на території ворога, наприклад: намагається захопити чужу країну або влаштовує там диверсії, або терором намагається залякати там місцеве населення, або навіть просто грабує там банк чи приватних підприємців, або просто більш-менш заможних людей..., - все це дуже небезпечна "робота", на якій з усіх боків "користувача" оточують потенційні вороги, і ситуація дуже швидко може змінюватися. Тому в такій активній "роботі" дуже важливо, щоб АК був завжди готовий до застосування, щоб "користувач" міг у будь-яку мить "захиститися" від ворогів: застрелити зі свого надійного АК воїна-захисника тієї чужої країни або охоронця того чужого банку, або для більшої переконливості випустити чергу з АК для того, щоб залякати тих людей з місцевого населення тероризованої "користувачем" чужої країни... Знаючи про критичну важливість питання про надійну роботу своєї продукції, завод-виробник АК робить не так, як виробники законів (законодавці): КОЖНИЙ готовий АК відправляють на дуже ретельну практичну перевірку якості, де досить довгий час випробовують його у різних умовах, наближених до ймовірних майбутніх умов "експлуатації". Якщо придивитися, то контроль якості не тільки на проміжних етапах виробництва, але і контроль якості кінцевої продукції перед її відвантаженням споживачам присутні на більшості підприємств-виробників: від дитячого молока до дорослої горілки, від взуття до шапки, від підшипників до літаків... і так далі. Чому це роблять виробники? Тому що це дуже ефективно зменшує імовірність небажаних наслідків від потрапляння бракованої продукції користувачам, в тому числі це знижує і вартість наслідків від браку для виробників (значно дешевше виловити брак до відправки споживачам, ніж потім компенсувати їм шкоду, спричинену браком їхньої продукції, або повертати цю продукцію для ремонту тощо). Навіть законами закріплено обов’язки виробників щодо гарантування ними якості їхньої продукції. Але самі законодавці чомусь діють інакше: вони дозволяють собі випускати (тобто запроваджувати) закони, які не пройшли контроль якості з боку конституційного суду на предмет їхньої відповідності Конституції (тобто на предмет дотримання в них принципу верховенства права). Чому? Тому що цей контроль якості законів (конституційний суд) згідно з існуючою правовою системою не є обов’язковим етапом для запровадження закону в дію (тобто перед відправкою цього продукту споживачам). Більше того, він не є обов’язковим етапом життєвого циклу закону взагалі. Тобто конституційний суд є не аналогом відділу контролю якості кінцевої продукції на виробництві, а він є аналогом зовнішньої служби захисту прав споживачів (з обмеженими правами споживачів, бо не кожний має право оскаржити невідповідність законів Конституції (у конституційному суді)). Повторно: сучасна система конституційного судочинства - це ніби перевірка якості дитячого харчування шляхом констатації кількості отруєнь і загибелі дітей від отруєнь цим харчуванням, та й то - на основі звернень від потерпілих... 
Тобто головна причина такого беззаконня - це те, що навіть якщо конституційний суд і буде розглядати питання про відповідність Конституції якогось закону, то це буде робитися тільки вже після ухвалення цього закону парламентом, тобто, у більшості випадків - вже після запровадження цього закону в дію. Тобто йдеться про те, що наведені у прикладі явища - це наслідки обману, тому що нині перевернуто (переставлено місцями) порядок у послідовності подій - етапів життєвого циклу законів, коли контроль якості законів - контроль їхньої відповідності Конституції - здійснюється не до, а після запровадження їх у дію. 
Які наслідки цього? Одним із наслідків є явище обмеження прав людей аж до повного їх фактичного скасування шляхом запровадження антиконституційних законів, постанов парламенту чи уряду, указів президента та інших нормативно-правових актів, які суперечать Конституції, але при цьому органи влади, в тому числі "Феміда", діють на основі їх, порушуючи права людей. Одним з яскравих є приклад про обмеження прав людей на свободу слова, публічного висловлення своїх думок та прав людей на свободу мирних зібрань, мітингів протесту: 16.01.2014 Верховна Рада України ухвалила, а 17.01.2014 Президент України підписав закони, якими ці посадовці намагалися фактично забрати у людей їхні конституційні права на свободу мирних зібрань і мітингів протесту шляхом запровадження додаткових вирішальних обмежень (необхідність отримати дозвіл органів влади на проведення мітингів чи зборів, що дає владі можливість забрати права людей, не даючи їм такого дозволу). В Україні ці "закони про диктатуру" скасували менше ніж за півмісяця (під тиском громадян), а в Росії подібні закони залишились діючими. Але, мабуть, найбільш яскравим прикладом беззаконня, яке є наслідком обману переплутування порядку в послідовності законодавчих та юридичних актів є скасування конституційним судом у 2010 році змін у Конституції України, які були встановлені у період після "оранжевого" майдану 2004 року, тобто у період грудень 2004 - перша половина 2010, що фактично було перерозподілом владних повноважень вищих органів влади на користь посади Президента шляхом зворотних змін у Конституції, але здійснених не двома третинами голосів депутатів парламенту (як це передбачено Конституцією), а кількома голосами суддів конституційного суду. Такий зухвалий переворот із миттєвою узурпацією влади Президентом став можливим зокрема завдяки тому, що його організатори хитро формально використали обманну схему з переставленим місцями порядком у послідовності етапів життєвого циклу правових і законодавчих актів. (Ще друга причина, яка дала цю формальну можливість - це те, що рішення конституційного суду мають силу закону замість того, щоб бути дорадчими висновками для врахування їх парламентом, або, хоча б, щоб суд мав тільки право вето, але не право запроваджувати додаткові повноваження для якоїсь із гілок влади.)

Ще одна дуже яскрава історія про обман перемішування порядку в послідовності подій у часі. 17.04.2014 року Президент РФ заявив, що Схід України – це, начебто, не Україна взагалі, а якась міфічна "Новоросія", начебто, тому, що колись давно, у якісь попередні часи ці території начебто були у складі Російської імперії (цитата – російською): "Пользуясь ещё царской терминологией, Я ХОЧУ СКАЗАТЬ, ЧТО ЭТО ЖЕ НЕ УКРАИНА, ЭТО НОВОРОССИЯ. Вот этот Харьков, Донецк, Луганск, Херсон, Николаев, Одесса – они в царские времена не входили в состав Украины, а были переданы ей позже. Зачем это было сделано, я не знаю" ... ( http://112.ua/politika/putin-nazval-yugo-vostok-ukrainy-novorossiey-50819.html , http://fakty.ua/180308-putin-nazval-vostok-ukrainy-novorossiej ) 
Якщо слідувати такій "логіці", то миттєво виявляться інші цікаві факти: 
В історії легко знайти часи, коли не було не тільки України, але й інших речей, явищ і т.п.. Наприклад, всього лише тисячу років тому: 
- не було вашої квартири (бо ваш будинок ще не був збудований), 
- не було вас самих (бо батьки вас іще не народили на той час), 
- не було Росії, Кремля та Президента РФ... 
Без сумніву, всього цього не було тисячу років тому. Але чи означає цей факт, що сьогодні всі ці явища не мають права на існування, і тому їх можна знищити, щоб повернути речі і явища до того стану, який був колись раніше в історії?.. ... Якщо це не абсурд, то що це тоді? 
Отже, зрозуміло, що об'єктивно не існує прямого наслідкового зв'язку між тим, що було колись в історії, і тим, що нам, людям, слід робити в майбутньому. Тобто той факт, що колись вашого будинку ще не існувало, не є достатньою умовою для того, щоб зараз чи у майбутньому його слід було б зруйнувати. Точно так же це стосується і України. Такий неіснуючий зв'язок намагається обманом нав'язати Президент Росії. Ця маячня насправді є абсурдом, тому що якщо так мислити, переставляючи довільним чином порядок подій у послідовності історичних подій, то наслідки будуть залежати від змінного параметра – миті (точки) часу Т* з минулого, яка береться в ролі "еталону", тобто бази, оскільки для різних значень Т* буде різна історична картина стану речей і обставин (багатозначність функції: значення функції залежать не тільки від широти Ш і довготи Д, але і від значення параметра часу Т*, яке береться довільним)... ... І очевидно, що значення цієї функції навіть для одного географічного ареалу, але для різних Т*_1 і Т*_2 будуть не тільки різні, але у багатьох випадках ще й логічно несумісні одне з одним.

Як ми вже бачили раніше, "Феміда" теж збудована за принципом: спочатку - злочин, потім – покарання. Замість попередження (не покарання, а зупинення) злочину ще до того, як він міг би бути скоєний. І схоже, що така послідовність дій "Феміди" недосконала. 
...
.......Обманні схеми. Відверта брехня: Дефіцит бюджету (фізично неможливі, неіснуючі явища). 
Що таке бюджет? - Це план, тобто картина в уяві людей, на якій зображено шлях від початкового (вихідного) до кінцевого (цільового) стану (точки). Якщо план логічно несумісний, то і виконати його неможливо без виходу за межі даного плану. Отже, оскільки в дефіцитному бюджеті витрати перевищують доходи, то або витрати не будуть виконані, або доведеться залучати якісь додаткові доходи. Зокрема ці додаткові доходи можуть бути за рахунок витрат із запасів, якщо такі є, або за рахунок інших джерел. Оскільки бюджети часто стають дефіцитними, то про запаси говорити важко - вони якщо і були колись, то після декількох років з дефіцитним бюджетом вони зникнуть. Припустимо, запасів немає (або вони незначні порівняно з розміром дефіциту). Традиційно дефіцит державного бюджету або призводить до фактичного невиконання частини витрат, або до запозичень для того, щоб покрити ними нестачу доходів. В обох випадках фактичне виконання бюджету не збігається з раніше запланованим. Отже, цей план був завідомо обманом, бо навіть теоретично не міг бути виконаним без залучення не затверджених ним коштів. Вдаючись до запозичень начебто заради добра для людей - для виконання витратної частини, насправді ті, хто таке робить, приєднують паразита до скарбниці народних (державних) грошей, оскільки на наступні періоди народ стає змушений віддавати борги та ще й з додатковими відсотками за користування чужими грішми. Все це робиться заради цих людей і для того, щоб народ виплачував їм відсотки на їхні гроші, які не народ, а "народні" депутати і чиновники взяли у них в борг. 
Захистити народ від цієї обманної схеми дуже просто - треба ввести закон про те, що усі зобов’язання за будь-які позичені посадовими особами держави кошти - це приватні зобов’язання фізичних осіб, які позичили ці кошти, тобто будь-які позики, відсотки за користування ними, комісійні, страхові та всі інші виплати за кредити - це особиста приватна справа тих осіб, які взяли кредит, незалежно від того, перебували вони на мить укладання кредитного договору на державних посадах чи ні (в т.ч. виборні посади, в т.ч. місцевого самоврядування). А народ та держава відмовляються від будь-якої відповідальності за них. 
Думаю, що після введення такого закону "добрі дяді" швидко змінять свою псевдо-"доброту" на тверезий розрахунок. 
...
.......Обманні схеми. Випадковість (непередбачуваність), "великі рулетки". 
Думаю, що найбільш масштабні та ефективні обманні схеми - це начебто "загальновідомі" і начебто "загальновизнані" законні фінансові та інші віртуальні ("паперові" та електронні) інструменти з поганою теоретичною основою (тобто, з поганим логічним обгрунтуванням... або це тільки так здається, що у них погане обгрунтування). Мабуть, найяскравішими прикладами цього є грошова система, тобто, гроші, а також акції (цінні папери) та всякі інші варіації на цю тему. Звідки беруться гроші? Чому грошей саме стільки, а не інша кількість? Чому ціна акції саме така, а не інша? ... Присутність випадковості, невизначеності, велика доля неповної інформації (в загальному об’ємі деякої інформації), ймовірнісний характер багатьох оцінок, ризиків відкриває величезні можливості для обману, наприклад, коли хтось навіть почне розпитувати про те, чому акції раптом впали в ціні, або чому інфляція відбулася саме така, а не інша. Або чому уряд постійно повторює, що девальвація національної валюти неминуча, а успішність уряду може виражатися тільки в тому, щоб девальвація іноді відбувалася трошки повільніше?.. То на більшість з цих питань одразу ж знаходять багато різних варіантів відповідей, а в кінці підсумовують: ну от, бачите, тут дуже багато різних факторів впливає на цю стохастичну систему (деякі з цих факторів випадкові), і теорія не дає чітких відповідей на ці питання... (іншими словами: "як пощастить, так і вийде; добре, що хоча б так, - це ще легко відбулися..."). По суті, такі системи - це як величезна узаконена рулетка. Тобто, маленькі рулетки, казино, гральні автомати в деяких країнах навіть заборонені, а от великі рулетки - ні. І при цьому рідко хто ставить запитання: навіщо ми користуємось інструментами, яких ми не розуміємо, і результати дії яких не можемо передбачити? Точніше: навіщо ми взагалі граємо у ці "великі рулетки", якщо в деяких випадках їх можна замінити на досить прості, зрозумілі (прозорі) і передбачувані (детерміністські) засоби? 
...
В кінці варто нагадати те, що було сказано на початку цього додатку (повторно): коли хтось вас обманює, то він не тільки не поважає вас, але він робить це, скоріш за все, для того, щоб за рахунок ваших ресурсів, і пожертвувавши вашими цілями (можливо, навіть, вашими совістю, тілом і душею), досягти своїх цілей. 
...
..................... Додаток: Обманні схеми. (Кінець.)


( відео: http://www.youtube.com/watch?v=F-FkQQgATzg&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=16 ) 

Трохи від себе: 
.......Думаю, що фраза "Після закінчення великого сьомого числа проводитимуться ігри гекатомбні" означає 22-гі зимові Олімпійські ігри (в Сочі), які проводились у період 07-23.02.2014 (відкриття - ввечері 07.02.2014), під час яких було вбито багато людей з Небесної сотні (у Києві, особливо багато вбитих - 18-21.02.2014). (0.04:56 на http://www.youtube.com/watch?v=iChUfwNWLfg&t=0h4m56s ) 
.......Як можна інтерпретувати фразу: "Мертві вийдуть зі своїх могил"? 
А) Буквально. 
Б) "Живі убиті" - у Давньому Єгипті так називали рабів. Отже, це може означати звільнення від рабства (або звільнення від якоїсь подібної залежності). 
В) Притча про блудного сина (від Ісуса) закінчується так: "...будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий - і ожив, був пропав - і знайшовся!" ("веселитись та тішитись треба..., бо цей брат твій був мертвий - і ожив, був пропав - і знайшовся!"). 
Г) Може, так? - Ухилитися від смерті: "Люди! Виходьте з майбутніх могил зараз: поки ви ще живі, це зробити значно простіше (перейти на інший шлях), ніж після смерті!" 
.......Можливо, "Епоха Водолія" - це перехід від домінування сил відштовхування (тиск, ненависть, страх, покарання, (реактивність?,) примушення, рух від небажаного) до початку пізнання і переважання сил притягання (тяжіння, любов, цікавість, доцільність, (розуміння?,) добровільність, рух до бажаного). (Це особиста думка (припущення). Як кажуть: "Бачу ціль і не бачу (нездоланних) перешкод (на шляху до її досягнення)".)


Дякую вам, хто читає, слухає чи дивиться цю інформацію, за терпіння, розуміння, а найбільше - за цікавість. 
Дякую правителям і злочинцям за те, що привели світ на межу катастрофи і цим показали, що звичні людські закони і бездумна поведінка ведуть до погибелі (тоді як Бог підказує справжній шлях до спасіння і життя). І дякую чесним журналістам - за те, що вам можна довіряти, і за правду. 
Дякую усім людям - дітям Бога, які продовжують справи Отця, і особливо, творцям: мислителям, письменникам (особливо, фантастам), поетам, композиторам, музикантам і авторам пісень, кіношникам (особливо, творцям фільмів "5-й елемент", "Леон", "Догма", "Розумник Уилл Хантинг", "Ігри розуму", "Матриця", "Чорна діра", "Заплати іншому", "Район 9", "Зоряний пил", "Час", "WALL-E", "Хмарний атлас", "Ідіократія", про Спартака та інших), виробникам комп’ютерів і програмістам, IT-шникам, провайдерам і операторам телекомунікацій, лікарям, викладачам, дослідникам, науковцям і багатьом іншим творцям, - за те, що більше за інших доклалися до цих справ. 
Дякую тим, хто написав Євангелія (і Старий Заповіт), а також тим, хто їх переклав, тим, хто їх оприлюднив, і тим, хто їх поширив у цьому світі. 
Дякую тим, хто переклав і оприлюднив пророцтва Мішеля Нострадамуса. 
Дякую Мішелю Нострадамусу за дружню допомогу і за чудові інструкції і підказки. 
Дякую Богу Отцю, Ісусу Спасителю і Святому Духу за любов, науку про шлях до спасіння і життя... і за все.


Прошу пробачити, якщо десь трапилися помилки - якщо таке навіть і сталося, то ненавмисне.


Прошу максимально поширити цю інформацію.


З надією на максимально цікаве життя, людина розумна (homo sapiens ).


P.S. 
Чув я - чи то снилось мені, 
Що існує країна мрій, - 
У той країні росте чарівний гай. 
У гай той може кожний ввійти, 
Відчувати таємниці, 
Володіти секретом дивних чар. 
...

 

(UKR) копія текст http://2homosapiens-ua.blogspot.com/ 
(UKR) копія текст http://2homosapiens-ua.livejournal.com/ 
(UKR) копія текст http://2homosapiens.weebly.com 
(RUS) копия текст http://2homosapiens-ru.blogspot.com/ 
(RUS) копия текст http://2homosapiens-ru.livejournal.com/ 
(RUS) копия текст http://2homosapiens-ru.weebly.com 
відео: 
http://www.youtube.com/playlist?list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV 
http://www.youtube.com/watch?v=aSJi4fA8Ov4&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV 
http://twitter.com/2_homo_sapiens 
http://plus.google.com/107993648700203986104/posts 
http://www.youtube.com/channel/UCOmUHlps3VdSmQBM8rR8JYg/playlists 
також - через пошук: Добра звістка - основи (UKR - українською мовою) - 20140730.txt


#homosapiens, #2homosapiens, #PrayForUkraine, #RU, #UA, #Ukraine, #Україна, #Украина, #Добра #звістка, #ДобраЗвістка, #основи, #Бог, #Ісус, #Царство #Небесне, #ЦарствоНебесне, #Євангеліє, #хрест, #суд, #Феміда, #війна, #обман, #правда, #істина, #мир, #алгоритм, #Нострадамус, #смерть, #життя

шлях до правди і миру (шлях до миру)

відео: http://www.youtube.com/watch?v=erRNxVYNdnc


- Які наші істинні цілі? Чого ми хочемо насправді? - Миру?.. Чи чогось іншого?
Мир буде в будь-якому разі - або після війни, або без війни. Але це буде різний мир:
.......А ) Мир після війни ймовірно буде, але в ньому вже може не бути багатьох з тих людей, які сьогодні ще живі. І наскільки багато жертв вб'є війна додатково до тих, які вже загинули, - цього ніхто не зможе сказати.
.......Б) Мир без війни, в якому до вже загиблих нові жертви не будуть додані.
- Який з цих варіантів миру ви обираєте?


- Як досягти миру без війни і при цьому не втратити країну, землю, свободу, здоров'я і життя?
Думаю, спочатку треба зрозуміти, в чому правдива причина конфлікту, і чому переговори і "круглий стіл" не привели до миру.
Уряд України (Україна) від протиборчої сторони-опонента (терористи, сепаратисти, ДНР, ЛНР, колишнє керівництво України, керівництво Росії) вимагає:
.......1) Повернути ситуацію в межі законів України та міжнародних норм (договорів). При цьому Україна прагне мінімізувати кількість жертв і поранень серед мирного населення, серед тих людей, які не протидіють, але перебувають поблизу місць напруженості.
Опоненти висувають різні вимоги, але є підозра, що вони не є істинними причинами. А правдиві цілі сторони-опонента, ймовірно, такі:
.......2) Ціль-мінімум - уникнути суду і в'язниці. Оскільки багато людей бояться можливих переслідувань і в'язниці з боку переможців щодо переможених.
.......3) Ціль-максимум - зберегти наявні схеми роботи або навіть збільшити обсяг підконтрольного бізнесу або адміністративних ресурсів, які, можливо, не завжди є в межах законів.


Думаю, поки справжні цілі протиборчих сторін не будуть з'ясовані, переговори не зможуть бути успішними. Тільки правда зможе допомогти.
Якщо припустити, що наведені оцінки цілей хоча б наближено відповідають дійсності, то можна спробувати їх проаналізувати, щоб сформулювати пропозиції для переговорів про мир.


Думаю, що проблема переговорів про причину №3 є хоча і дуже важливою, але не настільки болючою і критичною, як ризики щодо причини №2. Це непрямо підтверджується заявами сторін (наміри про децентралізацію влади).
Тобто виходить, що поки що сторонам не вдається почати зближення щодо критичного питання №2, яке маскується під різні інші нібито "нерозв'язні" протиріччя (питання про державну мову тощо), внаслідок чого напруженість конфлікту поступово, але постійно і неухильно зростає, тобто ми наближаємось до катастрофи "А". Звідси виникає враження, що ціль №2 для опонентів України зараз здається навіть більш вагомою, ніж бажання уникнути незворотної ситуації "А" (тобто більш вагомою, ніж критична ціль "Б").


Вочевидь, усі сторони конфлікту розуміють, що ціль "Б" критично важлива. Також зрозуміло, що і ціль-причина №2 також критично важлива.
У зв'язку з цим Уряд України вийшов із пропозицією про "амністію" (умовний термін, який тут позначає, що Україна відмовляється від кримінального переслідування) для всіх опонентів, які припинять протизаконні дії і здадуть зброю: за це Україна гарантує їм "амністію", за винятком осіб, підозрюваних у тяжких та особливо тяжких злочинах.
Однак, з якихось причин, ця пропозиція, вочевидь, не зацікавила опонентів України, внаслідок чого переговори про мирне врегулювання не принесли практичних результатів.


- У чому ж причина невдачі пропозиції про "амністію"?
Думаю, що причина цього в тому, що ця пропозиція дуже невизначена. Тобто багато активістів опонентів України не зможуть бути впевненими, що їх пробачать, навіть якщо вони здадуть зброю і припинять опір владі України, тобто виконають умови угоди про "амністію" зі свого боку. Чому? Тому що стосовно дуже багатьох епізодів конфліктів останніх місяців немає чітких остаточних даних про те, хто з учасників протистоянь скоював тяжкі та особливо тяжкі злочини, а хто - не скоював. Тобто ця пропозиція про "амністію" насправді виявляється пропозицією практично ні для кого.
- Який вихід із цієї ситуації?


Вихід дуже простий:
Треба, насамперед, шукати відповідь на питання, "що можна зробити?", а не "хто винен?"
Для того, щоб пропозиція про "амністію" набула практичного змісту, щоб будь-який опонент міг повірити в цю обіцянку, необхідно і достатньо прибрати виняток з правила і відмовитися від уточнення "за винятком осіб, підозрюваних у тяжких та особливо тяжких злочинах", тобто треба простити всіх ворогів, а не якихось окремих із них.
Це означає, що необхідно простити всіх учасників протистоянь, включаючи вищих керівників протиборчих сторін, в т.ч. Януковича В.Ф. і Путіна В.В..
Тут під словом "простити" пропоную розуміти наступне: не садити у в'язницю, не застосовувати ніяких інших варіантів арешту (ні домашнього, ні ще якогось), тобто не позбавляти людину свободи, але спробувати зрозуміти, розібратися в подіях, що відбулися, і записати з'ясовані обставини, щоб зробити уроки на майбутнє і намагатися більше не допускати таких помилок. Всі ці люди (опоненти) влаштували нам дуже болючий, але великий і важливий урок (урок про те, що брехня і приховування правди - це те насіння, з якого швидко виростає врожай всякого зла, в т.ч. війни, де смерть рясно жне, косить і молотить...). Серед іншого, деякі з учасників правопорушень діяли неадекватно, перебуваючи під впливом брехні та інших спотворюючих впливів на їхню психіку з боку ворога, в т.ч. тому, що в деяких ситуаціях держава виявлялася не готовою захистити людей від таких впливів.
Не обов'язково дарувати вкравшим вкрадені ними гроші - можна було б спробувати повернути їх народу і виправити іншу шкоду у випадках, де втрати ще зворотні. Але і повна конфіскація майна - це більше схоже на помсту, ніж на необхідність.


Такі пропозиції, особливо, про "амністію" незалежно від тяжкості злочину, можуть виглядати дико. Але це тільки через звичку. Люди просто звикли до думки, що якісь злочини простити можна, а якісь інші - не можна. Але якій цілі служить такий "звичний" закон? У складних ситуаціях він не дозволяє вийти із заплутаної пастки брехні, насильства та смерті. А хіба ціль зараз - помста чи смерть? Загальна ціль - життя!


.......Ісус говорив:
Ви чули, що сказано:
"Око - за око! Зуб - за зуб!"
А я вам кажу:
"Любіть ворогів ваших!
Благословляйте тих, хто вас проклинає!"
.......А ще:
"Хто з вас без гріха, -
нехай перший кине камінь."


.......Хіба не всі ми були заручниками попередньої системи?


.......Мішель Нострадамус писав:
"Побачено Правду - біда гине,
І хто що посіяв, той те і отримає,
А Бог все прощати й терпінню навчає.
Терпіти й прощати - на долю вплине..."


Думаю, що зараз, коли звичайні людські закони не спрацьовують, тобто не вдається з їхньою допомогою впоратися з ситуацією, прийшов саме час спробувати використати інші - нові шляхи до миру.


З бажанням правди і миру, людина розумна (homo sapiens).
---

путь к правде и миру (путь к миру)

видео: http://www.youtube.com/watch?v=MEfaB690xHU 
(На русском языке, чтобы поняли люди не только в Украине, но и в России.) 


- Какие наши истинные цели? Чего мы хотим на самом деле? - Мира?.. или чего-то другого?
Мир будет при любом варианте - или после войны, или без войны. Но это будет разный мир:
.......А) Мир после войны вероятно будет, но в нём уже может не быть многих из живущих сегодня людей. И насколько много жертв добавит война дополнительно к тем, которые уже погибли, - этого никто не сможет сказать.
.......Б) Мир без войны, в котором к уже погибшим новые жертвы не добавятся.
- Какой из этих вариантов мира вы предпочтёте?


- Как достичь мира без войны и при этом не потерять страну, землю, свободу, здоровье и жизни?
Думаю, сначала надо понять, в чём правдивая причина конфликта, и почему переговоры и "круглый стол" не привели к миру.
Правительство Украины (Украина) от противоборствующей стороны-оппонента (террористы, сепаратисты, ДНР, ЛНР, бывшее руководство Украины, руководство России) требует:
.......1) Вернуть ситуацию в рамки законов Украины и международных норм (договоров). При этом Украина стремится минимизировать количество жертв и ранений среди мирного населения, среди тех людей, которые не противодействуют, но находятся вблизи мест напряженности.
Оппоненты выдвигают разные требования, но есть подозрение, что они не являются истинными причинами. А правдивые цели стороны-оппонента, вероятно, такие:
.......2) Цель-минимум - избежать суда и тюрьмы. Поскольку многие люди боятся возможных преследований и тюрьмы со стороны побидетелей по отношению к побеждённым.
.......3) Цель-максимум - сохранить имеющиеся схемы работы или даже увеличить объём подконтрольного бизнеса или административных ресурсов, которые, возможно, не всегда находятся в рамках законов.


Думаю, пока истинные цели противоборствующих сторон не будут выяснены, переговоры не смогут быть успешными. Только правда сможет помочь.
Если предположить, что данные оценки целей хотя бы приближенно соответствуют действительности, то можно попытаться их проанализировать, чтобы сформулировать предложения для переговоров о мире.


Думаю, что проблема переговоров о причине №3 является хотя и очень важной, но не настолько болезненной и критической, как риски относительно причины №2. Это косвенно подтверждается заявлениями сторон (намерения о децентрализации власти).
Т.е. получается, что пока что сторонам не удаётся начать сближение по критическому вопросу №2, который маскируется под разные другие якобы "неразрешимые" противоречия (вопрос о государственном языке), в результате чего напряжённость конфликта постепенно, но постоянно и неуклонно возрастает, т.е. мы приближаемся к катастрофе "А". Отсюда возникает впечатление, что цель №2 для оппонентов Украины сейчас кажется даже более весомой, чем желание избежать необратимой ситуации "А" (т.е. более весомой, чем критическая цель "Б").


Очевидно, что все стороны конфликта понимают, что цель "Б" критически важна. Также понятно, что и цель-причина №2 критически важна.
В связи с этим Правительство Украины вышло с предложением об "амнистии" (условный термин, который здесь обозначает, что Украина отказывается от уголовного преследования) для всех оппонентов, которые прекратят противозаконные действия и сдадут оружие: за это Украина гарантирует им "амнистию", за исключением лиц, подозреваемых в тяжких и особо тяжких преступлениях.
Однако, по каким-то причинам, данное предложение, очевидно, не заинтересовало оппонентов Украины, в результате чего переговоры о мирном урегулировании не принесли практических результатов.


- В чём же причина неудачи предложения об "амнистии"?
Думаю, что причина эта в том, что это предложение очень неопределённое. Т.е. многие активисты оппонентов Украины не смогут быть уверенными, что их простят, даже если они сдатут оружие и прекратят сопротивление властям Украины, т.е. выполнят условия соглашения об "амнистии" со своей стороны. Почему? Потому что по очень многим эпизодам конфликтов последних месяцев нет чётких окончательных данных о том, кто из участников противостояний совершал тяжкие и особо тяжкие преступления, а кто - не совершал. Т.е. данное предложение об "амнистии" в действительности оказывается предложением практически ни для кого.
- Какой выход из этой ситуации?


Выход очень прост:
Надо прежде всего, искать ответ на вопрос, "что можно сделать?", а не "кто виноват?"
Для того, чтобы предложение об "амнистии" обрело практический смысл, чтобы любой оппонент мог поверить в это обещание, необходимо и достаточно убрать исключение из правила и отказаться от уточнения "за исключением лиц, подозреваемых в тяжких и особо тяжких преступлениях", т.е. надо простить всех врагов, а не каких-то отдельных из них.
Это означает, что необходимо простить всех участников противостояний, включая высших руководителей противоборствовавших сторон, в т.ч. Януковича В.Ф. и Путина В.В..
Здесь под словом "простить" предлагаю понимать следующее: не садить в тюрьму, не применять никаких других вариантов ареста (ни домашнего, ни ещё какого-то), т.е. не лишать человека свободы, но попытаться понять, разобраться в произошедших событиях и записать выясненные обстоятельства, чтобы сделать уроки на будущее и стараться больше не допускать таких ошибок. Все эти люди (оппоненты) преподали нам очень болезненный, но большой и важный урок (урок о том, что ложь и сокрытие правды - это те семена, из которых быстро вырастает урожай всякого зла, в т.ч. войны, где смерть обильно жнёт, косит и молотит...). В числе прочего, некоторые из участников правонарушений действовали неадекватно, находясь под влиянием лжи и других искажающих влияний на их психику со стороны врага, в т.ч. потому, что в некоторых ситуациях государство оказывалось не готовым защитить людей от таких влияний.
Не обязательно дарить укравшим украденные ими деньги - можно было бы попытаться вернуть их народу и восстановить прочий урон в случаях, где урон ещё обратим. Но и полная конфискация имущества - это больше похоже на месть, чем на необходимость.


Такие предложения, особенно, про "амнистию" независимо от тяжести преступления, могут выглядеть дико. Но это только из-за привычки. Люди просто привыкли к мысли, что какие-то преступления простить можно, а какие-то другие - нельзя. Но какой цели служит такой "привычный" закон? В сложных ситуациях он не позволяет выйти из запутанной ловушки лжи, насилия и смерти. А разве цель сейчас - месть или смерть? Общая цель - жизнь!


.......Иисус говорил:
Вы слышали, что сказано:
"Око - за око! Зуб - за зуб!"
А я вам говорю:
"Любите врагов ваших!
Благословляйте проклинающих вас!"
.......А ещё:
"Кто из вас без греха, -
пусть первый бросит камень."


.......Разве не все мы были заложниками предыдущей системы?


.......Мишель Нострадамус писал:
"Увидена Правда - беда погибает,
И кто что посеял, тот то и получит,
А Бог всё прощать и терпению учит.
Терпеть и прощать - на судьбу повлияет..."


Думаю, что сейчас, когда обычные человеческие законы не срабатывают, т.е. не удаётся с их помощью справиться с ситуацией, пришло самое время попытаться использовать другие - новые пути к миру.


Стремящийся к правде и миру, человек разумный (homo sapiens).
---